про закриття провадження у справі
13 березня 2018 року м. Рівне №817/154/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2
доУправління Держгеокадастру у Володимирецькому районі Рівненської області Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Садово-городнє твариство "Пролісок"
про визнання протиправним та скасування рішеня, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 в особі законного представника звернувся з адміністративним позовом до Управління Держгеокадастру у Володимирецькому районі Рівненської області, Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій.
Судом встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України «Про реформування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» від 31.08.2016 року № 581 ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру і Державного агентства земельних ресурсів, погоджена пропозиція Мінагрополітики і Держгеокадастру стосовно того, що міжрегіональне та міськрайонні управління Служби, управління (відділи) Служби у районі, містах є структурними підрозділами відповідних головних управлінь Держгеокадастру
За цим наказом ліквідуються як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Рівненській області, в тому числі - Управління Держгеокадастру у Володимирецькому районі.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 року №581 Держгеокадастром видано наказ від 07.11.2016 року №287 «Про ліквідацію територіальних органів служби з питань геодезії, картографії та кадастру у Рівненській області».
Так, згідно із положеннями ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.
Разом з цим у Постанові визначено, що міжрегіональні та міськрайонні управління Держгеокадастру є структурними підрозділами відповідних головних управлінь Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що функції і повноваження ліквідованого Управління Держгеокадастру у Володимирецькому районі Рівненської області, здійснює Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, в тому числі і щодо проведення державної реєстрації земельних ділянок.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження по справі в частині заявлених вимог про визнання права на завершення приватизації слід закрити виходячи з наступного.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до частин першої і другої статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Згідно з частинами сьомою-дев'ятою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Згідно з частинами десятою-одинадцятою статті 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Отже, у правовідносинах, що виникають у зв'язку зі зверненням громадянина щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та його затвердження орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування реалізує свої управлінські функції, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду. Такий висновок відповідає правовій позиції колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, висловленій у постанові від 7 червня 2016 року (справа № 820/1350/15).
Проте судом встановлено, що позивач однією із вимог ставить визнання за ним права на завершення приватизації вказаної земельної ділянки, вказуючи що дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою раніше був наданий батьку позивача ОСОБА_4, який помер і процедуру приватизації не завершив.
В заяві про збільшення позовних вимог позивач в особі його законного представника вказували на те, що до позивача ОСОБА_1 як спадкоємця померлого ОСОБА_4 перейшло право на приватизацію зазначеної земельної ділянки, а тому просять адміністративний суд визнати таке право за спадкоємцем померлого.
Вирішуючи питання підсудності даної вимоги суду адміністративної юрисдикції суд бере до уваги наступне.
Спадкуванням, відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України, є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що оскільки померлий ОСОБА_4 не був зареєстрованим власником земельної ділянки, відповідно у ОСОБА_1 не може оформити право власності на цю земельну ділянку в порядку спадкування через органи нотаріату.
Поряд з тим, якщо спадкодавець, в даному випадку ОСОБА_4 не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, спадкоємець в даному випадку позивач має право на завершення приватизації у встановленій законом процедурі та реєстрації право власності на землю на ім'я спадкоємця.
Проте, спори щодо визнання права на завершення процедури приватизації земельних ділянок вирішуються у порядку цивільного судочинства оскільки стосуються права цивільного, а саме права спадкування.
Водночас суд зауважує що оскільки реалізація такого права позивачем обмежена відповідачем в даній справі внаслідок відмови останнього в проведенні державної реєстрації за ОСОБА_4 права власності на землю, і тому дана відмова унеможливлює реалізацію спадкоємцем права у спосіб визначений цивільним законодавством. Таким чином, розгляд спору в частині визнання такої відмови незаконною і відновлення порушених прав позивача суд здійснює в порядку адміністративного судочинства.
Водночас адміністративний суд не є належним та компетентним судом на вирішення питання щодо вирішення спору в обраний позивачем спосіб через визнання права на спадщину.
Тим більше в матеріалах справи відсутні докази, що позивач (в особі законного представника) подавав окрему заяву до відповідача про бажання продовжити процедуру приватизації земельної ділянки, як спадкоємця після смерті батька і саме йому було відмовлено у цьому.
Тому у разі виникнення з цих підстав спору, позивач мав би звернутись з позовною заявою в порядку цивільного судочинства.
Згідно вимог п.1.ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 238, 239, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання права ОСОБА_1 на завершення приватизації земельної ділянки закрити.
Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. в порядку цивільного судочинства до Іолодимирецького районного суду
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Махаринець Д.Є.