Рішення від 26.03.2018 по справі 910/16833/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.03.2018Справа № 910/16833/17

За позовом Виробничого кооперативу "Всеукраїнський аграрний кооператив"

до Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей"

про стягнення 227422,20 грн.

Суддя Усатенко І.В.

секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 26.03.2018 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Виробничий кооператив "Всеукраїнський аграрний кооператив" до Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей" про стягнення боргу за договором поставки сільськогосподарської продукції від 13.12.2016 в сумі 227422,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення взятих на себе за договором від 13.12.2016 зобов'язань відповідач не сплатив вартість отриманого товару, в зв'язку з чим, позивач звернувся до суду про стягнення боргу у судовому порядку.

Ухвалою суду від 04.10.2017 порушено провадження у справі № 910/16833/17, розгляд останньої призначено на 02.11.2017.

Ухвалою суду від 02.11.2017 розгляд справи відкладено на 04.12.2017.

Ухвалою суду від 04.12.2017 продовжено строк вирішення спору, розгляд справи відкладено на 15.01.2018.

15.12.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1992, № 6, ст. 56) та викладено його у новій редакції.

За приписами п.п. 9 п. 1 Розділу ІХ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судове засідання 15.01.2018 не відбулось, в зв'язку з перебуванням судді Усатенко І.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/16833/17 від 29.01.2018, у зв'язку з набранням 15.12.2017 чинності Господарського процесуального кодексу України в новій редакції, справу відповідно до ст. 247 цього Кодексу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.02.2018.

Представник відповідача в підготовче засідання 19.02.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 19.02.2018 за результатами підготовчого засідання, проведеного 19.02.2018, в якому судом встановлено порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті в порядку передбаченому ст. 208-210 ГПК України, закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання 26.03.2018 представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідач не скористався своїм правом, забезпеченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив суду не надав.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та попереджений про наслідки не надання відзиву, його неявка не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Неявка позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки, він був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

13 грудня 2016 року між Виробничим кооперативом "Всеукраїнський аграрний кооператив" (постачальник) та Приватним підприємством "Консалтингова фірма "Прометей" філія "Менський сир" (покупець) укладений договір поставки сільськогосподарської продукції (сировини) № б/н, постачальник зобов'язується в порядку і на у,мовах, визначених цим Договором, поставити та передати у власність Покупця сировину власного виробництва, в перерахунку на молоко за базисним вмістом жиру та білку, що відповідають за якістю чинним стандартам, технічним умовам, ветеринарним і санітарним вимогам, надалі «Товар» за договірними цінами, обумовленими Протоколом погодження цін, який є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах даного Договору в кількості і в терміни, передбачені даним Договором. Найменування Товару: молоко коров'яче, власного виробництва (ДСТУ 3662-97). Місцем передачі Товару від Постачальника Покупцеві для подальшого транспортування до місцезнаходження виробничих потужностей (виробництва) Покупця визначається місцезнаходження Постачальника. Приймання Товару Покупцем за кількістю і якістю здійснюється відповідно до вимог цього Договору та чинного законодавства України. Перехід права власності на Товар від Постачальника до Покупця здійснюється після повного та фактичного закінчення процедури приймання Товару за місцезнаходженням виробничих потужностей (виробництва) Покупця, підписання всіх необхідних документів, в разі наявності товарно-транспортної накладної після відмітки Покупця про прийом Товару на ній (п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 договору).

Відповідно до п. 2.1, 2.5 договору оплату за Товар Покупець проводить по договірним цінам, що визначаються у відповідному Протоколі погодження ціни, який є невід'ємною частиною до даного Договору. Ціна на Товар може змінюватись на протязі місяця в залежності від ринкової ціни на Товар. Оплата за Товар здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати приймання товару Покупцем відповідно до п. 1.4. даного Договору. Оплата проводиться за умови, що Постачальник надав всі необхідні документи на Товар згідно із вимогами даного Договору- та чинного законодавства.

Пунктами 3.1.1, 3.1.3, 3.1.4 договору визначено, що постачальник зобов'язується: забезпечити постачання Товару з обов'язковим супроводом такими документами: Ветеринарне свідоцтво за Формою №2, у якому повинно бути зазначено, що Товар (молоко) отримано від здорової великої рогатої худоби, яка благополучна по інфекційним та епізоотичним захворюванням згідно з ветеринарним законодавством України (щомісяця, не пізніше 1-го календарного дня з моменту його видачі в термін до 3-го числа кожного місяця); Спеціалізована товарна накладна на перевезення Товару (молочної сировини) за формою № 1-ТН (МС) в 2-х екземплярах з висновками лабораторного аналізу (на кожну партію); Довідка про основну діяльність, в якій питома вага вартості с/г товарів/послуг становить не менш як 75 % вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (щоразу на запит Покупця); документ про те, що Товар (молоко), який постачається є продукцією власного виробництва (щоразу на запит Покупця). Приймання Товару здійснюється Покупцем в присутності представника Постачальника. Приймання Товару здійснюється в місці, що встановлено даним Договором. Місцем приймання може бути атестована лабораторія, лабораторія молочно-товарної ферми або лабораторії переробного підприємства, що відповідають вимогам до відбору проб й проведення вимірювань показників якості. Висновки щодо показників лабораторного аналізу щоденно зазначаються у товарно-транспортній накладній при передачі товару Покупцю. Підпис Постачальника (представника Постачальника) на товарно-транспортній накладній є обов'язковим. При цьому після підпису зазначається посада представника Постачальника, його повне прізвище, ім'я та по-батькові.

Згідно п. 3.1.9 договору цистерни з Товаром в момент відправки від Постачальника Покупцю повинні бути опломбовані пломбою Постачальника, при цьому Постачальник зобов'язаний вказати в товарно - транспортній накладній номер такої пломби. У разі порушення Постачальником умови даного пункту Договору, Покупець не несе будь - якої майнової відповідальності.

Відповідно до п. 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3, 3.2.4, 3.3.3 договору, покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним Договором, оплатити Товар. Своєчасно прийняти весь переданий Постачальником відповідно до даного Договору Товар. Забезпечити вивезення та розвантаження Товару власним або залученим транспортом. Забезпечити та проконтролювати своєчасне прийняття Товару за кількістю і якістю. У разі невідповідності кількості Товару даним, зазначеним у товарно-транспортній накладній, Товар приймається Покупцем по фактичній кількості.

За умовами п. 7.1, 7.2, 7.4 договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. Строк даного Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 даного Договору, та діє до « 31» грудня 2016 року, але у будь-якому випадку - до повного виконання Сторонами взятих на себе забов'язань. У разі якщо жодна із Сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити Договір за 30 (тридцять) календарних днів до його закінчення, Договір вважається пролонгованим на той же термін на тих же умовах.

Протоколом на погодження вільних відпускних цін на закупівлю молока згідно ГОСТ 13 264-70 від 01.02.2017 сторонами досягнуто угоди про розмір договірної ціни. Ціна товару складає 9,30 гривень за 1 кг, в тому числі ПДВ 20%. Фактична ціна за 1 кг включає ПДВ 20% та розраховується за формулою: ціна фактична=ціна базисна*(факт жир/3,4). Даний протокол є підставою для проведення взаємних розрахунків та платежів між постачальником та покупцем.

До матеріалів справи долучено спеціалізовану товарну накладну на перевезення молочної сировини № 237 від 21.06.2017 на відпуск молочної сировини у кількості 23096 кг натуральної жирності (24454 кг базисної жирності). Відпуск молочної продукції здійснив ОСОБА_1, аналіз зробив ОСОБА_2, матеріальні цінності отримав водій ОСОБА_3 Отримувач ПП "КФ "Прометей", 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10-А, транспортний засіб - DAF НОМЕР_2, пп НОМЕР_1. Підписи вантажоодержувача та особи, що робить аналіз з боку покупця на накладній відсутні.

Позивач 18.09.2017 з супровідним листом № 71 направив відповідачу рахунок на оплату товару № 18 від 18.09.2017 у кількості 24454 кг на загальну суму 227422,20 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки (купівлі-продажу), тому, права і обов'язки сторін підпадають під регулювання загальних положень про договір купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно умов договору обов'язок з оплати товару у відповідача виникає від дати приймання товару Покупцем відповідно до п. 1.4. даного Договору протягом 30 (тридцяти) календарних днів. Відповідно до п. 3.1.3 договору приймання Товару здійснюється Покупцем в присутності представника Постачальника. Приймання Товару здійснюється в місці, що встановлено даним Договором. Місцем приймання може бути атестована лабораторія, лабораторія молочно-товарної ферми або лабораторії переробного підприємства, що відповідають вимогам до відбору проб й проведення вимірювань показників якості. Перехід права власності на Товар від Постачальника до Покупця здійснюється після повного та фактичного закінчення процедури приймання Товару за місцезнаходженням виробничих потужностей (виробництва) Покупця, підписання всіх необхідних документів, в разі наявності товарно-транспортної накладної після відмітки Покупця про прийом Товару на ній (п. 1.5 договору).

В поданій до матеріалів справи товарно-транспортній накладній відсутній підпис вантажоодержувача та особи в графі: «аналіз зробив». Позивачем не подані суду будь-які документи в підтвердження тих обставин, що водій ОСОБА_3 був уповноважений на отримання товару від імені відповідача. Також позивачем не подані суду: ветеринарне свідоцтво за формою №2 (п.3.1.1.1. договору), довідка про основну діяльність (п.3.1.1.3.), документ про те, що товар є продукцією власного виробництва (п.3.1.1.4.), податкові накладні (п.2.13, п.2.14), як і не подані докази надання зазначених документів покупцю. Таким чином позивач не довів суду ті обставини, що за спеціалізованою товарною накладною на перевезення молочної сировини № 237 від 21.06.2017 товар був переданий відповідачу, як не довів, що зазначений товар був прийнятий останнім. Обов»язок оплати товару виникає у покупця товару на протязі 30 календарних днів від дати приймання покупцем товару відповідно до п.1.4. договору та отримання всіх необхідних документів від продавця.

Отже з наданих до матеріалів справи документів, суд не вбачає виникнення у відповідача обов'язку з оплати товару на загальну суму 227422,20 грн, в зв'язку з чим вимоги позивача визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, позовні вимоги позивача визнаються судом не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 123 ГПК України, удові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 28.03.2018

Суддя І.В. Усатенко

Попередній документ
73002091
Наступний документ
73002093
Інформація про рішення:
№ рішення: 73002092
№ справи: 910/16833/17
Дата рішення: 26.03.2018
Дата публікації: 28.03.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: