29.03.2018 року, м.Дніпро Справа № 904/9173/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)
суддів Чимбар Л.О., Антоніка С.Г. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 28 березня 2018 року)
при секретарі: Логвіненко І.Г.
за участю представників сторін:
від відповідача : ОСОБА_1, довіреність б/н від 20.03.2018 р., адвокат;
представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2017 року про забезпечення позову у справі № 904/9173/17
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМО-Д», м. Дніпро
про стягнення заборгованості у сумі 11 461 468,63 грн.
В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст. 275,282 ГПК України).
Позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМО-Д" із позовом про стягнення 11 461 468,63 грн., з яких: 2 754 554,17 грн. - заборгованість за кредитом, 1 566 177,32 грн. - заборгованість за процентами, 6 273 977,07 грн. - заборгованість з комісії, 728 032,36 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором за період з 24.01.2017 по 25.09.2017, 1000,00 грн. - фіксована частина, 37 727,71 грн. - штраф, відсоток від суми встановленого у п. А.2 Договору ліміту на цілі, відмінні від страхових платежів та платежів за реєстрацію предметів застави.
24 жовтня 2017 року позивач надав клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу, а саме_ комплекс відпочинку «Піщанка», розташований у с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області по вулиці Чкалова 65 б
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2017 року ( суддя Бєлік В.Г.) у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову- відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду скасувати та задовольнити заяву про забезпечення позову.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, має заборгованість, відповіді на претензії щодо її погашення не надає, на поточному рахунку умисно не залишає грошових коштів, щоб позивач не міг скористатись своїм правом списання цих коштів .
Крім того, апелянт зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність правового зв'язку між зазначеним заходом забезпечення позову та предметом спору, оскільки фактично зазначений спосіб забезпечення позову не призведе ані до втручання, ані до зупинення чи припинення господарської діяльності відповідача. В той же час, у випадку задоволення позову та у разі відсутності грошових кошів у відповідача, у порядку виконання судового рішення позивач може отримати задоволення своїх вимог за рахунок реалізації означеного майна.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 2 березня 2018 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 29 березня 2018 року, колегією суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) -ОСОБА_2, судді: Іванов О.Г., Антонік С.Г.
У зв»язку з відпусткою судді Іванова О.Г., за розпорядженням керівника апарату суду від 28 березня 2018року, проведено автоматичну зміну складу колегії суддів, за результатами якої для розгляду апеляційної скарги у справі №904/9173/17 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Березкіна О.В. (доповідач), судді - Антонік С.Г., Чимбар Л.О.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМО-Д» заперечував проти її задоволення, зазначив, що відсутній зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому оскільки комплекс база відпочинку « Піщанка» не відноситься до предмету позову, арешт не може бути накладено.
Крім того, відповідач зазначає, що накладення судом арешту на нерухоме майно призведе до порушення законних прав а інтересів відповідача.
В судове засідання 29 березня 2018 року представник позивача - Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ( апелянт) не з'явився, надавши клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із участю представника банка, адвоката ОСОБА_3, у апеляційному суді Дніпропетровської області по справах 205/1782/16-ц та 181/636/17-ц, розгляд яких призначено на 29 березня 2018 рік, що на його думку, є поважною причиною неявки та підставою для відкладення розгляду справи.
Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.11,12 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до статті 273 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
З урахуванням того, що строк розгляду скарги на ухвалу закінчується 01 квітня 2018 року, причини неявки позивача ( апелянта) не є поважними та його неявка не перешкоджає розглядові справи, клопотання про відкладення задоволенню не підлягає.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2017 року про забезпечення позову залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу, а саме: комплекс відпочинку «Піщанка», розташований у с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області по вулиці Чкалова 65 б, позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" посилався на те, що відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, має заборгованість, відповіді на претензії щодо її погашення не надає, на поточному рахунку умисно не залишає грошових коштів, щоб позивач не міг скористатись своїм правом списання цих коштів, а тому враховуючи значний розмір позовних вимог та небажання відповідача виконувати зобов'язання, є підстави вважати, що в разі задоволення позову виконання рішення господарського суду буде неможливим, оскільки справа в суді розглядається певний час, який дасть можливість відповідачу розпорядитись цим майном.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що комплекс база відпочинку «Піщанка» не стосується предмету позову, а тому арешт на це майно не може бути накладено.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що зазначені заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновком суду першої інстанції.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 11 461 468,63 грн., оскільки відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, має заборгованість, відповіді на претензії щодо її погашення не надає, на поточному рахунку умисно не залишає грошових коштів, щоб позивач не міг скористатись своїм правом списання цих коштів .
З урахуванням вищезазначених обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову у подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, якщо відповідач здійснить розпорядження належним йому майном.
Пунктом 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, а згідно з пунктом 10 - також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Згідно відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно, за відповідачем на праві власності зареєстрований комплекс, база відпочинку «Піщанка», розташований по вулиці Чкалова 65б, Новомосковського району Дніпропетровської області на підставі договору купівлі-продажу від 14.03.2012 року ( а.с. 78)
Як роз'яснено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.
Виходячи з предмету і підстави позову, їх співвідношення з видом забезпечення позову, враховуючи те, що сума заявлена до стягнення є доволі значною за розміром, останній платіж на погашення заборгованості за кредитним договором відповідачем було здійснено у вересні 2010 року та те, що в добровільному порядку відповідач не провів розрахунків з позивачем, а справа в суді розглядається певний період часу, за який відповідачем можуть бути вчиненні певні дії з метою ухилення від виконання зобов'язання, в результаті яких виконання рішення господарського суду може бути утруднено чи неможливе, колегія суддів вважає доводи апелянта такими, що заслуговують на увагу, а висновки суду першої інстанції щодо неспівмірності цих заходів із позовними вимогами, безпідставними.
При цьому, доводи відповідача, викладені ним у відзиві на апеляційну скаргу про те, що застосування заходів забезпечення позову призведе до порушення законних прав та інтересів ТОВ «КОМО-Д», є необґрунтованими з огляду на наступне.
Так, арешт майна полягає у обмеженні права відповідача розпоряджатися майном, в той час як у відповідності до статті 317 ЦК України, складовими права власності є право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. Тобто, накладення арешту на майно ніяким чином не позбавляє власника права вільно та безперешкодно користуватися зазначеним майном.
Означене також свідчить про те, що такий засіб забезпечення позову не вплине на господарську діяльність відповідача, не зупиняє та не припиняє її.
Крім того, колегія суддів вважає безпідставними висновки суду першої інстанції про те, що комплекс база відпочинку «Піщанка» не стосується предмету спору, а тому на неї не може бути накладено арешт, з огляду на наступне.
Так, за змістом статті 137 ГПК України, позов забезпечується заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, а тому не є обов'язковою умовою, щоб засіб забезпечення позову був предметом спору, навпроти, він повинен у подальшому забезпечити виконання судового рішення у випадку ухилення відповідача від його виконання.
У випадку задоволення судом зазначеного позову про стягнення заборгованості, виконання судового рішення буде проводитись в порядку, передбаченому Законом України « Про виконавче провадження», а тому висновки суду про відсутність зв'язку між засобом забезпечення позову у вигляді арешту майна та позовної вимоги про стягнення заборгованості, є неспроможними.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, господарський суд першої інстанції зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, неправильно застосував норми процесуального права, що у відповідності до статті 277 ГПК України є підставою для скасування ухвали суду та прийняття нового рішення про задоволення заяви Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу на праві власності, а саме: комплекс відпочинку «Піщанка», розташований у с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області по вулиці Чкалова 65 б.
Керуючись ст.ст. 273,275-285 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2017 року про відмову у забезпечення позову у справі № 904/9173/17 - скасувати.
Заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову - задовольнити.
Забезпечити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМО-Д» шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу на праві власності, а саме: комплекс відпочинку «Піщанка», розташований у с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області по вулиці Чкалова 65 б.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови складено 30 березня 2018 року.
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя С.Г.Антонік
Суддя Л.О.Чимбар