Справа № 136/1991/17
провадження № 2/136/779/17
іменем України
(заочне)
"26" березня 2018 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Кривенка Д. Т.
за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, -
учасники справи
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про зміну розміру аліментів на утримання дітей, обґрунтовуючи підставність його тим, що судовим наказом виданим Липовецьким районним судом Вінницької області від 13.07.2017 було стягнуто з ОСОБА_2 на її, ОСОБА_6, користь аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину. Позивач вказує у позові, що після ухвалення судового рішення змінився визначений СК України мінімальний розмір аліментів на утримання дитини. Крім цього, збільшились ціни на усі товари та послуги, тому стягувана із відповідача сума аліментів є недостатньою для належного матеріального утримання дітей та забезпечення їх рівня життя відповідно до їх розвитку. Ураховуючи наведене, а також те, що відповідач у більшому розмірі аліменти у добровільному порядку не надає, позивач просить суд ухвалити рішення, яким змінити розмір аліментів, визначених судовим наказом виданим 13.07.2017, відповідно до якого із відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей з 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, на 1/3 частку всіх доходів відповідача щомісячно на обох дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття, також просить суд вирішити питання понесених нею судових витрат.
В судове засідання позивач не з'явилась, однак до матеріалів справи додала заяву, в якій позовні вимоги підтримала у заявленому обсязі, просила суд їх задовольнити, а розгляд справи проводити за її відсутності.
Відповідач, будучи повідомленим про день та час розгляду справи за адресою зареєстрованого місця проживання, в судове засідання не з'явився, а судовий виклик повернуто до суду за не запитом, утім в силу ч.8 ст.128 ЦПК України, особа вважається такою, що судова повістка їй вручена належним чином, якщо вона була повідомлена за адресою зареєстрованого місця проживання, а іншої адреси суду не повідомила.
Відзиву на позов відповідач не подав у визначений судом строк.
З огляду на зазначене, суд визнає явку відповідача не поважною та у разі відсутності заперечень зі сторони позивача, вважає за можливе ухвалити заочне рішення за наявними в справі матеріалами, на підставі ст. 280 ЦПК України, за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів, при цьому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено, що 13.07.2017 Липовецьким районним судом Вінницької області було видано судовий наказ у цивільній справі №136/1020/17, згідно якого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 було стягнуто аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину (а.с.6).
Вказане судове рішення набуло законної сили та було звернуто до виконання стягувачем.
Згідно рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 15.09.2017 шлюб сторін було розірвано, а позивачеві відновлено її дошлюбне прізвище «ОСОБА_6».
Позивач звернулась до суду із позовом, в якому просить суд змінити спосіб присуджених до стягнення із відповідача аліментів, вказуючи на зміни законодавства в частині мінімального розміру аліментів.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Правилами ст.181 СК України, передбачено, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Із аналізу норм ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Такі висновки зробив і Верховний Суд України у постанові від 05 лютого 2014 року N 143цс13.
17.05.2017 було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності 08.07.2017, яким визначено, що мінімальний розмір аліментів на дитину, не може бути меншим 50 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку (ст.182 СК України).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 р. № 2246-VIII установлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року - 1492 грн., дітей віком від 6 до 18 років, який - 1860 грн.
Судом встановлено, що присуджений до стягнення за рішенням суду розмір аліментів на утримання дітей сторін із відповідача є значно нижчим від 50% прожиткового мінімуму встановленого законодавцем на кожну дитину, отож, суд вважає, що є усі правові підстави для зміни розміру аліментів визначених за рішенням суду.
Визначаючи розмір аліментів, які слід стягувати у новому розмірі із відповідача на користь позивача на утримання їх спільних дітей, суд зважає на те, що батьки мають рівні права по відношенню до своїх дітей, у тому числі щодо їх утримання, мінімальний розмір аліментів на дитину, не може бути меншим 50 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, що на даний час для дитини до 6 років - 746 грн., для дитини віком від 6 до 18 років - 930 грн., отож за відсутності будь - яких доказів зі сторони відповідача щодо неспроможності нести аліментні зобов'язання, з урахуванням обставин, передбачених ст.182 СК України та обставин встановлених в судовому засіданні, суд вважає, що відповідач спроможний надавати матеріальне утримання своїм дітям у частці, що запропонована позивачем, що становить 1/3 від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Розмір аліментів у новому розмірі слід стягувати з дня набрання рішенням законної сили (абз.4 п.23 постанови ПВСУ №3 від 15.05.2006).
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Вирішуючи питання судових витрат, суд керується ст. 141 ЦПК України, отож присуджує із відповідача в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору від сплати яких при пред'явленні позову була звільнена позивач.
На підставі ст.ст. 182, 192 СК України, керуючись ст. 2, 12, 13, 141, 259, 263, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (місце зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2), про зміну розміру аліментів, - задовольнити у повному обсязі.
Змінити розмір аліментів визначених за судовим наказом виданим 13.07.2017 Липовецьким районним судом Вінницької області, за яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 стягуються аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1) та ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2), з 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, на 1/3 частку всіх доходів відповідача щомісячно на обох дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Судовий наказ виданий 13.07.2017 Липовецьким районним судом Вінницької області у справі №136/1020/17, витребувати з Відділу державної виконавчої служби Липовецького районного управління юстиції та залишити його без подальшого виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Д.Т. Кривенко