Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 березня 2018 р. Справа№805/624/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Михайлик А.С. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду типову адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із позовом про визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення перерахунку пенсії на підставі довідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області № 3470 від 23.05.2017 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог закону, починаючи з 01.01.2016.
В обґрунтування позову зазначено, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ, отримує пенсію за вислугу років. У січні 2018 року позивач отримав з матеріалів пенсійної справи довідку від 23.05.2017 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з якої дізнався, що з 01.01.2016 розмір грошового забезпечення командира взводу з обслуговування стаціонарного посту № 3 роти ДПС ДАІ УДАІ ГУМВС України в Донецькій області/командиру взводу (стройові підрозділи поліції) в області становить 7805,00 грн., в той час як згідно з повідомленням про призначення пенсії при призначенні йому пенсії відповідач виходив з грошового забезпечення в сумі 4539,79 грн.
10.01.2018 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою по здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки №3470 від 23.05.2017. Втім, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовило позивачу у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що перерахунок пенсії буде проведений після виділення коштів на перерахунок пенсій з державного бюджету.
В наданому позові позивач зазначив, що положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.208 року № 45, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2017 № 3-1 передбачено здійснення перерахунку пенсії у разі зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій у розмірах, встановлених законом. Посилаючись на приписи Закону України «Про національну поліцію» та статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивач зауважив на наявності підстав для перерахування йому пенсії за вислугою років у зв'язку із збільшенням грошового забезпечення поліцейських.
Додатково в позові позивач послалася на практику Європейського суду з прав людини у справах Принц Ліхтенштейну Ганс Адам ІІ проти Німеччини (рішення від 12.07.2001), Мельник проти України (рішення від 28.03.2006), Броньовський проти Польщі (рішення від 22.06.2004), Кечко проти України та Бурдов протри Росії.
У позові позивачем викладено клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди із позовом виклав у наданому до суду відзиві на позов. В наданому відзиві відповідач не заперечував проти факту наявності підстав для здійснення перерахунку призначеної позивачу пенсії. Втім, посилаючись на статтю 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, якою передбачено здійснення перерахунку та перерахованої пенсії за рахунок коштів державного бюджету України, зазначив щодо можливості проведення перерахунку пенсії позивачу після виділення додаткових асигнувань.
Крім цього, відповідач зазначив, що адміністративний позову був наданий позивачем із порушенням 6-місячного строку, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, що є підставою для залишення такого позову без розгляду. В наданому відзиві відповідач також послався на необхідності обмеження строків перерахунку у відповідності до сформованої судової практики викладеної, зокрема, в ухвалі Донецького апеляційного адміністративного суду по справі 234/10645/17 від 28.11.2017, постанові Вінницького апеляційного адміністративного суду по справі 822/2681/17 від 22.1.2017, постановах Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 711/7616/17 від 21.12.2017 та по справі № 711/8842/17 від 20.12.2017, постанові Харківського апеляційного адміністративного суду по справі 552/6005/17 від 14.12.2017.
27.03.2018 року відповідач надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
На підставі частини 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Ухвалою від 29 січня 2018 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 19 лютого 2018 року. Судове засідання відкладено на 27 лютого 2018 року. Ухвалою від 27.02.2018 року провадження у справі зупинено на підставі пункту 9 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України до набрання чинності рішенням Верховного Суду від 15.02.20108 року у зразковій справі 850/6514/17. 27 березня 2018 року провадження у справі поновлено у зв'язку із набранням чинності рішенням Верховного суду від 15.02.2018 року по справі 820/6514/17.
Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ, отримує пенсію за вислугою років, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Згідно наданого відповідачем протоколу за пенсійною справою НОМЕР_2 та повідомлення про призначення пенсії (арк. справи 14, 38) позивачу відповідно до закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 21 травня 2013 року призначено пенсію за вислугою років. Згідно протоколу позивач має військове звання - підполковник, посада - командир взводу з обслуговування стаціонарного посту № 3 роти ДПС ДАІ УДАІ ГУМВС України в Донецькій області. При обчисленні пенсії враховано грошове забезпечення в сумі 4539,79 грн., з яких: посадовий оклад - 730,00 грн., оклад за військове звання - 130,00 грн., процентна надбавка за вислугу років - 40% - 344 грн., середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі надбавка за особливо важні завдання 50% та премія 231% - 3335,79 грн. Основний розмір пенсії - 70% розміру грошового забезпечення (вислуга років 25), що становить 3177,85 грн.
Листом від 19 січня 2018 року відповідач повідомив позивача про те, що здійснення перерахунку пенсії у зв'язку із затвердженням постановою Кабінету Міністрів № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції» нових розмірів грошового забезпечення поліцейський буде проведено у відповідності до Порядку проведення перерахунку пенсії, призначених відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2018 № 45 без участі пенсіонерів та подання заяв після виділення додаткових коштів з державного бюджету України.
Отримавши зазначену відповідь від 19 січня 2018 року та не погодившись із нею позивач звернувся до суду із даним позовом 26 січня 2018 року.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ). Преамбулою цього закону встановлено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до абзацу другого розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Частиною 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ (в редакції закону України від 23.12.2015 № 900-VIII) передбачено здійснення перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній до 01.01.2017 року) передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно частини 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774 частину четверту статті 63 викладено в наступній редакції: "Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій". Наведені зміни набули чинності з 01.01.2017.
Кабінет Міністрів України постановою від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988) та постановою від 18 листопада 2015 року № 947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268» встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ. Постанова № 988 набрала чинності 02 грудня 2015 року.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (далі - Порядок № 45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
На підставі зазначеного в пункті 1 Порядку № 45 рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.
Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).
Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).
Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.
Крім того, Конституційний Суд України розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист певних категорій громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечують суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управлінні державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань, тощо (Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016).
У рішенні від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку.
За вказівкою статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262- ХІІ перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які одержують пенсію на умовах цього Закону, з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Враховуючи положення статей 51, 63 Закону України № 2262-ХІІ безумовною підставою здійснення перерахунку пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції) є збільшення розміру грошового забезпечення поліцейських.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», що набрала чинності 02.12.2015 змінено розмір грошового забезпечення працівникам поліції. Так, із врахуванням наведеної постанови грошове забезпечення командиру взводу (стройові підрозділи поліції) становить: посадовий оклад 2500,00 грн., оклад за військовим званням підполковник міліції - 2200,00 грн., надбавка за стаж служби 50% - 2350,00 грн. При призначенні позивачу пенсії відповідач виходив із показників грошового забезпечення, що є меншими, ніж встановлені цією постановою.
Згідно наявної в матеріалах справи довідки Головного управління МВС України в Донецькій області № 3470 від 23.05.2017 відповідно до частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби. Та деяких інших осіб», постанови КМУ № 988 від 11.11.2015, наказу МВС України № 260 від 06.04.2016 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2016 за посадою командир взводу з обслуговування стаціонарного посту № 3 Роти ДПС ДАІ УДАІ ГУМВС України в Донецькій області командир взводу (стройові підрозділи поліції) становить 7805,06 грн., у т.ч. посадовий оклад 2500,00 грн., оклад за військовим званням підполковник міліції - 2200,00 грн., надбавка за стаж служби 50% - 2350,00 грн., премія в розмірі 10,71% в сумі 755,06 грн. призначена позивачу як працівнику органів внутрішніх справ пенсія за вислугу років підлягає перерахунку.
Відповідач по справі не заперечує ані наявність у позивача права на перерахунок пенсії на підставі постанови КМУ № 988 від 11.11.2015 року, ані факт дотримання МВС України та Пенсійним фондом України процедури перерахунку пенсії, встановленої Постановою КМУ № 45 від 13.02.2008 року, однак, фактично відмовляє позивачеві у перерахунку пенсії з посиланням на відсутність відповідних бюджетних асигнувань.
Однак, посилання відповідача на відсутність фінансування та необхідність виділення додаткових коштів з Державного бюджету України на проведення такого перерахунку є безпідставним, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Враховуючи наведене призначена позивачу як колишньому працівнику органів внутрішніх справи пенсія підлягає перерахуванню у відповідності до зміненого розміру грошового забезпечення, який зазначений в довідці № 3470 від 23.05.2017.
За вказівкою статті 51 Закону України № 2262-ХІІ перерахунок пенсій не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Як вбачається яз наданих позивачем документів ГУ УМВС України в Донецькій області сформовано довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у травні 2017 року та спрямовано її до відповідача, втім, перерахунку пенсії відповідачем не було проведено. Таким чином, з наданих сторонами доказів вбачається, що перерахунок пенсії позивачу не проведений з вини органів управління пенсійного фонду України, через що такий перерахунок має проводитися із дати виникнення останнього без обмеження строку, тобто з 01.01.2016 року.
Норма, закріплена в статті 51 Закону України № 2262-ХІІ є спеціальною у відношенні норми, закріпленої в статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено 6 місячний термін строк звернення до суду. При вирішенні питання щодо порушення позивачем строків звернення до суду за захистом порушеного права підлягає застосуванню спеціальна норма - стаття 51 Закону України № 2262-ХІІ, через що доводи відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду є необґрунтованими.
Аналогічні висновки стосовно наявності підстав для перерахунку пенсії колишнім працівникам органі в внутрішніх справи та строків проведенні такого перерахунку викладені в рішенні Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 820/6514/17 (щодо перерахунку пенсій пенсіонерам МВС з урахуванням грошового забезпечення поліцейських), яка, із врахуванням встановлених рішенні ознак типовості справ, є зразковою у відношення до цієї справи.
При вирішенні справи судом не встановлено отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських із порушенням Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 та втрату нею чинності, що може бути підставою іншого застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
Відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України суд має враховувати правові висновки Верховного суду, викладені в рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог судовий збір в сумі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
З огляду на викладене вище, на підставі Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 291 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84100, Донецька обл., місто Слов'янськ, вулиця Соборна, будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи 13486010) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нездійснення перерахунку пенсії на підставі довідки ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області № 3470 від 23.05.2017 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог закону, починаючи з 01січня 2016 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Повний текст рішення складений та підписаний 27 березня 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Михайлик А.С.