Справа № 210/5587/17
Провадження № 2/210/713/18
іменем України
"26" березня 2018 р. м. Кривий Ріг
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Ступак С.В.,
при секретарі судового засідання - Драгунової Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
Позивач ОСОБА_2 14 грудня 2017 року звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/3 частина всіх його доходів щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, яка підлягає індексації відповідно до закону.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що з відповідачем по справі вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з 11 червня 2005 року.
Від спільного життя з відповідачем вони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у свідоцтві про народження якої відповідач записаний батьком.
Відповідач фізично здоровий, працездатний чоловік, може надавати допомогу на утримання дитини. У зв'язку з тим, що відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини добровільно не надає , позивач вимушена звернутися до суду.
На підставі викладеного, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/3 частки з всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше , ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитини повноліття.
Позивачка у судовому засіданні присутня не була, однак 26 грудня 2017 року подала через канцелярію суду заяву, в якій просила суд проводити розгляд справи за її відсутності, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини , задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні присутній не був, 19 лютого 2018 року через канцелярію суду подав заяву, в якій просив суд проводити розгляд справи за його відсутності та зазначив, що позовні вимоги визнає частково та в заяві зазначив, що аліменти сплачувати не заперечує, проте розмір який просить установити позивач є завищений. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що має заробітну плату у розмірі 4 тисяч гривень, хворіє.
15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від03.10.2017, яким ЦПК України викладеного в новій реакції.
У відповідності до п.9 п.1 Розділу ХІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції - справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 11 червня 2005 року Дзержинським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області було зареєстровано шлюб укладений між сторонами по справі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_3 (а.с.10).
Від спільного життя з відповідачем мають неповнолітню доньку - ОСОБА_5, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що Дзержинським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області 26 вересня 2005 року в книзі актів громадського стану про народження зроблено відповідний запис № 430, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 08 грудня 2005 року (а.с. 9).
Як зазначено в позовній заяві, відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Відповідач - фізично здорова людина, працездатний, та може надавати допомогу на утримання дітей до їх повноліття.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі - Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 навчається в 7А класі Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 91», ОСОБА_2 здійснює внески у благодійний фонд сприяння розвитку шкоди «Майбутнє освіти», що підтверджується довідкою № 40 від 14.02.2018 року виданою Комунальним закладом «Середня загальноосвітня школа № 91». (а.с.25)
З виписки з медичної картки амбулаторного хворого слідує, що ОСОБА_4 знаходиться на диспансерному нагляді з червня 2017 року. (а.с. 27)
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За ч. 1, 2 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
08.07.2017 року набрав чинності Закон України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів від 17.05.2017 року № 2037 - VII, відповідно до якого внесено зміни до ст. 182 СК України, а саме: при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ст. 191 СК України).
Днем звернення позивача до суду є 14 грудня 2017 р., оскільки саме цим днем датована позовна заява та подана до суду .
Під час розгляду справи, Відповідачем не було надано суду документів, які б підтверджували його офіційне працевлаштування, розміру доходу, які могли б мати значення для вирішення справи.
Разом з тим, відповідач не заперечував проти задоволення позовних вимог про стягнення з нього аліментів на утримання дітей.
Згідно ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У відповідності до ст. 367 ч.1 п.1 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/3 з усіх видів його заробітку (доходу), до досягнення повноліття дитини, починаючи з 14 грудня 2017 року.
Керуючись п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляд справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, ст.ст. 180-183 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 209, 212, 214-215, 367 ч.1 п.1 Цивільно-процесуального України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2, на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частина усіх видів заробітку та доходів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 14 грудня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в сумі 640,00 (шістсот сорок) гривень.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: С. В. Ступак