Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 березня 2018 р. Справа№805/4737/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області до публічного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» про стягнення заборгованості,-
Управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області звернулось до суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період жовтень-листопад 2017 року за списком №2 в сумі 544799,51 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на адресу відповідача ним були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. “б-з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за період жовтень-листопад 2017 року. Відповідно до вказаних розрахунків загальна сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем за списком №2, складає 544799,51 грн.
Також позивач вказує на те, що відповідач не сплатив суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у встановлений законодавством строк, внаслідок чого утворилась заборгованість за період жовтень-листопад 2017 року у розмірі 544799,51 грн.
На підставі вищезазначеного, позивач просив суд стягнути з публічного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період жовтень-листопад 2017 року за списком №2 в сумі 544799,51 грн.
Ухвалою від 26.12.2017 року судом було відкрито провадження та призначено справу до попереднього судового засідання.
Ухвалою від 23.01.2018 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
20.02.2018 року через відділ діловодства та документообігу суду від представника відповідача на адресу суду надійшли заперечення на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача повідомляє, що підприємством частково сплачено заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 243921,81 грн. Зазначає, що заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 за період з жовтня по листопад 2017 року в сумі 256168,63 грн. - визнана відповідачем.
20.02.2018 року судом було відкладено розгляд справи.
Ухвалою від 22.02.2018 року судом було зупинено розгляд справи для надання сторонам часу для примирення.
Ухвалою від 27.03.2018 року судом було поновлено провадження у справі.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву в якій зазначив, що відповідно до акту звірки від 26.03.2018 року підприємством сплачено заборгованість у розмірі 544799,51 грн., у т.ч. за жовтень 2017 року - 313582,16 грн. та за листопад 2017 року - 231217,35 грн., у зв'язку з чим просив припинити провадження у справі.
На підставі частини 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як юридична особа Мар'їнською районною державною адміністрацією Донецької області, ідентифікаційний код юридичної особи - 00191744, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1 а.с. 44-49).
Колишні працівники відповідача перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримують пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за списком №2, що підтверджено протоколами (розпорядженнями) про призначення пенсії з розрахунком трудового стажу, виданими відповідачем довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, копіями трудової книжки працівника (том 1 а.с.50-52, 54-55, 57-59,61-67,69-72,74-77,79-86, 88-91,93-96,98-101,103,105-106,108-109,111-112,114-115,117-118,120-121,123-124,126-127, 129-130, 132-134, 136-138, 140-142, 144-146, 148-151, 153-156, 158-160, 162-164, 166-169,171-174, 176-179, 181-184, 186-189, 191-193, 195-198,200-203, 205-208, 210-215,217-219, 221-224,226-229,231-238, 240-243,245-248, том 2 а.с. 2-4, 6-9, 11-15, 17-20, 22-28,30-35, 37-40,42-45, 63-66, 73-77, 79-83, 85-88, 90-91, 93-96, 98-99,101-103, 105-107,109-111, 113-118,120-123,125-127,129-131, 133-135, 137-140,142-145,147-149,151-153, 155-158,160-162,164-166,168-172,174-176,178-181,183-186,188-190,192-195,197-199, 215-216, 218-219, 221-222,224-225,227-228,230-231,233-234,236-240,242-243, том 3 а.с.2-15, 21-23, 25-31, 36-37, 39-41).
У період жовтень-листопад 2017 року органи Пенсійного фонду України здійснювали нарахування та виплату пенсії зазначеним вище особам, про що свідчать довідки про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії, банківські виписки (том 1 а.с. 49, 53, 56, 60, 68, 73, 78, 87, 92, 97, 102, 104, 107, 110, 113, 116, 119, 122,125,128,131, 135,139,143,147, 152,157,161,165,170,175,180,185,190,194,199,204,209,216,220,225,230,239, 244, том 2 а.с. 1,5,10,16,21,29,36,41,46-62,67,72,78,84,89,92,97,100,104,108,112,119,124,128, 132,136, 141,146, 150, 154,159, 163, 167, 173,177,182,187,191,196,214,217,220,223,226,229,232, 235, 238,241,244, том 3 а.с. 1, 24,32-35,38)
Впродовж спірного періоду територіальні органи Пенсійного фонду України складали розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної колишнім працівникам відповідача відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пільгових умовах згідно з п. п. “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а позивач надсилав їх на адресу страхувальника рекомендованою поштовою кореспонденцією (том 1 а.с. 7-38).
Своєчасно та в повному обсязі страхувальник відшкодування витрат, понесених органами Пенсійного фонду України, не здійснив.
Внаслідок невиконання страхувальником обов'язку щодо своєчасного і повного відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, станом на 26.11.2017 року виникла заборгованість за період жовтень-листопад 2017 року в сумі 544799,51 грн.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп.1 п.4 Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 р. №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015р. за №41/26486, встановлено, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.
Згідно з пп.9 п.4 зазначеного Положення, управління Фонду здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.
Відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, обов'язок відшкодування підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлений чинним законодавством України.
Страхувальниками, відповідно до п.1 ч.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та інші.
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1 (далі - Інструкції №21-1) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Пунктами 6.7 Інструкції №21-1 передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Суд зазначає, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією №21-1 не передбачено обов'язкове узгодження органами Пенсійного фонду України розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій із підприємствами та організаціями (платниками).
На виконання вимог Інструкції, на адресу відповідача направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” Закону України “Про пенсійне забезпечення”, копії яких наявні в матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що за період жовтень-листопад 2017 року станом на 26.11.2017 року за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 в розмірі 544799,51 грн.
Представником відповідача 27.03.2018 року були надані суду докази на підтвердження сплати заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, а саме:
за жовтень 2017 року - 313582,16 грн. (платіжне доручення №183 від 28.12.2017 року в сумі 43921,81 грн., платіжне доручення №197 від 17.01.2018 року в сумі 100000,00 грн, платіжне доручення №211 від 19.01.2018 року в сумі 100000,00 грн., платіжне доручення №241 від 01.02.2018 року в сумі 69660,35 грн.) ;
за листопад 2017 року - 231217,35 грн. (платіжне доручення №249 від 08.02.2018 року в сумі 80050,61 грн., платіжне доручення №263 від 19.02.2018 року в сумі 100000,00 грн., платіжне доручення №346 від 22.03.2018 року в сумі 51166,74 грн.).
Крім того, представником відповідача був наданий суду акт звірки розрахунків, який був складений та підписаний представником позивача ОСОБА_1 та начальником Управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області ОСОБА_2, відповідно до якого станом на 23.03.2018 року залишок заборгованості за списком №2 за період з 01.10.2017 року по 30.11.2017 року відсутній.
Факт сплати відповідачем заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період жовтень-листопад 2017 року за списком №2 в сумі 544799,51 грн. також підтверджується направленими на адресу суду позивачем даними картки особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком №2
Суд звертає увагу, що у позивача відсутні повноважень щодо зараховування платежів відповідача по сплаті заборгованості за жовтень-листопад 2017 року в рахунок погашення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в порядку календарної черговості її виникнення з огляду на наступне.
Аналіз положень ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.6, ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції №21-1 дає підстави дійти висновку, що право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню ПФУ лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 року №21-166а15.
Таким чином, у позивача відсутні права зараховувати кошти сплачені відповідачем на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення, а отже заборгованість відповідача за період жовтень-листопад 2017 року у розмірі 544799,51 грн. є сплаченою.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Згідно пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Щодо судового збору суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають стягненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 189, 194, 205, 241-243, 245, 246, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволені адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області до публічного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період жовтень-листопад 2017 року за списком №2 в сумі 544799,51 грн. - відмовити.
Повний текст рішення складений та підписаний 27 березня 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Загацька Т. В.