Справа № 136/212/18
провадження № 2/136/245/18
іменем України
"26" березня 2018 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Кривенка Д. Т.
за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, -
учасники справи
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
Позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом до відповідача, підставність якого обґрунтувала тим, що за рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 14.05.2012 із відповідача на її користь було присуджено аліменти на утримання їх спільної дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі по 350,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Позивач вказує у позові, що після ухвалення судового рішення змінився визначений СК України мінімальний розмір аліментів на дитину. Крім цього, збільшились ціни на усі товари та послуги, тому стягувана із відповідача сума аліментів є недостатньою для належного матеріального утримання дитини та забезпечення рівня життя відповідно до розвитку дитини. Ураховуючи те, що в більшому розмірі у добровільному порядку відповідач не надає матеріальне утримання, хоча є фінансово спроможним, позивач просить суд ухвалити рішення, яким змінити розмір аліментів, визначених рішенням суду від 14.05.2012, з твердої грошової суми в розмірі 350,00 грн., на тверду грошову суму в розмірі по 1 000,00 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
До позову позивач додала клопотання, в якому просить суд вирішити питання про судові витрати, вказуючи, що для подання позову вона зверталась за професійною правничою допомогою, вартість якої становить 3 000 грн.
Ухвалою суду від 26.02.2018 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з виклику сторін.
В судове засідання позивач не з'явилась, однак до матеріалів справи додала заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити, а розгляд справи проводити за її відсутності.
Відповідач в судове засідання, відзиву на позов у визначений судом строк не подав, утім в заяві, що подав через канцелярію суду визнав позовні вимоги у пред'явленому позивачем обсязі, не заперечував щодо задоволення позову, просив суд розгляд справи проводити з0а його відсутності.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити рішення за наявними в справі матеріалами, за відсутності сторін, при цьому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив, що рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 14.05.2012 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 присуджено до стягнення аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі по 350 гривень щомісячно, і до повноліття дитини.
Вказане рішення суду набуло законної сили та було звернуто стягувачем до виконання.
Після реєстрації нового шлюбу 07.09.2013 ОСОБА_4 змінила прізвище на «ОСОБА_1».
Позивач звернулась до суду із позовом про зміну розміру аліментів визначених за вищевказаним рішенням суду, вказуючи на зміни законодавства в частині мінімального розміру аліментів, а також збільшення потреб дитини, у зв'язку із її віком.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Правилами ст.181 СК України, передбачено, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Із аналізу норм ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Такі висновки зробив і Верховний Суд України у постанові від 05 лютого 2014 року N 143цс13.
17.05.2017 було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності 08.07.2017, яким визначено, що мінімальний розмір аліментів на дитину, не може бути меншим 50 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку (ст.182 СК України).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 р. № 2246-VIII установлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років, який з 1 січня 2018 року становить 1860 грн.
Судом встановлено, що присуджений до стягнення за рішенням суду розмір аліментів на утримання дитини сторін із відповідача є значно нижчим від 50% прожиткового мінімуму встановленого на дитину відповідного віку законодавцем, отож, суд вважає, що є усі правові підстави для зміни розміру аліментів визначених за рішенням суду.
Визначаючи розмір аліментів, які слід стягувати у новому розмірі із відповідача на користь позивача на утримання їх спільної дитини, суд зважає на те, що батьки мають рівні права по відношенню до своєї дитини у тому числі щодо її утримання, мінімальний розмір аліментів на дитину, не може бути меншим 50 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, що на даний час для дитини віком від 6 до 18 років становить 930 грн.
Відповідач позов визнав, про що надав до суду заяву відповідного змісту.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач спроможний надавати матеріальне утримання своїй дитині у твердій грошовій сумі, що становить 1 000 гривень від його заробітку (доходу) щомісячно.
Ураховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приймає визнання позову та виносить рішення про його задоволення.
Розмір аліментів у новому розмірі слід стягувати з дня набрання рішенням законної сили (абз.4 п.23 постанови ПВСУ №3 від 15.05.2006).
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до Глави 8 ЦПК України.
Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).
Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зважаючи на викладене, суд відмовляє позивачеві у відшкодуванні судових витрат на правничу допомогу, оскільки нею не було надано належних та допустимих доказів в підтвердження понесених витрат. Однак, суд вважає за необхідне присудити із відповідача в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору, від сплати якого позивач була звільнена при пред'явленні даного позову до суду, у відповідності до правил ст.141 ЦПК України.
На підставі ст.ст. 182, 192 СК України, керуючись ст.ст. 2, 12, 13,141, 259, 263, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, поштовий індекс НОМЕР_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини (місце проживання: АДРЕСА_2, поштовий індекс НОМЕР_3; місце реєстрації: АДРЕСА_3, поштовий індекс НОМЕР_3; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2) про зміну розміру аліментів, - задовольнити у повному обсязі.
Змінити розмір аліментів визначених за рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 14.05.2012, за яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з твердої грошової суми в розмірі 350 грн., на тверду грошову суму в розмірі по 1 000,00 грн. щомісячно, починаючи стягнення у новому розмірі з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Виконавчий лист виданий Липовецьким районним судом Вінницької області у цивільній справі №213/797/12, витребувати з відповідного Відділу державної виконавчої служби та залишити його без подальшого виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 704,80 (сімсот чотири грн.. 80 коп.) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд Вінницької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.Т. Кривенко