02 березня 2018 року м. Рівне №817/44/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Добродій О.М., відповідача 1: представник Гордійчук О.М., відповідача 2: представник Матвієнко Л.О., відповідача 3: представник не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1
зобов'язання вчинення певних дій,
Ухвалою суду від 04 січня 2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 2), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 3) про зобов'язання вчинення певних дій,- за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 06 лютого 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги з урахуванням заяви про їх збільшення (а.с.43-46) підтримані представником позивача в судовому засіданні. На їх обґрунтування зазначено, що позивачу з 05 липня 2013 року призначено пенсію за вислугою років відповідно до вимог ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992. Всупереч вимогам чинного законодавства, військовою частиною НОМЕР_1 не були включені до довідки №16 від 24.07.2013 грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога, індексація грошового забезпечення, щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 20-60% місячного грошового забезпечення, які отримувалися ОСОБА_1 у період служби та одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, а Головним управлінням Пенсійного фонду України неправильно здійснено розрахунок пенсії, яка підлягала до виплати, без врахування вищевказаних складових грошового забезпечення. За наведеного, просила задовольнити позов з підстав, викладених в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.
Відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву (а.с.31-33) та відзив на заяву про збільшення позовних вимог (а.с.62-64). Представник в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . На обґрунтування своєї позиції покликається на те, що такі виплати, як грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога, індексація грошового забезпечення мають разовий характер і не включені до переліку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та не можуть бути складовими грошового забезпечення в розумінні ч.3 ст.43 Закону №2262-ХІІ. Вказує, що одноразова допомога при звільненні підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення, тому не включається до грошового забезпечення і не повинна братися до уваги. Щомісячна додаткова грошова винагорода не включена до додатку 25 Постанови №1294, тому не є додатковим видом грошового забезпечення, тому відсутні підстави для її включення при призначенні пенсії. Зазначає, що до повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області входить лише призначення та перерахунок пенсії на підставі тих документів та довідок про грошове забезпечення, які були або будуть надані уповноваженим структурним підрозділом де проходив службу позивач.
22 січня 2018року через відділ документального забезпечення суду відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву (а.с.38-40). Представник в судовому засіданні просила в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю за їх безпідставністю з мотивів зазначених у відзиві. Зокрема, зазначила, що оскільки законодавчими актами матеріальна допомога, матеріальна допомога на оздоровлення, індексація, одноразова допомога при звільненні не визначені як складова грошового забезпечення для обчислення розміру пенсії, то і відсутні правові підстави для включення їх в розрахунок грошового забезпечення при визначенні розміру пенсії.
Відповідач 3 в судове засідання не прибув, про дату та час судового засідання повідомлявся судом належним чином (а.с.28, 61). Причини неявки суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності, офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх у судовому засіданні дослідженими доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 05 липня 2013 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до вимог статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992. З повідомлення про призначення пенсії вбачається, що при обчисленні пенсії позивачу були враховані наступні суми, а саме: посадовий оклад, оклад за військове звання процентна надбавка за вислугу років у розмірі 40%, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці (а.с.10).
Позивач зазначив, а відповідачі не заперечили, що фактично за останні 24 календарні місяці служби позивач отримував матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу та індексацію грошового забезпечення. Крім того, при звільненні ОСОБА_1 була виплачена одноразова матеріальна допомога при звільненні.
Що стосується щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 20-60% місячного грошового забезпечення, то така позивачу за останні 24 календарні місяці служби не виплачувалась за відсутності рішення командира військової частини. Наведене підтверджується довідкою про грошове забезпечення (а.с.66-67).
Через те, що вказані суми виплат не були включені в довідку для обчислення і перерахунку пенсії №16 від 24.07.2013 (а.с.11), позивач вважає розмір своєї пенсії заниженим, у зв'язку з чим і звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-XII).
Згідно з частиною 3 статті 43 цього Закону, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей регулюються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII).
Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частиною 1 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частина 2 цієї статті визначає такі складові грошового забезпечення:
- посадовий оклад;
- оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Системний аналіз частини 3 статті 43 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у взаємозв'язку з частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", передбачає, що оскільки пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, то одноразові додаткові види грошового забезпечення мають також входити до сум грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" №393 від 17.07.1992, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Відповідно до ст.10-1 Закону №2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до підпункту 3 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (крім військовослужбовців строкової військової служби)" №1294 від 07.11.2007 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови №1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).
Довідкою про грошове забезпечення ОСОБА_1 за останні 24 місяці, що передують звільненню, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 , підтверджено, що нарахування та утримання єдиного соціального внеску проводилось згідно Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 2464-VI від 08.07.2010 на всі виплати включені в довідку, в тому числі і на одноразові додаткові види грошового забезпечення (матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову допомогу на оздоровлення) (а.с.66-67).
Аналіз вищезазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців з якого обчислюється пенсія.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 жовтня 2015 року у справі №559/3342/14-а, де зазначено, що щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби та з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.
Відповідно до частини 4 ст.63 Закону № 2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Тобто, підставою для проведення перерахунку пенсії є зміна розміру хоча б одного виду грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Верховний Суд України в постанові від 25.11.2014 у справі №21-322а14 вказав, що за змістом положень пункту 24 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій" відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління ПФУ від 30 січня 2007 року № 3-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402), органи ПФУ не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм іншими органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках.
Згідно частиною 1 та 2 ст.63 Закону № 2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 визначено види виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, а саме: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відтак, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток особи для обчислення пенсії.
При цьому суд зазначає, що платниками єдиного внеску військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу є військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення військовослужбовцям.
Відповідно до статті 9 Закону №2011-XII складовими грошового забезпечення є: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Перелік додаткових видів грошового забезпечення наведено в додатках 25-28 до постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007. Даний перелік не включає при цьому одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби.
Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена статтею 15 Закону №2011-ХІІ.
Згідно пункту 2 розділу І Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1170 від 22.12.2010, зазначено, що на одноразову допомогу військовослужбовцям при звільненні з військової служби не нараховується єдиний внесок.
Відтак, враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для задоволення вимоги в частині включення одноразової допомоги при звільненні до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Щодо включення суми індексації грошового забезпечення до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, суд зазначає наступне.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII від 03.07.1991, згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності та не може бути врахована при призначення пенсії. Оскільки індексація не входить до складу грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 та на неї не нараховується єдиний внесок відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1170 від 22.12.2010, доводи сторони позивача в цій частині є безпідставними.
Щодо включення сум щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 20-60% до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" №889 від 22.09.2010, установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Згідно пункту 2 даної Постанови, граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 5 Інструкції "Про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України", затвердженої наказом Міністра оборони України №595 від 15.11.2010, винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників). Пунктом 8 даної Інструкції передбачено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Судом встановлено, що позивачу додаткова грошова винагорода у розмірі 20-60% місячного грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби не виплачувалась через відсутність відповідного рішення командира військової частини.
Відповідно до цього, будь-яких законних підстав для включення такої грошової винагороди до довідки для перерахунку пенсії позивача, немає.
Крім того, вказана додаткова грошова винагорода не включена в Перелік додаткових видів грошового забезпечення, зазначених в додатках 25-28 до постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007.
З огляду на вище зазначене, суд вважає, що позовні вимоги в частині включення до довідки грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплачених ОСОБА_1 під час проходження служби за відповідний період є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Разом з тим, необхідно зазначити, що позовні вимоги щодо включення до грошового забезпечення одноразової грошової виплати при звільненні, індексації та щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 20-60% не знайшли свого підтвердження та обґрунтованості, а відтак в цій частині позовні вимоги не можуть бути задоволені.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється на підставі документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії органами пенсійного фонду України, які надаються уповноваженими органами чи структурними підрозділами відповідних міністерств чи відомств, на які покладено такі функції.
Відповідно до частини 2 статті 63 Закону №2262-XII, якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Як зазначалося судом, ОСОБА_1 був звільненим з військової служби Військової частини НОМЕР_1 . Довідка про розмір грошового забезпечення, для призначення пенсії видавалася останнім. Всіма відомостями про нараховані та виплачені суми позивачу володіє Військова частина НОМЕР_1 .
Відповідно до абзацу 2 пункту 3 "Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №45 від 13.02.2008, довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Відтак, обов'язок скласти, оформити та подати до ІНФОРМАЦІЯ_1 довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії із врахуванням в довідці виплаченої йому грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань покладається судом на Військову частину НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007, заяви про призначення пенсії особам звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом №2262-12 подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в областях через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України.
Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в областях, визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.
Відповідно до пункту 1 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №389 від 03.06.2013, військові комісаріати є місцевими органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території.
Згідно пункту 4 - військові комісаріати виконують покладені на них завдання у взаємодії з військовими частинами Збройних Сил та інших військових формувань.
Відповідно до абзацу 9 пункту 10 цього Положення, обласні військові комісаріати забезпечують оформлення та подання документів органам Пенсійного фонду України для призначення (перерахунку) пенсій особам, звільненим з військової служби, і членам їх сімей відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а також у передбачених законодавством випадках виплату грошової допомоги особам, звільненим з військової служби, і сім'ям загиблих (померлих) військовослужбовців Збройних Сил.
Відтак, обов'язок подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надану Військовою частиною НОМЕР_1 довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії із врахуванням в довідці виплаченої йому грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань судом покладається на Рівненський обласний військовий комісаріат.
Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного кодексу України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
А згідно з вимогами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд повинен керуватись принципом юридичної визначеності. Цей принцип розкривається через такі концепції, як непорушність і нескасовуваність набутих законних прав (vestedrights); незворотність закону й неможливість застосування закону до особи, яка не могла знати про його існування (non-retroactivity); законні очікування (legitimateexpectations) - право особи у своїх діях розраховувати на сталість існуючого законодавства. Цей принцип означає і те, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки. Юридична визначеність вимагає, щоб правові норми були зрозумілими й точними і мали не меті гарантування, що ситуації і правовідносини будуть передбачуваними. Зворотна дія не відповідає принципу юридичної визначеності. Принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі полягає в невід'ємному праві людини бути впевненою в тому, що її правомірні дії через деякий час не призведуть до погіршення її правового становища. (рішення ЄСПЛ "Брумареску проти Румунії", "Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови", "Суханов та Ільченко проти України").
За наведеного суд вважає, що права позивача підлягають судовому захисту в обраний ним спосіб та у відповідній частині.
Підстав для розподілу судових витрат немає, позаяк позивач від сплати судового збору звільнений в силу Закону (а.с.8).
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028 м.Рівне, вул.Короленка,7 ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21084076), ІНФОРМАЦІЯ_1 (33023 м.Рівне, вул.Грабник, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22999932) задовольнити частково.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 скласти, оформити та подати до ІНФОРМАЦІЯ_1 довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії із врахуванням в довідці виплаченої йому грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Зобов'язати Рівненський обласний військовий комісаріат подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надану Військовою частиною НОМЕР_1 довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії із врахуванням в довідці виплаченої йому грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на підставі довідки із врахуванням виплаченої ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, починаючи з червня 2017 року, із врахуванням при обчисленні і перерахунку розміру цієї пенсії за вислугу років грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
В частині аналогічних позовних вимог ОСОБА_1 стосовно врахування щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 20-60% передбаченої Інструкцією МОУ №595 від 15.11.2010 року; індексації грошового забезпечення за останні 24 місяці, які передують даті звільнення та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 72343,13 грн., - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повне рішення суду складено 16.03.18.
Суддя Друзенко Н.В.