ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19956/17
провадження № 2-п/753/26/18
"30" березня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О. з секретарем судового засідання Расуловою А.А. за участі представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення,
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19.06.2017 з позичальника ОСОБА_4 та поручителя ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_4, ОСОБА_3, відповідачі) на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі по тексту - ПАТ «Укрсоцбанк», позивач) стягнута заборгованість за кредитним договором в сумі 330 291,56 дол. США та судові витрати, а з ОСОБА_4 ще і заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії в сумі 2 673,68 грн.
23.10.2017 відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про перегляд цього рішення пославшись на поважність причин його неявки в судове засідання та ухвалення судом незаконного рішення. Вказав, що він не був належним чином повідомлений про дату судового засідання, а відтак не знав і не міг знати про виклик до суду. Доводи щодо неправильності судового рішення обґрунтовані тим, що на підставі додаткової угоди до кредитного договору без його згоди як поручителя була збільшена процентна ставка, що свідчить про збільшення обсягу відповідальності поручителя, а відтак порука припинилась на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України. Окрім того суд стягнув заборгованість в іноземній валюті без встановлення наявності у банку відповідної ліцензії.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заяву підтримав, просив її задовольнити. За міркуванням представника порука припинилася ще і тому, що впродовж шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання, яким відповідно до умов договору є 07.07.2011, позивач не пред'явив вимогу до поручителя. Більш того позивач нараховував проценти і після припинення дії кредитного договору.
Позивач та відповідач ОСОБА_4 про розгляд заяви повідомлялись у встановленому законом порядку за їх місцезнаходженням та зареєстрованим місцем проживання, відповідно, проте в судове засідання вони не з'явилися, про причини неявки не повідомили.
Враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутність інших учасників справи.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши надані відповідачем докази та матеріали цивільної справи № 753/190962/16, підстав для скасування заочного рішення, визначених ст. 288 ЦПК України, суд не встановив.
Так, відповідно до вказаної норми процесуального закону підставою для скасування заочного рішення є існування одночасно таких обставин: відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Аналогічна норма за виключенням вказівки на неподання відзиву на позовну заяву містилася і в ч. 1 ст. 232 ЦПК України в редакції Закону від 18.03.2004 № 1618-IV.
З матеріалів справи вбачається, що судові повістки про виклик направлялись за останнім зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.
Незважаючи на те, що за ствердженням самого відповідача він знятий з реєстраційного обліку за вказаною адресою ще у вересні 2004 р., саме ця адреса була зазначена в укладеному з ним у 2008 р. договорі поруки. У наданій ОСОБА_3 до банку копії паспорта станом на дату укладення договору поруки також була відсутня відмітка про зняття його з реєстрації за вказаною адресою.
Після неодноразового повернення повісток без вручення їх адресату за закінченням терміну зберігання суд з дотриманням вимог ч. 3 ст. 76 ЦПК України направив повістку житлово-експлуатаційній організації, яка обслуговує будинок відповідача. Згідно повідомлення ТОВ «Новобудова» ОСОБА_3 за вказаною адресою не проживає, з 09.04.2004 його знято з реєстрації місця проживання, а тому вручити йому повістку не вдалося.
З огляду на вказане відповідач ОСОБА_3 був викликаний в суд через оголошення у пресі, що передбачено ч. 9 ст. 74 ЦПК України (в ред. Закону від 18.03.2004 № 1618-IV).
Відповідне оголошення було опубліковане 09.06.2017 у газеті «Хрещатик».
Доводи відповідача, що його мали викликати в суді через оголошення у засобі масової інформації не місцевого, а загальнодержавного значення, суд вважає необґрунтованими, оскільки процесуальний закон не містить вказівки на вид засобу масової інформації, через який викликається учасник справи.
Оскільки останнє зареєстроване місце проживання відповідача було у м. Києві, суд цілком обґрунтовано викликав його до суду через оголошення у газеті «Хрещатик».
Більш того, копію паспорта ОСОБА_3 до його заяви про перегляд заочного рішення не долучено, а з довіреності на представництво його інтересів в суді вбачається, що він проживає у м. Києві за адресою: АДРЕСА_2
З огляду на те, що було вжито всіх можливих і розумних заходів для виклику відповідача в судове засідання, суд на підставі положень ч. 4 ст. 169 ЦПК України (в ред. Закону від 18.03.2004 № 1618-IV) вправі був вирішити справу на підставі наявних у ній доказів (постановити заочне рішення).
Оскільки відповідач не довів поважність причин своєї неявки в судове засідання, існування певних доказів, на які він посилається, не є підставою для перегляду заочного рішення.
Керуючись статтями 287, 288 ЦПК України, суд
Заяву відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 червня 2017 р. залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дати постановлення вказаної ухвали.
Суддя: