Справа №463/2308/17
Провадження №2/463/387/18
26 березня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді: Шеремети Г.І.
з участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, суд, -
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовом, просив стягнути з відповідача на його користь кошти надміру виплачені за призначеною щомісячною адресною допомогою особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання в розмірі 5309,70 грн.
Позов мотивує тим, що на підставі заяв відповідача ОСОБА_3 від 23.12.2014 року та 11.09.2015 року останній було призначено щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, строком на шість місяців місяці, з 23.12.2014 року по 22.06.2015 року, та з 11.09.2015 року по 10.03.2016 року. Згідно поданих заяв ні відповідач, ні члени її сім'ї житловими приміщеннями розташованими в регіонах інших, аніж на тимчасово окупованих, не володіють. В результаті проведеної позивачем перевірки встановлено, що відповідачем в поданих заявах від від 23.12.2014 року та 11.09.2015 року було подано неправдиві відомості, так як їй належить на праві власності нерухоме майно в Херсонській області. Неповідомлення відповідачем інформації про належність їй на праві власності нерухомого майна призвело до надмірної виплати бюджетних коштів в розмірі 5309,70 грн. З метою досудового врегулювання спору відповідачу 13.05.2016 року, та 23.06.2016 року скеровувались повідомлення з вимогами про повернення коштів в добровільному порядку. Так як відповідач ОСОБА_3 на скеровані повідомлення не зреагувала та на даний час надміру виплачені їй кошти не повернула, то позивач звернувся до суду з позовом про стягнення цих коштів в примусовому порядку, який просить задоволити.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав передбачених в позові, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідач у судове засідання з розгляду даної справи не з'явилася, хоча про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином. У зв'язку із неявкою відповідача, який був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, без поважних причин в судове засідання, оскільки про поважність причин неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, то зі згоди представника позивача суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ст.280 ЦПК України.
У зв'язку з набрання законної сили Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року та вступом в дію 15.12.2017 року нового Цивільного процесуального кодексу України, суд здійснював розгляд даної справи за правилами ЦПК України від 15.12.2017 року.
Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши матеріали справи та додані до неї письмові документи, постановляючи рішення відповідно до ст.ст.265,280-282 ЦПК України, суд вважає, що позов слід задоволити виходячи з наступних підстав.
На підставі заяв відповідача ОСОБА_3 від 23.12.2014 року та 11.09.2015 року (а.с.6-7), останній останній згідно рішень від 24.12.2014 року та 11.09.2015 року (а.с.8-9) було призначено щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, строком на шість місяців місяці, з 23.12.2014 року по 22.06.2015 року, та з 11.09.2015 року по 10.03.2016 року.
За вищевказаний період відповідачу було виплачено 5309,70 грн., що підтверджується копією довідки від 07.04.2016 року про виплачену допомогу (а.с.10).
Відповідно до п.6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №505, грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім'ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.
Звертаючись до позивача із заявами про призначення адресної допомоги відповідач ОСОБА_3 зазначила, що ні у її володінні, ні у володіння членів її сім'ї немає житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції. Разом з тим, як вбачається з копії акта про проведення перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення житлових субсидій, соціальної допомоги, компенсації та пільги від 07.04.2016 року (а.с.13) відповідач при оформленні допомоги зазначила недостовірні відомості, оскільки вона є власником квартири, яка знаходиться за адресою: Херсонська область, м.Нова Каховка, м.Таврійськ, вул.Гайдара, 13/13, загальною площею 34,3 кв.м, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 29.03.2016 року №56185556 (а.с.11-12).
Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з абз.2, 3 п.11 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №505, суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.
Неповідомлення відповідачем інформації про належність їй на праві власності нерухомого майна призвело до надмірної виплати бюджетних коштів в період з 23.12.2014 року по 22.06.2015 року, та з 11.09.2015 року по 10.03.2016 року в розмірі 5309,70 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 13.05.2016 року, та 23.06.2016 року (а.с.14-15) скеровувалися відповідачу повідомлення про перерахунок повернення надміру виплачених коштів в сумі 5309,70 грн., однак на даний час такі до бюджету не повернуті.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.
При цьому, відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то такий у розмірі 1600,00 грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст.10,12,13,76-80,259,263,264,273,280,282,354,355 ЦПК України, Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг,затвердженим постановою КМУ від 01.10.2014 року №505, суд, -
вирішив:
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації та проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 гурт.) на користь Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (місце знаходження: м.Львів, вул.Галицька, 21, р/р 35215010024193, одержувач - Личаківський ВСЗ УСЗ ДГП ЛМР, код ЄДРПОУ 26180956, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172), кошти надміру виплачені за призначеною щомісячною адресною допомогою особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання в сумі 5309 (п'ять тисяч триста дев'ять) грн. 70 (сімдесят) коп.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору.
На рішення суду відповідачем може бути подано до Личаківського районного суду м.Львова письмову заяву про перегляд заочного рішення в порядок і строки, передбачені ст.284 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку в порядок та строки, передбачені ст.ст.354,355 ЦПК України, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 26 березня 2018 року.
Суддя: Шеремета Г. І.