Номер провадження 2/754/557/18
Справа №754/3922/17
Іменем України
27 березня 2018 року м. Київ Деснянський районний суд
у складі судді - Саламон О.Б.
за участі секретаря судового засідання - Вільховченко І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
Позивач Лівобережне об'єднане УПФУ в м. Києві звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Свої вимоги мотивував тим, що відповідач перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивачем, з метою доцільного та ефективного використання бюджетних коштів, було проведено перевірку даних використаних для призначення (перерахунку) пенсії. В результаті перевірки встановлено, що виникла переплата пенсії відповідачу за період з 11.05.2004 р. по 31.05.2009 р. Про факт виникнення переплати пенсії у відповідача свідчить лист Управління з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №4645 від 30.11.2009 року. З метою досудового врегулювання спору, відповідачу було запропоновано сплатити суму боргу в добровільному порядку, проте лист був проігнорований відповідачем та без достатньої правової підстави отримані бюджетні кошти у розмірі 13 880,65 грн. повернуті відповідачем не були.
Від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та про застосування строків позовної давності.
Процесуальні дії вчинені по справі.
27.03.2017 р. ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_2 відкрио провадження по справі.
У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2018 р. цивільна справа підлягала новому автоматизованому розподілу у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді та розподілена судді Саламон О.Б.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23.01.2018 р. вказану справу прийнято до провадження судді Саламон О.Б.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності, застосування строків позовної давності.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази та аргументи позивача, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У відповідності до листа Управління з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №4645 від 30.11.2009 року виникла переплата пенсії відповідачу на суму 13 880, 65 грн. за період з 11.05.2004 р. по 31.05.2009 р.
08.02.2017 р. позивач направив відповідачу претензію №2341/05.
Листом від 13.03.2017 р. відповідач повідомив позивача про те, що категорично не погоджується стягнення з нього переплати, у зв'язку з тим, що вона виникла не по його провині, оскільки він повідомив пенсійний фонд ро свої працевлаштування в 2004 році.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до п. 4 Постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2014 року № 25-3 «Про затвердження Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплати, що є безнадійними до стягнення», яким передбачено, що суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, або у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до ну провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ще в 2009 р. був повідомлений про переплату пенсії позивачу, проте до суду останній звернувся лише в 2017 році, тобто через майже 8 років.
При цьому, вбачається, що відповідачем в 2004 році було повідомлено позивача про працевлаштування.
Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
У відповідності до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила».
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи, що позивач після виплати пенсії, в липні 2009 року довідався або міг довідатися про порушення свого права, вчасно не перевірив достовірність наданих відповідачем документів, не вчинив будь-яких дій, які б перервали перебіг строку позовної давності, а відповідач дій, які б свідчили про визнання вимог, при цьому відповідач заявив про застосування строку загальної позовної давності, суд вважає за можливе її застосувати, а позовні вимоги позивача залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 76-81, 95, 133, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 256, 257, 261, 267 212, 1215 ЦК України, Конституцією України, -
В задоволені позовний вимог Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення коштів- відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Позивач Лівобережне об'єднане УПФУ в м. Києві - код ЄДРПОУ 40379527, м. Київ, вул. Каштанова, 6.
Відповідач ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1.
Повний текст рішення складено 27.03.2018 р.
Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон