Справа № 157/228/18
Провадження №2-а/157/14/18
28 березня 2018 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Гамули Б.С.,
з участю секретаря Карпік Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
22 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти №1 батальйону УПП у Полтавській області ДПП Національної поліції України ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позов мотивовано тим, що постановою відповідача від 20 грудня 2017 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. За цією постановою його визнано винним у тому, що він 20 грудня 2017 року біля 0 год. 40 хв. на 216 км. автодороги Київ-Харків, керуючи автомобілем марки «Scania L 400», номерний знак НОМЕР_1, у з'єднанні з напівпричепом марки «Broshuis», номерний знак АС4414, перевозив великогабаритний вантаж автомобілем, на дзеркалах заднього виду якого на зворотному боці були відсутні нанесені почергово під кутом 45 градусів світловідбивні смуги білого та червоного кольорів, чим порушив п. 19 постанови Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 року та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП.
Вважає, що до адміністративної відповідальності він притягнутий безпідставно, оскільки Правил дорожнього руху не порушував. При винесенні постанови відповідач не з'ясував усіх обставин справи та не надав достовірних доказів вчинення адмінправопорушення. Про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо 15 лютого 2018 року, коли він отримав постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 08 лютого 2018 року.
Вважаючи постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною, позивач просить її скасувати.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. У відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, вважає, що винесена ним постанова є законною, а рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийнято на основі наявних у справі доказів, зокрема відеозапису нагрудної камери поліцейського, де зафіксовано факт порушення водієм п. 19 постанови КМУ №30 від 18.01.2001 року. Просить відмовити в задоволенні позову.
Вивчивши доводи сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов безпідставним і таким, що до задоволення не підлягає.
В судовому засіданні встановлено, що постановою відповідача від 20 грудня 2017 року ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Цією постановою позивача визнано винним у тому, що він 20 грудня 2017 року в 0 год. 40 хв. на 216 км. автодороги Київ-Харків, керуючи автомобілем марки «Scania L 400», номерний знак НОМЕР_1, у з'єднанні з напівпричепом марки «Broshuis», номерний знак АС4414, перевозив великий габаритний вантаж автомобілем, на дзеркалах заднього виду якого на зворотному боці відсутні нанесені почергово під кутом 45 градусів світловідбивні смуги білого та червоного кольорів, чим порушив п. 19 постанови Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 року та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 132-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, за яке його притягнуто до адмінвідповідальності, доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами. Зокрема з долученого до матеріалів справи та переглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що позивач керував автомобілем з'єднаним з напівпричепом для перевезення великогабаритних вантажів. На зворотному боці дзеркал заднього виду автомобіля-тягача відсутні нанесені почергово під кутом 45 градусів світловідбивні смуги білого та червоного кольорів, як це вимагається п. 19 постанови Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 року. Саме на дане правопорушення було вказано поліцейським. Також із дослідженого судом відеозапису встановлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався в присутності позивача, якому також були роз'яснені його права, передбачені ст. 268 КУпАП.
Враховуючи викладене вище, суд не знаходить підстав вважати, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення були допущені такі істотні порушення, які б ставили під сумнів законність оскаржуваної постанови.
Згідно зі ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з досліджених у судовому засіданні доказів інспектор патрульної поліції ОСОБА_2 при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності дотримався положень наведених вище норм закону, а тому посилання позивача на поверхове відношення відповідача до розгляду його справи та неповне з'ясування усіх обставин події не заслуговує на увагу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що відповідач довів перед судом правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому в задоволенні даного позову слід відмовити.
Разом з тим, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що копію оскаржуваної постанови позивач отримав лише 15 лютого 2018 року, тому причину пропуску строку звернення до адміністративного суду слід визнати поважною та поновити його.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, статтями 287, 288, 293 КУпАП, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: ОСОБА_3