Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 березня 2018 р. Справа№805/2757/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Слов'янськ
про: стягнення податкового боргу у розмірі 34000 грн.
Позивач, Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Слов'янськ про стягнення суми податкового боргу у розмірі 34000 грн.
В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що за відповідачем обліковується податковий борг по адміністративним штрафам та іншим санкціям в розмірі 34000 грн., які нараховані відповідно до податкового повідомлення - рішення від 02 вересня 2016 року № НОМЕР_1. До теперішнього вищевказана сума штрафу відповідачем не сплачена, в зв'язку з чим позивач просить у судовому порядку стягнути зазначену суму.
Представник позивача, ОСОБА_2Е, у судове засідання з'явилась, через канцелярію суду надала клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач, ОСОБА_1, до суду з'явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Відзив на позовну заяву суду не надав.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи на 21 серпня 2017 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішення по справі № 805/2655/17-а.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року провадження у справі поновлено.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, яким зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України викладений в новій редакції.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження 12 березня 2018 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року суд відклав розгляд справи, у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи на 26 березня 2018 року.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
З огляду на те, що представником позивача надано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, а від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі, керуючись положеннями Кодексу адмніістративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець 14 травня 2007 року за № 22770000000006378, ідентифікаційний код НОМЕР_2 та перебуває на обліку у Слов'янській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.
Як вбачається з матеріалів справи, 22 серпня 2016 року Слов'янською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області була проведена фактична перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт № 4094/05-22-40-0-9-1-2791819276 (а.с. 11-12).
Актом перевірки встановлено наступні порушення статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині реалізації алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії; статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині реалізації тютюнових виробів без наявності відповідної ліцензії.
Слов'янською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області на підставі акту перевірки № 4094/05-22-40-0-9-1-2791819276 від 22 серпня 2016 року прийнято податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 02 вересня 2016 року, яким застосовано суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на загальну суму 34000 грн. (а.с. 16).
Зазначене податкове повідомлення - рішення надіслано на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, однак поштове відправлення повернуто на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 17).
Не погодившись з прийнятим Слов'янською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області податковим повідомленням - рішенням № НОМЕР_1 від 02 вересня 2016 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 34000 грн., відповідач оскаржив його у судовому порядку.
Судом встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року по справі № 805/2655/17-а у задоволені позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 02.09.2016 року на суму 34000 грн. відмовлено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року по справі № 805/2655/17-а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишено без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі № 805/2655/17-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.09.2016 на суму 34000 грн. залишено без змін.
Постановою суду по справі № 805/2655/17-а встановлено, що відповідачем здійснено продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів з порушенням норми ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а також зазначено, що штрафні санкції за порушення положень ст. 15 Закону України №481/95-BP (продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів без ліцензії) застосовані до відповідача правомірно.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Приписами частини 1 статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Суд зазначає, що Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP (далі по тексту - Закон № 481) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
За приписами ч. 13 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Відповідно до ч. 19 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону № 481 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Частиною 1 ст. 17 вищевказаного Закону передбачено, що за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
За приписами абз. 5 ч. 2 ст. 17 вказаного Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було здійснено реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності відповідних ліцензій, за що відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону № 481 до відповідача застосовані санкції у розмірі 34000 грн.
Відповідно до пп. 19-1.1.16 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
За приписами пп. 19-1.1.34 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи
Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
В зв'язку з наявною узгодженою податковою заборгованістю та на підставі картки особового рахунку платника податків, 18 жовтня 2016 року податковим органом прийнято податкову вимогу № 1888-17 про стягнення суми боргу в розмірі 34000 грн. (а.с. 9).
Доказів оскарження в судовому або адміністративному порядку вищевказаної вимоги суду не надано.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Приписами п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку про задоволення позовної заяви Головного управління ДФС у Донецькій області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Слов'янськ про стягнення податкового боргу у розмірі 34000 грн.
Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Слов'янськ про стягнення податкового боргу у розмірі 34000,00 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Слов'янськ (84116, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) суму податкового боргу у розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень на рахунок № 31116106700075, отримувач: УДКС у м. Слов'янську Донецької області/21081103, код ЄДРПОУ 37803368, банк - одержувача - ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, код платежу 21081103 на користь погашення заборгованості з адміністративних штрафів та інших санкцій.
Повний текс рішення складено та підписано 27 березня 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Олішевська B.В.