Справа № 629/3948/16-к
Номер провадження № 1-в/629/9/18
29 березня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Лозова, Харківської області клопотання обвинуваченого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Володимирівка, Сакського району, Республіка Крим, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_2 ,
про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» та звільнення від відбування покарання, -
22 травня 2017 року ОСОБА_4 вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років 7 місяців позбавлення волі.
27 жовтня 2017 року засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування у відношенні нього п «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки він має ряд хронічних захворювань, а також ст. 3 Закону України «Про амністію у 2016 році», так як на момент набрання чинності законом «Про амністію у 2016 році» він вже відбув одну чверть призначеного строку покарання та звільнити його від відбування іншої частини призначеного судом покарання.
Засуджений до суду не етапований, від участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовився.
Прокурор не заперечував проти застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» у відношенні засудженого ОСОБА_4 за ч. 3 цього Закону.
Вислухавши в судовому засіданні думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що клопотання засудженого ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Так, відповідно до вимог ст. 86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
Підстави застосування амністії та перелік осіб, які повністю або частково звільняються від відбування покарання згідно амністії, визначаються законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та Закону України «Про застосування амністії в Україні».
07.09.2017 року набрав чинності Закон України № 1810-VIII від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році».
Згідно ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році», питання про застосування амністії вирішує суд, зокрема за ініціативою обвинуваченого.
Як вбачається з клопотання засудженого, він просить застосувати у відношенні нього п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», але в цій частині клопотання суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні, оскільки відповідно до п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 КК України, які на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи, а також хворими на активну форму туберкульозу (диспансерні категорії 1-4), онкологічні захворювання (III, IV стадії за міжнародною класифікацією TNM), СНІД (III, IV клінічні стадії за класифікацією ВООЗ) та інші тяжкі хвороби, що перешкоджають відбуванню покарання та підпадають під визначення Переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого у додатку 12 до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572.
Згідно медичної довідки ДУ «Харківська установа виконання покарань (№27)» ОСОБА_4 не має захворювання, яке входить до п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», а саме не є хворим на активну форму туберкульозу (диспансерні категорії 1-4), онкологічні захворювання (III, IV стадії за міжнародною класифікацією TNM), СНІД (III, IV клінічні стадії за класифікацією ВООЗ) та інші тяжкі хвороби, що перешкоджають відбуванню покарання та підпадають під визначення Переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого у додатку 12 до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоровя України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572 .
Звідси клопотання засудженого ОСОБА_4 в цій частині є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
В іншій частині клопотання щодо застосування Закону України «Про амністію у 2016 році», а саме щодо звільнення від відбування покарання у відповідності до ст. 3 Закону України «Про амністію у 2016 році», суд задовольняє з наступних підстав.
Так, відповідно до статті 3 Закону України «Про амністію у 2016 році» особи, засуджені за злочини, що не є тяжкими та особливо тяжкими та не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.
Статтею 12 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено, що особам, яким скорочується не відбута частина покарання, визначення нового строку покарання обчислюється з дня набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про амністію у 2016 році» дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_4 , засуджено вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.05.2017 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років 7 місяців позбавлення волі. Вказаний вирок набрав законної сили 12.10.2017 року.
Судом встановлено, що на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» - 07.09.2017 року, засудженим у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України фактично відбуто 1 рік 4 місяці 20 днів покарання, що складає більш ніж одну чверть призначеного строку покарання.
Крім цього у відповідності до ч. 3 ст. 12 КК України згідно класифікації злочин за ч. 2 ст. 185 КК України є злочином середньої тяжкості.
З урахуванням викладеного, суд застосовує до засудженого ст. 3 вказаного Закону і звільняє його від подальшого відбування покарання, призначеного вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.05.2017 року
Керуючись ст.ст. 3, 9, 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, ст. 85 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Клопотання ОСОБА_4 задовольнити частково.
Звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання призначеного вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 травня 2017 року на підставі ст. 3 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в семиденний строк з дня оголошення ухвали, а якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1