справа № 462/733/18
28 березня 2018 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Львові обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості в кримінальному провадженні № 12018140060000198 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шум'яч Турківського району Львівської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, військовозобов'язаного, який офіційно не працевлаштований, проживає на АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.213 КК України, суд
ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, в порушення вимог Закону України «Про металобрухт», будучи фізичною особою та не будучи зареєстрованим як суб'єкт господарської діяльності, в тому числі відомості по яких включено до переліку суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, в період з липня 2017 року (точна дата слідством не встановлена) до 17.01.2018року, на території «Мотозаводу», який розташований за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 174, скуповував у фізичних осіб брухт кольорових металів за договірною ціною та перевозив скуплений металобрухт в організований пункт незаконного прийому та схову металобрухту, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де також здійснював незаконний прийом у фізичних осіб брухту кольорових металів за договірною ціною та зберігав його з метою продажу.
17.01.2018 року близько 14.00 год. ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір спрямований на здійснення прийому брухту кольорових металів, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , за встановленою ним ціною умисно, будучи фізичною особою та не будучи зареєстрованим як суб'єкт господарської діяльності, в тому числі відомості по яких включено до переліку суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, незаконно прийняв 6.6 кг. брухту кольорового металу у ОСОБА_6 , за що заплатив останньому грошові кошти у розмірі 1000.00 грн. та у подальшому відвантажив вказаний металобрухт на території нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , де знаходився незаконний пункт прийому, схову металобрухту, після чого зберігав його для послідуючого збуту з метою отримання прибутку.
17.01.2018року в період часу з 14.10 годин до 14.40 годин був проведений санкціонований огляд нежитлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого зафіксовано факт здійснення діяльності із прийому металобрухту, а також виявлено та вилучено, 6.6 кг. брухту кольорового металу (міді), електронну вагу та грошові кошти в сумі 1300.00 грн., за допомогою яких ОСОБА_4 здійснював прийом брухту кольорових металів від населення. Того ж дня в період часу з 16.40 год. по 23.20 год. під час санкціонованого обшуку в гаражах за адресою: АДРЕСА_2 , в яких ОСОБА_4 зберігав незаконно придбаний металобрухт, було виявлено та вилучено 1101 кг. кольорового металобрухту, а саме: 451 кг. брухту алюмінієвого металу, 500 кг. брухту нержавіючого металу та 150 кг. брухту мідного металу.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч.1 ст.213 КК України, так як він вчинив порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, а саме своїми умисними діями здійснив прийом брухту кольорових металів та організацію незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту.
09.02.2018 року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.213 КК України. Сторони узгодили покарання у виді штрафу в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 25500.00 грн. Крім цього, згідно умов даної угоди підозрюваному роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.
Статтею 472 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості. Згідно вимог ст. 474 КПК України якщо угоду досягнуто обвинувальний акт із підписаною між сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язковою участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні підтримав укладену із ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник підтримали угоду, при цьому, обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України та пояснив, що він повністю розуміє свої права надані йому законом, наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також наслідки невиконання даної угоди.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Угода про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.213 КК України, який, відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості. Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.213 КК України визнає повністю. Обвинувачений розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами, визначена у межах санкції ч.1 ст.213 КК України. Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання, яке є достатнім для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню ним нових злочинів, що відповідає особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст.368-371, 373-376, 472, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12018140060000198 укладену 09 лютого 2018 року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.213 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 1500 /одна тисяча п'ятсот/ неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 25500 /двадцять п'ять тисяч п'ятсот/ гривень.
Речові докази у справі: металобрухт кольорових металів загальною вагою 1101 кг., металобрухт міді вагою 6.6 кг. /а.с.55/ - знищити;
- грошові кошти в сумі 1300.00грн. /матеріали кримінального провадження а.с.63/ - конфіскувати в дохід держави;
- електричну настільну вагу /матеріали кримінального провадження а.с.39, 55/ та сервер камер відеоспостереження /а.с.39/ - повернути ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: ОСОБА_1