ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/137/15-ц
провадження № 2/753/3173/18
"08" лютого 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О. з секретарем судового засідання Расуловою А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,
представник позивача: ОСОБА_4
представник відповідача: ОСОБА_5
У грудні 2014 р. ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2, позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3, відповідач) про поділ спільного сумісного майна подружжя, а саме: автомобілів ZAZ Lanos Pick-up, 2011 р.в., д.н.з. НОМЕР_1; Volkswagen Tourran, 2012 р.в., д.н.з. НОМЕР_2; Skoda Fabia, 2002 р.в., д.н.з. НОМЕР_3; автопричепа, д.н.з. НОМЕР_4; технічного обладнання для обслуговування та ремонту автотранспортних засобів вартістю 394 250 грн.
Впродовж розгляду справи в суді ОСОБА_2 неодноразово збільшувала позовні вимоги та заявила остаточні вимоги про поділ таких об'єктів права спільної сумісної власності:
●автомобіля ZAZ Lanos Pick-up, 2011 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, вартістю 127215 грн.;
●автомобіля Volkswagen Tourran, 2012 р.в., д.н.з. НОМЕР_2, вартістю 483417 грн.;
●причепа «Кремень», 2011 р.п., д.н.з. НОМЕР_5, вартістю 12 716 грн.;
●автомобіля Renault Logan, 2011 р.п., д.н.з. НОМЕР_6, вартістю 178031 грн.;
●автомобіля Skoda Fabia, 2002 р.в., д.н.з. НОМЕР_3, вартістю 165379,50 грн.;
●житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2; загальною площею 49,1 кв.м., житловою площею 20,8 кв.м., вартістю 16196 грн.;
●житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 62,3 кв.м., житловою площею 23,9 кв.м., вартістю 50330 грн.;
●земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га, кадастровий № НОМЕР_9, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 26525 грн.;
●земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,3078 га, кадастровий НОМЕР_10, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 32 657 грн.;
●речей побутового вжитку, придбаних у квартиру АДРЕСА_1, а саме: газової поверхні Ariston вартістю 1485 грн.; духової шафи Ariston вартістю 1485 грн.; витяжки Ariston вартістю 973 грн.; холодильника Samsung вартістю 4204 грн.; бойлера вартістю 1045 грн.; пральної машини Zanussi вартістю 3772 грн.; ресивераYamaha вартістю 1200 грн.; мікшера вартістю 700 грн.; пароварки вартістю 250 грн.; м'ясорубки вартістю 400 грн.; електрочайника вартістю 200 грн.; спліт-системи Pioneer вартістю 2000 грн.; меблів для дитячої кімнати (шафа-купе, ліжка з матрацами, письмовий стіл з книжковими полицями) вартістю 6000 грн.; письмового столу вартістю 1200 грн.
●речей побутового вжитку, придбаних у будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2, а саме: розкладного дивану Американка з дерев'яними підлокітниками вартістю 5600 грн.; крісла-ліжка Американка вартістю 1605 грн.; двоярусного ліжка з ортопедичними матрацами вартістю 2200 грн.; кухонного гарнітуру вартістю 5800 грн.; кухонного столу з м'яким кутком вартістю 2500 грн.; варочної поверхні вартістю 2200 грн.; духової шафи вартістю 680 грн.; витяжки вартістю 1800 грн.; мікрохвильової печі вартістю 1200 грн.; електрочайника вартістю 200 грн.; холодильника «Атлант» вартістю 2500 грн.; телевізора вартістю 3150 грн.; бойлера вартістю 1000 грн.; супутникової антени з тюнером вартістю 2800 грн.; мотокосарки вартістю 2500 грн.; умивальника вартістю 1300 грн.; душової кабіни вартістю 1149 грн.; пральної машини вартістю 1800 грн.
Посилаючись на положення сімейного законодавства, якими врегульовано порядок та способи поділу майна подружжя, ОСОБА_2 просила виділити їй у власність житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2; автомобіль Skoda Fabia, 2002 р.в., д.н.з. НОМЕР_3, усі речі побутового вжитку, придбані у вищевказаний будинок та квартиру у м. Києві, а відповідачу - все інше, зазначене у позові, майно.
Не погоджуючись з заявленим позивачем обсягом спільного сумісного майна подружжя, його вартістю та запропонованими порядком і способами його поділу, відповідач ОСОБА_3 подав зустрічний позов.
Впродовж розгляду справи в суді ОСОБА_3 неодноразово доповнював позов та збільшував позовні вимоги. Остаточно ним заявлено такі вимоги:
●визнати квартиру за адресою: АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю подружжя та визнати за ним право власності на 3/10 частини зазначеної квартири;
●визнати за ним право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2; загальною площею 49,1 кв.м., житловою площею 20,8 кв.м.;
●виділити йому: автомобіль ZAZ Lanos Pick-up, 2011 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, вартістю 39 950 грн.; автомобіль Volkswagen Tourran, 2012 р.в., д.н.з. НОМЕР_2, вартістю 151 810 грн.; автопричіп, 2011 р.п., д.н.з. НОМЕР_5, вартістю 3 995 грн.; кухонний гарнітур вартістю 25 000 грн.; варочну поверхню вартістю 2 000 грн.; витяжку вартістю 4 000 грн.; холодильник вартістю 8 000 грн.;
●визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 62,3 кв.м., житловою площею 23,9 кв.м., та дві земельної ділянки за вказаною адресою;
●виділити ОСОБА_2: автомобіль Skoda Fabia, 2002 р.в., д.н.з. НОМЕР_3, вартістю 51 935 грн.; належні йому 3/10 частин квартири за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 76 000 грн.; духову шафу вартістю 4 000 грн.; шафу-купе вартістю 4 000 грн.; двоярусне ліжко вартістю 2 500 грн.; два письмові столи вартістю 4 000 грн.; книжкові полиці вартістю 900 грн.; бойлер вартістю 7 000 грн.; телевізор вартістю 6 000 грн.; відеоплейєр вартістю 1 000 грн.; DVD-програвач вартістю 1 500 грн.; ресивер вартістю 500 грн.; радіотелефон вартістю 1 000 грн.;
●стягнути з ОСОБА_2 на його користь ? частину сплачених ним кредитних зобов'язань за автомобіль Volkswagen Tourran в сумі 49 297,45 грн.
Вимоги зустрічного позову та заперечення проти первісного позову обґрунтовані посиланням на такі обставини.
Після розірвання шлюбу сторони по суті вирішили питання щодо поділу майна домовившись, що позивачу повинні були залишитися квартира, у якій вони за спільні кошти зробили ремонт, та автомобіль Skoda, а відповідачу - автомобілі ZAZ Lanos, Volkswagen Touran та автопричеп. Впродовж двох з половинною років після розірвання шлюбу ні позивач, ні відповідач, не висували один до одного жодних майнових претензій.
Ще до реєстрації шлюбу сторони проживали однією сім'єю, і в цей період позивач набула у власність квартиру, у якій вони жили подружнім життям, вели господарство, виховували дітей. Під час шлюбу ними за спільні кошти у квартирі проводилося перепланування дитячої кімнати. Загальна сума робіт з перепланування склала 45000 грн. Також у вказану квартиру були придбані меблі: шафа-купе вартістю 4000 грн., двоярусне ліжко вартістю 2500 грн., два письмові столи вартістю 4000 грн., книжкові полиці вартістю 900 грн, була обладнано комору вартістю 2000 грн. У квартирі було здійснено ремонт кухні, де встановлено підлогу з підігрівом, що коштувало 25000 грн., придбано новий кухонний гарнітур вартістю 25000 грн., варочну поверхню вартістю 2000 грн., духову шафу вартістю 4000 грн., витяжку вартістю 2000 грн., холодильник вартістю 8000 грн., дрібну побутову техніку вартістю 7000 грн. Також було здійснено ремонт ванної кімнати, а саме: заміна вікна коштувала 2000 грн., заміна кафелю коштувала 12000 грн., обладнано підігрів підлоги, що коштувало18000 грн., замінено усю сантехніку, що коштувало 20000 грн. та встановлено бойлер, що коштувало 7000 грн. За час шлюбу також було зроблено ремонт у вітальні, що коштувало 30000 грн., придбано телевізор вартістю 6000 грн., відеоплейєр вартістю 1000 грн., DVD-програвач вартістю 1500 грн., ресивер вартістю 500 грн., радіотелефон вартістю 1000 грн. Відтак попри те, що квартира належить позивачу, сторонами було зроблено її реконструкцію та проведено ремонтні роботи на загальну суму 152000 грн., що є істотним збільшенням вартості квартири. Оскільки зі слів позивача вартість квартири на момент придбання становила 100000 грн., виходячи з половини суми, на яку її вартість збільшилась за рахунок спільних коштів подружжя, частка відповідача у квартирі становить 3/10.
Загальна вартість майна, яке знаходиться у квартирі і було придбане у шлюбі, становить 78400 грн., і це майно підлягає поділу в рівних частках.
Спірний автомобіль Volkswagen Touran, вартість якого на момент набуття становила 151810 грн., було придбано в кредит, загальна сума якого становила 250404,90 грн. Оскільки вказані кредитні зобов'язання погашались відповідачем самостійно, без участі позивача, а різниця між вартістю автомобіля та загальною сумою кредиту становить 98594,90 грн., половина цієї суми підлягає стягненню з позивача.
Обґрунтовуючи позицію щодо порядку поділу житлових будинків, відповідач посилається на те, що після розірвання шлюбу ним в будинку, що розташований у Черкаській області, проведені роботи, які призвели до суттєвого збільшення його вартості, він та його нова родина разом зі спільними дітьми сторін регулярно користується ним, а відтак перебуває у більш тісному зв'язку з вказаним будинком.
23.01.2015 суд під головуванням судді ОСОБА_11 постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення попереднього судового засідання на 17.02.2015.
16.02.2015 відповідач пред'явив зустрічний позов, подав письмові заперечення проти первісного позову, заяви про забезпечення зустрічного позову та про витребування доказів.
17.02.2015 у зв'язку з неявкою відповідача суд відклав попереднє судове засідання на 03.03.2015.
03.03.2015 представник відповідача подав заяву про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом і заяву про виклик свідків, а позивач та її представник - заяви про призначення судової товарознавчої експертизи технічного обладнання для обслуговування та ремонту автотранспортних засобів та витребування інформації про наявні у відповідача банківські рахунки та заявив клопотання про долучення до матеріалів справи копій правовстановлюючих документів на квартиру та витребування інформації про зареєстровані за відповідачем транспортні засоби.
03.03.2015 в попередньому судовому засіданні суд вчинив такі процесуальні дії: прийняв до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов та заяву про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом; постановив ухвалу про накладення арешту на ? частину квартири за адресою: м. Київ, вул. Російська, буд. 74-А.; постановив ухвали про витребування з банківських установ інформації про наявні у відповідача банківські рахунки; постановив ухвалу про витребування з УДАІ інформації про зареєстровані за відповідачем транспортні засоби; постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання позивача про призначення експертизи; постановив ухвали про долучення до матеріалів справи копій правовстановлюючих документів на квартиру та виклик свідків; постановив ухвалу про призначення справи до судового розгляду на 07.04.2015.
07.04.2015 позивач подала: заяву про збільшення позовних вимог, до якої додала письмові докази; заяву про виклик свідків; заяву про витребування від органів державної реєстрації інформації про наявність у власності відповідача нерухомого майна та від кооперативів про укладені відповідачем договори оренди.
07.04.2015 суд вчинив такі процесуальні дії: прийняв заяву позивача про збільшення позовних вимог та додані до неї письмові докази; постановив ухвали про витребування від органів державної реєстрації правовстановлюючих документів на належне відповідачу нерухоме майно та від кооперативу про укладені відповідачем договори оренди; постанови ухвалу про задоволення клопотання позивача про виклик свідків; постановив ухвалу про оголошення перерви до 20.05.2015.
20.05.2015 позивач подала заяви про забезпечення позову та про витребування інформації про укладені ФОП ОСОБА_3 договори на охорону об'єкта, а представник відповідача - клопотання про зміну підсудності.
20.05.2015 суд вчинив такі процесуальні дії: постановив ухвалу про накладення арешту на житлові будинки, розташовані за адресами: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; постановив ухвалу про витребування інформації про укладені ФОП ОСОБА_3 договори на охорону об'єкта; постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про зміну підсудності; постановив ухвалу про оголошення перерви до 23.06.2015.
23.06.2015 представник відповідача подав додаткові письмові заперечення проти заяви позивача про збільшення позовних вимог з копіями письмових доказів, клопотання про зміну підсудності та заяву про відвід судді, а представник позивача - заяву про призначення товарознавчої експертизи.
23.06.2015 суд вчинив такі процесуальні дії: долучив до матеріалів справи додаткові письмові заперечення проти заяви позивача про збільшення позовних вимог з копіями письмових доказів; постановив ухвалу про відмову у задоволенні заяви про відвід судді; постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про зміну підсудності; постановив ухвалу про призначення товарознавчої експертизи технічного обладнання для обслуговування та ремонту автотранспортних засобів та зупинення провадження у справі.
07.08.2015 суд постановив ухвалу про відновлення провадження у справі у зв'язку з надходженням повідомлення експерта про неможливість надання висновку (внаслідок ненадання відповідачем майна для експертизи) та призначив справу до розгляду на 18.11.2015.
18.11.2015 у зв'язку з неявкою представників сторін в судовому засіданні оголошено перерву до 22.12.2015.
22.12.2015 представник відповідача подав додаткові письмові заперечення проти висновків експерта, які суд долучив до матеріалів справи, та у зв'язку з ненадходженням витребуваних доказів постановив ухвали про витребування від органів державної реєстрації правовстановлюючих документів на належне відповідачу нерухоме майно і оголосив перерву до 04.02.2016.
04.02.2016 у зв'язку з неявкою учасників справи суд продовжив перерву до 16.03.2016.
16.03.2016 у зв'язку з хворобою представника відповідача суд продовжив перерву до 13.04.2016.
13.04.2016 за клопотанням позивача суд продовжив перерву до 21.04.2016.
21.04.2016 позивач подала заяви про зміну позовних вимог та про витребування письмових доказів.
21.04.2016 суд вчинив такі процесуальні дії: прийняв заяву позивача про зміну позовних вимог; постановив ухвалу про витребування від нотаріуса копій документів щодо посвідчення договору купівлі-продажу будинку за адресою: АДРЕСА_3; оголосив перерву до 27.05.2016.
27.05.2016 представник відповідача подав письмові заперечення проти заяви про зміну позовних вимог та за клопотанням позивача суд продовжив перерву до 06.06.2016.
06.06.2016 позивач подала заяву про зміну (збільшення) позовних вимог, яку суд прийняв, та за клопотанням представника відповідача оголосив перерву до 24.06.2016.
24.06.2016 представник відповідача подав заяву про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом зміну (збільшення) позовних вимог, яку суд прийняв, та оголосив перерву до 26.07.2016 для виклику свідків.
26.07.2016 представник відповідача подав узагальнену редакцію зустрічних позовних вимог, яку суд прийняв, допитав свідків та оголосив перерву до 20.10.2016 для виклику інших свідків.
24.10.2016 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_11 з посади справу передано в провадження судді Трусової Т.О., розгляд справи призначено на 08.12.2016.
08.12.2016 за клопотанням представника позивача про намір укласти мирову угоду та у зв'язку з неявкою представника відповідача суд відклав розгляд справи на 15.12.2016.
15.12.2016 суд розпочав розгляд справи по суті та оголосив перерву до 07.02.2017 для виклику свідків.
07.02.2017 суд допитав свідків, дослідив письмові докази та оголосив перерву до 15.03.2017 для підготовки до судових дебатів.
15.03.2017 у зв'язку з хворобою представника відповідача суд продовжив перерву до 26.04.2017.
26.04.2017 представник позивача подала заяви про призначення будівельно-технічної експертизи та про витребування письмових доказів.
26.04.2017 суд постановив ухвали про витребування від Регіонального сервісного центру в м. Києві копій документів щодо зняття відповідачем автомобілів з реєстрації, про призначення будівельно-технічної експертизи з метою з'ясування вартості спірних об'єктів нерухомості та зупинення провадження у справі.
17.10.2017 суд постановив ухвалу про відновлення провадження у справі у зв'язку з надходженням повідомлення експерта про неможливість надання висновку (внаслідок ненадання відповідачем додаткових матеріалів) та призначив справу до розгляду на 14.12.2017.
14.12.2017 у зв'язку з відрядженням представника відповідача суд відклав розгляд справи на 08.02.2018.
Позивач ОСОБА_2 подала заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_5 про розгляд справи був повідомлений належним чином, проте в судове засідання він не з'явився, про причини неявки не повідомив, а тому суд вбачає підстави для розгляду справи за його відсутності.
З огляду на нез'явлення учасників справи розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання технічними засобами.
Вивчивши наявні у справі докази, суд вважає встановленими такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини.
З 17.09.1999 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі (т. 1 а.с. 7).
У подружжя народилося двоє дітей - син ОСОБА_6, 2000 р.н., та дочка ОСОБА_7, 2002 р.н. (т. 1 а.с. 106).
Рішенням суду від 12.12.2012 шлюб сторін розірвано (т. 1 а.с. 8).
За час шлюбу сторонами було придбано таке, заявлене до поділу, нерухоме та рухоме майно:
●житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2; загальною площею 49,1 кв.м., житловою площею 20,8 кв.м., правовстановлюючі документи на який оформлені на відповідача ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 107-108, т. 2 а.с. 28-31);
●житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 62,3 кв.м., житловою площею 23,9 кв.м., вартістю 50330 грн. правовстановлюючі документи на який оформлені на відповідача ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 107-108, Т. 2 а.с. 57-58, 62);
●земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га, кадастровий № НОМЕР_9, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 26 525 грн. (т. 2 а.с. 59-63);
●земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,3078 га, кадастровий НОМЕР_10, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 32 657 грн. (т. 2 а.с. 59-63);
●автомобіль Skoda Fabia, 2002 р.в., д.н.з. НОМЕР_3, правовстановлюючі документи на який оформлені на позивача ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 9);
●автомобіль ZAZ Lanos Pick-up, 2011 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, правовстановлюючі документи на який оформлені на відповідача ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 84, т. 2 а.с. 151);
●автомобіль Renault Logan, 2011 р.п., д.н.з. НОМЕР_6, правовстановлюючі документи на який оформлені на відповідача ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 84);
●причіп «Кремінь», 2011 р.п., д.н.з. НОМЕР_5, правовстановлюючі документи на який оформлені на відповідача ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 84);
●автомобіль Volkswagen Tourran, 2012 р.в., д.н.з. НОМЕР_2, правовстановлюючі документи на який оформлені на відповідача ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 84);
●речі побутового вжитку, придбані у квартиру АДРЕСА_1, а саме: газова поверхня Ariston; духова шафа Ariston; витяжка Fox (а не Ariston, як зазначено у позовній заяві, т. 1 а.с. 109, 110, 113); холодильник Samsung (т. 1 а.с. 111); бойлер PRO 80 (т. 1 а.с. 111).; пральна машина Zanussi (т. 1 а.с. 111);
●речі побутового вжитку, придбані у будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2, а саме: крісло Американка (т. 1 а.с. 184); двоярусне ліжко (т. 1 а.с. 184); кухонний м'який куток (т. 1 а.с. 186); варочна поверхня (т. 1 а.с. 165); духова шафа (а.с. 165); електрочайник (т. 1 а.с. 165).; телевізор Samsung (т. 1 а.с. 187); душова кабіна (т. 1 а.с. 188); пральна машина Indesit (т. 1 а.с. 188).
Факт набуття сторонами вищевказаного майна доводиться належними і достатніми доказами.
Окрім того з матеріалів цивільної справи вбачається, що сторони також визнають факт набуття ними під час шлюбу іншого рухомого майна, щодо якого відсутні будь-які письмові докази, а саме: набору меблів для дитячої кімнати (шафа-купе, ліжка, письмові столи, книжкові полиці); ресивера; кухонного гарнітуру.
Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності подружжя, яка знайшла своє вираження у статті 60 Сімейного кодексу України, відповідно до положень якої майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
З наведених підстав суд дійшов висновку, що все вищезазначене майно є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Водночас жодних доказів набуття сторонами у шлюбі іншого рухомого майна, а саме: мікшера, пароварки, м'ясорубки, спліт-системи, дивану Американка, холодильника «Атлант», мікрохвильової печі, супутникової антени з тюнером, мотокосарки, умивальника та ще одного електрочайника, і існування цього майна на час розгляду справи суду не надано, ці обставини відповідачем не визнані, а тому вимоги позивача про його поділ суд вважає недоведеними.
З цих же підстав суд визнає недоведеними і вимоги зустрічного позову про поділ відеоплейєра, DVD-програвача та радіотелефона.
Відповідно до частини 1 статті 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.
Оскільки сторони не домовилися про поділ майна за взаємною згодою, що передбачено частиною 2 цієї статті, даний спір повинен вирішуватися судом.
Способи та порядок поділу майна подружжя визначені статтею 71 цього Кодексу, згідно приписів якої майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі, а неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Зі змісту наведених норм сімейного закону вбачається, що поділу в натурі підлягає лише майно, яке є в наявності на момент такого поділу.
За даними Регіонального сервісного центру в м. Києві на час розгляду справи в суді за відповідачем ОСОБА_3 зареєстровано лише один транспортний засіб - причіп «Кремінь», 2011 р.п., д.н.з. НОМЕР_5, який і підлягає поділу у заявлений сторонами спосіб.
Водночас судом встановлено, що після розірвання шлюбу відповідач відчужив автомобілі ZAZ Lanos Pick-up, 2011 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, та Volkswagen Tourran, 2012 р.в., д.н.з. НОМЕР_2, на користь третіх осіб.
Що стосується автомобіля Renault Logan, 2011 р.п., д.н.з. НОМЕР_6, то жодних даних про час та обставини вибуття цього транспортного засобу з власності відповідача, у суду немає.
Отже враховуючи, що на відчужене відповідачем майно позивач не претендує і вимог про стягнення з відповідача компенсації його вартості нею не заявлено, суд виключає автомобілі ZAZ Lanos Pick-up, 2011 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, Volkswagen Tourran, 2012 р.в., д.н.з. НОМЕР_2, та Renault Logan, 2011 р.п., д.н.з. НОМЕР_6, з переліку майна, яке підлягає поділу.
Вимоги зустрічного позову про визнання спільною сумісною власністю квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка була набута позивачем до шлюбу (т. 1 а.с. 68), ґрунтуються на приписах частини 1 статті 62 Сімейного кодексу України, відповідно до яких майно, що є особистою приватною власністю дружини чи чоловіка, може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо таке майно за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя.
На підтвердження зазначених вимог відповідач послався на показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які підтвердили в суді факт проведення у квартирі подружжя ОСОБА_3 ремонтних робіт.
Проте показання свідків не є належними і допустимими доказами обставин, які мають значення для вирішення справи, а жодних інших доказів, зокрема, письмових, відповідачем не надано.
Окрім того суд роз'яснював представнику відповідача право заявити клопотання про проведення будівельно-технічної експертизи і наслідки невчинення цієї процесуальної дії, проте останній від проведення експертизи відмовився.
Відтак ураховуючи недоведеність відповідачем обставин, які свідчать про істотне збільшення вартості квартири позивача за час її шлюбу з відповідачем, підстав для визнання квартири об'єктом права спільної сумісної власності подружжя суд не вбачає.
На обґрунтування своїх вимог про поділ об'єктів нерухомого майна ОСОБА_2 посилається на договори купівлі-продажу, згідно яких вартість будинку в Черкаській області становить 16196 грн., вартість будинку в Сумській області - 50 330 грн., вартість земельної ділянки площею 0,2500 га - 26 525 грн., вартість земельної ділянки площею 0,3078 га - 32 657 грн.
ОСОБА_3 з зазначеною позивачем вартістю будинків та земельних ділянок не погодився, однак жодних доказів, які б спростовували зазначену у договорах вартість спірного майна, не надав.
З метою визначення вартості спірних об'єктів нерухомого майна на час їх поділу суд за клопотанням позивача призначив будівельно-технічну експертизу, проте від проведення експертизи відповідач ухилився, що виразилось у ненаданні ним в розпорядження експерта технічної документації на спірне майно.
Відповідно до положень статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд, залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його задоволенні.
Отже з огляду на ненадання відповідачем доказів на спростування доводів позивача щодо вартості спірних об'єктів нерухомого майна та ухилення його від подання експерту необхідних матеріалів, суд покладає в обґрунтування свого рішення в частині визначення вартості будинків та земельних ділянок договори їх купівлі-продажу.
При визначенні вартості об'єктів рухомого майна, факт придбання яких підтверджується відповідними письмовими доказами, суд виходить з вартості, зазначеної у товарних чеках, згідно яких газова поверхня Ariston коштує 1485 грн.; духова шафа Ariston - 1485 грн., витяжка Fox - 973 грн.; холодильник Samsung - 4204 грн.; бойлер PRO 80 - 1045 грн.; пральна машина Zanussi - 3772 грн.; крісло Американка - 1605 грн.; двоярусне ліжко - 2200 грн.; кухонний м'який куток - 1009 грн.; варочна поверхня - 680 грн.; духова шафа - 650 грн.; електрочайник - 145 грн..; телевізор Samsung - 3150 грн.; душова кабіна - 1149 грн.; пральна машина Indesit - 1800 грн.
Що стосується іншого рухомого майна, факт набуття якого сторони визнали, проте не надали доказів, які б могли підтвердити його вартість, суд, керуючись принципом рівності прав сторін, вираховує його середню вартість.
Оскільки вартість автомобіля Skoda Fabia за твердженнями позивача становить 165379,50 грн., а за твердженням відповідача - 51935 грн., його середня вартість складає 108657,25 грн.
Вартість автопричепа «Кремінь» за твердженнями позивача становить 12716 грн., а за твердженням відповідача - 3995 грн., а тому його середня вартість становить 8355,50 грн.
Вартість меблів для дитячої кімнати (шафа-купе, ліжка, два письмові столи, книжкові полиці) за твердженнями позивача становить 7200 грн., а за твердженням відповідача їх вартість становить 8900 грн., а тому їх середня вартість становить 8050 грн.
Вартість ресивера за твердженнями позивача становить 1200 грн., а за твердженням відповідача - 500 грн., а тому його середня вартість становить 850 грн.
Вартість кухонного гарнітуру за твердженнями позивача становить 5800 грн., а за твердженням відповідача -25000 грн., а тому його середня вартість становить 15 400 грн.
Відповідач посилається на те, що автомобіль Volkswagen Touran придбавався за кошти, отримані за кредитним договором, зобов'язання за яким виконувались лише ним, а тому позивач зобов'язана відшкодувати йому половину сплачених процентів та інших витрат.
Відповідно до частини 4 статті 65 Сімейного кодексу України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
У пункті 24 постанови Пленуму № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» Верховний Суд України роз'яснив, що при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Однак враховуючи, що на час розгляду справи боргові зобов'язання відповідача погашені, а придбаний за кредитні кошти автомобіль виключений зі складу майна, яке підлягає поділу між подружжям, і не буде використовуватися в інтересах сім'ї сторін, підстави для врахування при поділі майна витрат, понесених ОСОБА_3 у зв'язку з виконанням цього кредитного договору, відсутні.
За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 70 Сімейного кодексу України, при поділі майна частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним контрактом.
Загальна вартість майна, вимоги про поділ якого суд визнав обґрунтованими і доведеними, складає 292 372,75 грн., а отже на долю кожного з подружжя припадає майна на суму 146 186,38 грн.
Оскільки між сторонами фактично немає спору щодо виділення кожному з подружжя автомобіля Skoda Fabia, який оформлений на позивача, та автопричепа «Кремінь», який оформлений на відповідача, суд дійшов висновку, що такий поділ відповідає інтересам кожного з подружжя, а тому вимоги первісного та зустрічного позову в цій частині вважає обґрунтованими.
При поділі майна, щодо якого у сторін наявний спір, суд враховує наступне.
Частина 2 статті 70 Сімейного кодексу України надає суду право відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
За приписом частини 2 статті 68 цього Кодексу розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що відповідач, будучи титульним власником автомобілів ZAZ Lanos Pick-up, 2011 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, та Volkswagen Tourran, 2012 р.в., д.н.з. НОМЕР_2, які були об'єктами спільного сумісного майна подружжя, після розірвання шлюбу здійснив їх відчуження на користь третіх осіб без згоди позивача, а отриманими від їх реалізації коштами розпорядився на власний розсуд.
Положення, закріплені у частинах 2, 3, 4 статті 13 ЦК України, забороняють зловживання суб'єктивним правом шляхом вчинення певних дій з наміром завдати шкоди іншій особі та зловживання правом в іншій формі, а також зобов'язують особу при здійсненні цивільних прав додержуватися моральних засад суспільства.
Оскільки наслідком таких недобросовісних дій відповідача стало виключення зазначених автомобілів з переліку майна, яке підлягає поділу між подружжям, суд розцінює наведену обставину як зловживання правом з метою приховування майна від поділу, а тому вбачає підстави для відступлення від засади рівності часток подружжя на користь позивача.
Зважаючи на вищевикладене та враховуючи, що будинок у Черкаській області тривалий час використовувався подружжям ОСОБА_3 для літнього відпочинку їх та їхніх дітей, які після розірвання шлюбу сторін залишилися з матір'ю, при його поділі та поділі рухомого майна, яке придбавалась у вказаний будинок, а саме: крісла Американка; двоярусного ліжка; кухонного м'якого кутка; варочної поверхні; духової шафи; електрочайника; телевізора Samsung; душової кабіни; пральної машини Indesit, суд надає перевагу аргументам позивача вважаючи справедливим виділити це майно позивачу.
Натомість відповідачу виділяються будинок та дві земельні ділянки в Сумській області, вартість яких значно перевищує вартість будинку, який виділяється позивачу.
Відповідач послався на те, що його нова родина регулярно користується будинком в Черкаській області, а відтак він перебуває у більш тісному зв'язку з вказаним будинком, проте вказана обставина значення для вирішення даного спору не має, оскільки зазначений будинок є об'єктом права спільної сумісної власності сторін, і нова родина відповідача жодних майнових прав на цей будинок не має.
Зважаючи на те, що квартира АДРЕСА_1 є особистою власністю позивача, а претензії відповідача на на цю квартиру суд визнає необґрунтованими, меблі та побутову техніку, які були придбані у вказану квартиру за рахунок спільних коштів подружжя, а саме: газову поверхню Ariston; духову шафу Ariston; витяжку Fox; холодильник Samsung; бойлер PRO 80; пральну машину Zanussi, меблі для дитячої кімнати; ресивер, буде розумним також виділити позивачу.
Таким чином позивачу ОСОБА_2 виділяється майна на загальну суму 174 505,25 грн., а відповідачу ОСОБА_3 - на суму 117 867,50 грн.
Проте з урахуванням відчужених відповідачем автомобілів, вартість яких за його ж оцінкою становить 39 950 грн. та 151 810 грн., за таким варіантом поділу частка відповідача на 135 122,25 грн. перевищує вартість частки майна, яке виділяється позивачу.
На думку суду саме такий варіант поділу майна відповідає принципам розумності та справедливості і максимально враховує інтереси сторін та їх неповнолітньої дочки.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України суд здійснює розподіл судових витрат між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач заявила вимоги на суму 246 418,50 грн. і понесла судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в загальному розмірі 4141,20 грн. (т. 1 а.с. 1, 64, 95, 157, т. 2 а.с. 85). Оскільки її позов задоволено на 174 505,25 грн., тобто на 71/100 часток, присудженню з відповідача на її користь підлягає 2940,25 грн. судових витрат (4141,20:100х71).
Відповідач заявив вимоги на суму 284 052,45 грн. і поніс судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в загальному розмірі 4019,40 грн. (т. 1 а.с. 45, 49, 51, 53, 61). Його позов задоволено на 117 867,50 грн., тобто на 41/100 часток, а отже присудженню з позивача на його користь підлягає 1647,95 грн. судових витрат (4019,40:100х41).
Здійснивши залік взаємних вимог, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача 1292,30 грн. судових витрат (2940,25 - 1647,95).
З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні вимог зустрічного позову про визнання квартири АДРЕСА_1 спільним сумісним майном подружжя, підстави для забезпечення зустрічного позову відпали.
Керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268 частиною 9 статті 158 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна задовольнити частково.
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити ОСОБА_2:
●житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2; загальною площею 49,1 кв.м., житловою площею 20,8 кв.м., вартістю 16 196 гривень;
●автомобіль Skoda Fabia, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3, вартістю 108657,25 грн.;
●газову поверхня Ariston вартістю 1485 грн.;
●духову шафу Ariston вартістю1485 грн.;
●витяжку Fox вартістю 973 грн.;
●холодильник Samsung вартістю 4204 грн.;
●бойлер PRO 80 вартістю 1045 грн.;
●пральну машину Zanussi вартістю 3772 грн.;
●крісло Американка вартістю 1605 грн.;
●двоярусне ліжко вартістю 2200 грн.;
●кухонний м'який куток вартістю 1009 грн.;
●варочну поверхню вартістю 680 грн.;
●духова шафу вартістю 650 грн.;
●електрочайник вартістю 145 грн..;
●телевізор Samsung вартістю 3150 грн.;
●душову кабіну вартістю 1149 грн.;
●пральну машину Indesit вартістю 1800 грн.;
●набір меблів для дитячої кімнати (шафа-купе, ліжка, два письмові столи, книжкові полиці) вартістю 8050 грн.;
●ресивер вартістю 850 грн.;
●кухонний гарнітур вартістю 15 400 грн.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2; загальною площею 49,1 кв.м., житловою площею 20,8 кв.м., з одночасним припиненням права власності на зазначений будинок у ОСОБА_3.
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити ОСОБА_3:
●житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 62,3 кв.м., житловою площею 23,9 кв.м. (реєстраційний номер майна: 24116357), вартістю 50330 грн.;
●земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га, кадастровий № НОМЕР_9, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 26 525 гривень;
●земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,3078 га, кадастровий НОМЕР_10, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 32 657 гривень;
●автопричеп «Кремінь», 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5, вартістю 8355,50 грн.
У задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на частку квартири, стягнення половини виконаних кредитних зобов'язань відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1292 гривні 30 копійок.
Скасувати заходи забезпечення зустрічного позову, вжиті ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 3 березня 2015 року, а саме: зняти арешт з ? частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.
Позивач:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_7.
Відповідач:
ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_5, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_8.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 19 лютого 2018 р.
Суддя: