Справа № 136/1964/17
провадження № 2/136/133/18
іменем України
"22" березня 2018 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Кривенка Д. Т.
за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
учасники судового процесу
позивач ОСОБА_1
представник позивача ОСОБА_3
відповідач ОСОБА_2
Представник позивача звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою до відповідача, обґрунтовуючи підставність позову тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина. Позивач, будучи дочкою спадкодавця, отож спадкоємцем першої черги спадкування за законом, виявила намір на прийняття спадщини, утім пропустила визначений законодавцем шестимісячний строк для подачі заяви нотаріусу, мотивуючи тим, що внаслідок перенесеної моральної травми після смерті матері, у неї загострились хвороби, у зв'язку із чим вона знаходилась на лікуванні в медичному закладі, після закінчення курсу лікування їй було заборонено фізичні та психологічні навантаження. Крім цього, вона є інвалідом Ш групи загального захворювання. Вказані причини позивач вважає поважними та такими, що позбавили її можливості своєчасно подати заяву нотаріусу про прийняття спадщини після смерті матері, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Відзив на позов відповідачем було подано із порушенням визначеного судом строку, про поважність причин не наведено у ньому, отож суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
За клопотанням позивача ухвалою суду від 21.12.2017 було витребувано з нотаріальної контори матеріали спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.
Відповідач позовні вимоги не визнала, просила суд в задоволенні позову відмовити. Суду пояснила, що вона спадщину прийняла, однак добровільно письмової згоди на прийняття спадщини позивачеві в нотаріальному порядку не згодна була надати. Також заперечила про визначення позивачеві додаткового строку для прийняття спадщини у судовому порядку. В судовому засіданні визнала обставину, що місце проживання її було зареєстроване за місцем проживання спадкодавця, утім постійно проживала вона на час смерті спадкодавця в с. Вербівка, Липовецького району, Вінницької області.
Суд, вислухавши пояснення сторін спору та представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, яким дав оцінку встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вінниця померла ОСОБА_4, в підтвердження чому є свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3. Після її смерті відкрилась спадщина.
Із матеріалів спадкової справи, що заведена приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу Кобзар С.В. та була витребувана за ухвалою суду 21.12.2017, встановлено, що своїм правом на спадкування скористалась відповідач ОСОБА_2, будучи дочкою спадкодавця, отож спадкоємцем першої черги спадкування за законом, що доведено її свідоцтвом про народження та одруження. Згідно заяви поданої нею нотаріусу встановлено, що вона спадщину прийняла, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Інші спадкоємці - діти спадкодавця ОСОБА_6 та позивач - ОСОБА_1, факт родинних відносин яких із спадкодавцем також доведено належними доказами, в межах шестимісячного строку заяви про прийняття спадщини після смерті матері нотаріусу не подали, а були повідомлені нотаріусом про відкриття спадщини шляхом направлення в їх адресу письмового повідомлення 13.11.2017 (Спадкова справа а.с.14-17), тобто у день заведення спадкової справи.
Встановлені судом обставини вказують на те, що єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину, за матеріалами спадкової справи після смерті ОСОБА_4 є відповідач ОСОБА_2, за відсутності письмової згоди якої в нотаріальному порядку на прийняття спадщини позивачем ОСОБА_1, остання звернулась до суду із позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з вимогами ст. ст. 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкоємцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У п. 24 постанови ПВСУ від ЗО травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування", роз'яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
На підтвердження поважності причин пропуску строку позивачем було надано до позову Виписки із медичної картки амбулаторного хворого, з яких судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала на амбулаторному лікуванні КП Джулинська дільнична лікарня Джулинської сільської ради Бершадського району в період з 17.10.2010 по 29.11.2010 та з 20.12.2010 по 30.12.2010, у зв'язку із гіпертонічною хворобою, загострення прогресуючої стенокардії, тощо, а 24.01.2011 згідно медичних документів вона була виписана (а.с.12-14).
Як убачається із Довідки до Акту МСЕК № 588882 виданого 13.09.2017 та Пенсійного посвідчення НОМЕР_4 виданого 19.09.2017 (а.с.15), ОСОБА_1 являється інвалідом III групи загального захворювання, яка їй встановлена безтерміново.
Аналізуючи зібрані у справі докази судом встановлено, що шестимісячний строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 закінчився ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно медичних документів позивач виписана із медичного закладу по закінченню курсу лікування 24.01.2011, де рекомендацій щодо будь - яких обмежень, у тому числі фізичних, не зазначено (а.с.14), а непрацездатність (інвалідність) була їй встановлена лише у 2017 році.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (стаття 13_ ЦПК України).
Згідно пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.
Із зібраних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позивачем не було надано безспірних доказів на підтвердження її хвороби у межах усього шестимісячного строку після смерті спадкодавця, що позбавили її можливості особисто подати заяву нотаріусу про прийняття спадщини за місцем відкриття спадщини після виписки з медичного закладу.
Крім того, згідно з п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004, № 20/5, яка була чинною на час смерті спадкодавця, позивач мала можливість надіслати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори поштою.
За встановлених обставин, суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що вона не могла своєчасно подати заяву про прийняття спадщини після смерті матері, оскільки доказів, що стан її здоров'я перешкоджав відправити їй таку заяву до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини поштою матеріали справи не містять.
Таким чином, суд вважає необхідним відмовити позивачеві в задоволенні її позову.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України, а тому в разі відмови в задоволені позову відносить понесені позивачем витрати за її рахунок.
На підставі ч.3 ст.1272 ЦК України, керуючись ст. 13,141,258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків -НОМЕР_2) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини по спадкуванню за законом, - відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд Вінницької області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Д.Т. Кривенко