27 березня 2018 року м. Житомир справа № 806/973/18
категорія 10.2.4
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову у призначенні пенсії за вислугу років із зниженням пенсійного віку та зобов'язати зарахувати стаж проходження військової служби з 26.05.1990року по 07.05.1992року та призначити таку пенсію з 29.09.2017року.
Позивач зазначає, що в період з 26.05.1990року по 07.05.1992року проходив військову службу на посаді санітарного інструктора військової частини НОМЕР_1 , що дає право на включення до стажу для призначення пенсії за вислугу років із зниженням пенсійного віку відповідно до вимог ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". 29.09.2017року Позивач звернувся до Відповідача щодо призначення такої пенсії за вислугу років.
На думку Позивача, Відповідач своїм листом від 06.10.2017року безпідставно та протиправно відмовив у призначенні такої пенсії по причині неврахування стажу проходження військової служби з 26.05.1990року по 07.05.1992року на посаді санітарного інструктора військової частини НОМЕР_1 .
В позові Позивач заявив клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 27.02.2018року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
21.03.2018року представником Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Відповідача по справі, подано відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечується. Як зазначено у відзиві, Позивачу вказаний стаж за період проходження військової служби з 26.05.1990року по 07.05.1992року на посаді санітарного інструктора військової частини НОМЕР_1 не підлягає врахуванню, так як вказана військова частина не включена до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N909. По цій причині Позивачу, на думку Відповідача, було правомірно відмовлено в призначенні пенсії.
Враховуючи неявку в судове засіданні представників сторін, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження. Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав проведення перерахунку розміру пенсії, в тому числі зумовленого пільговим порядком обчислення стажу роботи, регулюються правовими нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (надалі-Закон N 1058-IV), що були чинні на день виникнення таких відносин.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.
За приписами статті 8 Закону N 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Розмір страхового стажу (стажу роботи) є одним із основних чинників для визначення розміру пенсійних виплат.
Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.09.2017року звернувся до Відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років із зниженням пенсійного віку відповідно до вимог п."е" ст.55 Закону N 1058-IV.
За результатами розгляду вказаного звернення Позивача Відповідачем було прийнято оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії, викладене в листі 06.10.2017року. В рішенні зазначено, що станом на 01.01.2016року загальний стаж Позивача, що дає право на вислугу років складає лише 23роки 8 місяців та 15 днів, що не дає права на призначення спірної пенсії за вислугу років (а.с.14).
Суть спору між сторонами по даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності підстав для зарахування до вказаного стажу, що дає право на пенсію за вислугою років, період проходження Позивачем військової служби з 26.05.1990року по 07.05.1992року на посаді санітарного інструктора військової частини НОМЕР_1 .
Судом встановлено та визнається Відповідачем, що відповідно до записів у трудовій книжці Позивач з 26.05.1990року по 07.05.1992року проходив службу в рядах Радянської армії (а.с.12-13).
Відповідно до наданої Позивачем копії архівної довідки №2741 від 18.11.2016року, виданої Центральним архівом Російської Федерації, Позивач з 28.05.1990року був зарахований до списку особового складу військової частини НОМЕР_1 з присвоєнням військового звання "рядовий", а 07.05.1992року був виключений із списку та звільнений в запас у званні "старшина" та як санітарний інструктор.
В розумінні вимог п. "е" ст. 55 Закону N 1788-XII обов'язковою умовою для призначення Позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я є наявність станом на 01.01.2016року спеціального стажу роботи не менше 25 років 6 місяців.
Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909 (надалі - Перелік N 909).
До прийняття вказаної постанови слід враховувати правові норми постанови Ради Міністрів СРСР №1397 від 17.12.1959р. "Про пенсії за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров'я і сільського господарства" із відповідними змінами та доповненнями.
В зв'язку з цим суд погоджується з доводами Позивача про необхідність врахування у спірних правовідносинах саме Положення про порядок зарахування стажу для призначення пенсії за вислугу років працівникам освіти та охорони здоров'я, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №1397 від 17.12.1959р.
Безспірно, абзацом другим пункту четвертого вказаного Положення передбачено, що служба медичних працівників за спеціальністю в складі Збройних сил СРСР зараховується до стажу роботи за спеціальністю.
По цій причині суд вважає безпідставними доводи, наведені Відповідачем в оскаржуваному листі від 06.10.2017року та у відзиві на позов про те, що відсутність військової частини НОМЕР_1 в Переліку N 909 є виключною підставою неврахування спірного періоду служби Позивача складі Збройних сил СРСР до стажу для призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я.
Алгоритм дій Відповідача щодо розгляду звернення Позивача врегульований правовими нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1 (надалі - Порядок N 22-1).
Безспірно, відповідно до п. 2.1 Порядку N 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком, окрім іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 (надалі - Порядок N 637).
Відповідно до п. 3 Порядку N 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Як зазначено в п. 20 цього ж Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У такій довідці має бути вказано, окрім іншого періоди роботи (служби), що зараховуються до відповідного спеціального стажу.
Всупереч вказаним вимогам надана Позивачем та досліджена судом копія архівної довідки №2741 від 18.11.2016року, виданої Центральним архівом Російської Федерації, містить лише дані про загальний період служби Позивача в складі Збройних сил СРСР.
Вказана довідка не містить даних про період безпосередньої служби Позивача як медичного працівника за спеціальністю в складі Збройних сил СРСР, що підлягає зарахуванню до стажу роботи за спеціальністю.
Тобто, Позивач помилково ототожнює весь період служби в складі Збройних сил СРСР зі службою медичних працівників за спеціальністю в складі Збройних сил СРСР в розумінні вимог Положення про порядок зарахування стажу для призначення пенсії за вислугу років працівникам освіти та охорони здоров'я, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №1397 від 17.12.1959р.
Таким чином, вказана довідка №2741 від 18.11.2016року, видана Центральним архівом Російської Федерації, не дає підстави для зарахування автоматично всього періоду служби Позивача в складі Збройних сил СРСР (з 28.05.1990року по 07.05.1992року) до стажу роботи, що дає право на призначення Позивачу пенсії за вислугу років у відповідності п."е" ст. 55 Закону N 1788-XII.
Зазначене свідчить, що позовні вимоги ОСОБА_1 не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Ухвалене судове рішення не позбавляє Позивача надати до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області уточнюючу довідку про його безпосередній період служби в якості медичного працівника в складі Збройних сил СРСР.
Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для відшкодуванню або стягнення судових витрат по даній справі, відсутні.
Керуючись вимогами ст.ст.2,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя М.Ф. Нагірняк