02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/2454/18
провадження № 2/753/3745/18
"29" березня 2018 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Мицик Ю.С., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО БУД» про стягнення заборгованості по заробітній платі та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО БУД» про стягнення заборгованості по заробітній платі та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 16 лютого 2018 року, у зв'язку з порушенням позивачем вимог стст. 175, 177 ЦПК України, дана позовна заява залишена без руху та встановлено позивачу строк десять днів для усунення недоліків з дня отримання ним даної ухвали. Копію даної ухвали направлено на вказану в позовній заяві адресу позивача.
Однак, направлена на вказану у позовній заяві адресу позивача ухвала суду від 16 лютого 2018 року, була повернута до суду з вказівкою на поштовому конверті «за закінченням терміну зберігання», що у відповідності до позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеній в ухвалі від 05 серпня 2015 року у справі №753/17762/13 (№6-15425св15), свідчить про належне повідомлення судом в силу вимог ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) та станом на 29 березня 2018 року недоліки, що зазначені в ухвалі суду не усунуті.
За змістом ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не отримав ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху, хоча вона надсилалась йому за адресою зазначеною у позовній заяві, при цьому слід зазначити, що заяви про зміну місця проживання (перебування, знаходження) до суду позивачем не подано.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, а також виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що ухвала суду від 16 лютого 2018 року вважається врученою позивачеві, а встановлені нею вимоги позивачем не виконані.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин вважаю, що заява підлягає поверненню позивачу.
Згідно з частиною 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя
Позову заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО БУД» про стягнення заборгованості по заробітній платі та зобов'язання вчинити дії - вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
СУДДЯ: МИЦИК Ю.С.