№1-кс/760/4614/18
(№760/7769/18)
26. 03. 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_4 - про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені за № 12018100090002797 від 15.03.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_4 - про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені за № 12018100090002797 від 15.03.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Від слідчого до суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Слідчий суддя на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України вважає за можливе розглянути дане клопотання без повідомлення власника майна, оскільки, це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про можливість задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві 15.03.2018, на підставі заяви громадянина ОСОБА_5 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, внесено відомості про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100090002797.
Досудовим розслідуванням встановлено, Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.03.2018, приблизно о 19:00 год. ОСОБА_6 маючи прямий злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи загально встановлені правила поведінки в суспільстві, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп'яніння прибув до турнікетів зупинки швидкісного трамваю «НАУ», що за адресою: м. Києва, пр. Космонавта Комарова, 1 та із застосуванням заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень предмету схожого на ніж чинив хуліганські дії.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи загально встановлені правила поведінки в суспільстві 15.03.2018, приблизно о 19:00 годин, ОСОБА_6 прибув до до турнікетів зупинки швидкісного трамваю «НАУ», що за адресою: м. Києва, пр. Космонавта Комарова, 1, після чого, взявши у руки предмет схожий на ніж , який мав при собі спеціально для вчинення вказаного злочину, направився через турнікети до зупинки швидкісного трамваю «НАУ».
В подальшому ОСОБА_6 , застосовуючи предмет схожий на ніж, який був заздалегідь ним заготовлений для вчинення вказаного злочину, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи загальновизнані правила поведінки та моралі, почав розмахувати вищевказаним предметом схожим на ніж до перехожих громадян.
В продовження своїх злочинних дій ОСОБА_6 пройшовши турнікети зупинки швидкісного трамваю «НАУ», що за адресою: м. Київ, пр. Космонавта Комарова 1, тримаючи предмет схожий на ніж у руках, направився до платформи очікування, де безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи загальновизнані правила поведінки та моралі, почав розмахувати предметом схожим на ніж до працівників охорони «ШЕРИФ»,
Таким чином ОСОБА_6 , своїми умисними діями, які виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, вчинені із застосуванням холодної зброї, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (хуліганство), вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст.296 КК України.
Згідно протоколу огляду місця події від 15.03.2018, що проводився за адресою: АДРЕСА_1 на тротуарі було виявлено та вилучено предмет схожий на ніж, який належить громадянину ОСОБА_6 , і яким зі слів останнього було скоєнно кримінальне правопорушення.
Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що предмет схожий на ніж з срібним лезом приблизною довжиною 8-10 см. являється по матеріалам кримінального провадження знаряддям вчинення даного злочину у зв'язку з тим, що підозрюваний завчасно заготовив вказаний предмет для нанесення тілесних ушкодження з мотивів явної неповаги до суспільства та порушення громадського порядку.
Слідчий зазначав, що з метою забезпечення збереження майна та запобігання можливості його відчуження у кримінальному провадженні виникла необхідність у накладенні арешту на предмет схожий на ніж із срібним лезом приблизною довжиною 8-10 см., який було вилучено в ході огляду місця події за адресою: м. Київ, пр. Комарова 1.
В зв'язку із зазначеним слідчий просив про задоволення клопотання, на що слід зазначити наступне.
Відповідно до положень частини 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Зважаючи на викладене вище, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки слідчим було доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням про арешт майна, а тому, з метою збереження речових доказів, вважаю за можливе клопотання задовольнити.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: предмет схожий на ніж із срібним лезом приблизною довжиною 8-10 см. вилучений відповідно протоколу огляду місця події від 15.03.2018, що проводився за адресою: м. Київ, пр. Комарова 1, як знаряддя вчинення злочину, з метою долучення в якості речових доказів до кримінального провадження №12018100090002797 від 15.03.2018 року.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1