Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
28 березня 2018 р. Справа №233/465/18
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Смагар С.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до 1) Обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 (м. Краматорськ, вул. Дніпропетровська, 7, Донецька область), 2) Голови медико-соціальної експертної комісії Гнешенко Людмили Ігорівни
про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії
8 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Обласної медико-соціальної експертної комісії № 1, Голови медико-соціальної експертної комісії Гнешенко Людмили Ігорівни про визнання дій відповідача протиправними, скасування рішення відповідача від 6 лютого 2018 року як незаконного, направлення «мсекової» справи позивача з МСЕК № 1 м. Краматорська до МСЕК м. Костянтинівка який є рівнозначним МСЕКу м. Краматорська для повторного огляду.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 9 лютого 2018 року адміністративна справа № 233/465/18 була передана за підсудністю на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду, та надійшла до даного суду 26 березня 2018 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 березня 2018 року зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Смагар Світлані Володимирівні.
Згідно з положеннями статті 29 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, зокрема, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Норами частини третьої статті 30 КАС України встановлено, що справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.
За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність прийняття до свого провадження адміністративну справу № 233/465/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Обласної медико-соціальної експертної комісії № 1, Голови медико-соціальної експертної комісії Гнешенко Людмили Ігорівни про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України з огляду на наступне.
Згідно з вимогами пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення вимог пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України позивачем не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача за його наявності або номер і серія паспорта, поштовий індекс за місцем реєстрації позивача та за місцем знаходження першого відповідача, а також не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. Крім того, не зазначено ніяких даних відносно другого відповідача, передбачених нормами пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України, зокрема, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до пункту 11 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У порушення зазначених вимог позивачем не надано власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд зазначає, як встановлено Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області в ухвалі від 9 лютого 2018 року, та як зазначає позивач у позовній заяві, що позивач звертається до суду до двох відповідачів, а саме до Обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 та до Голови медико-соціальної експертної комісії Гнешенко Людмили Ігорівни, проте позовні вимоги спрямовані лише до одного відповідача, до якого саме, зі змісту позовних вимог суд не зміг встановити. Тому суд вважає за необхідне запропонувати позивачу визначитися з колом відповідачів та позовними вимогами до кожного з них.
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до вимог статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Разом з цим, суд зазначає, що згідно з частинами 2, 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не зазначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви не дотримано даних вимог, зокрема копії письмових доказів, подані позивачем, не засвідчені належним чином.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд зазначає, що позивач при зверненні до суду із позовною заявою просив суд звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на те, що її незаконно позбавили пенсії по інвалідності, яка була єдиним засобом для існування.
Згідно з положеннями статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Нормами статті 133 КАС України, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (надалі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є військовослужбовці, батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів, одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї, особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд зазначає, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Позивачем до суду не надано жодного підтвердження її важкого матеріального становища. Суд зазначає, що доводи позивача щодо того, що пенсії по інвалідності, є єдиним засобом для існування повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви и постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись, статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Прийняття до провадження адміністративну справу № 233/465/18.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до 1) Обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 (м. Краматорськ, вул. Дніпропетровська, 7, Донецька область), 2) Голови медико-соціальної експертної комісії Гнешенко Людмили Ігорівни про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача за його наявності або номер і серія паспорта, поштовий індекс за місцем реєстрації позивача та за місцем знаходження першого відповідача, ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, зазначити повні дані відносно другого відповідача, зокрема, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адреса електронної пошти, надати власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, визначитися з колом відповідачів та позовними вимогами до кожного з них, надати належним чином засвідчені копії доказів, наявних в матеріалах справи, подати належні докази на підтвердження клопотання про звільнення від сплати судового збору стосовно того, що майновий стан позивача перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору.
4. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду.
5. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
6. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Смагар С.В.