ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.03.2018Справа № 910/18025/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сімейних аптек";
до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України;
про визнання недійсним рішення №33 від 15.08.2017.
Суддя Мандриченко О.В.
Секретар судового засідання Дюбко С.П.
Представники:
Від позивача: Дасюк В.В., представник, довіреність № б/н від 25.09.2017 р.
Від відповідача: Шурховецька Л.І., представник, довіреність № 5 від 02.03.2018 р.;
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить визнати недійсним рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 33 від 15.08.2017 року у справі № 6/7-р-02-05-17, а також 1 600,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2017 року порушено провадження у справі № 910/18025/17, розгляд справи призначено на 21.11.2017 року.
У судовому засіданні 05.12.2017 року було оголошено перерву до 18.01.2018 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2018 року ухвалено розгляд справи №910/18025/17 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.02.2018 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2018 року закрито підготовче провадження та призначити справу № 910/18025/17 до судового розгляду по суті 06.03.2018 р.
У судовому засіданні 06.03.2018 року оголошено перерву у справі до 22.03.20108 р.
Представник позивача у судовому засіданні 22.03.2018 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
Рішенням адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Відділення або Відповідач) від 15.08.2017 № 33 «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу» на товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа сімейних аптек» (надалі - ТОВ «Мережа сімейних аптек», Товариство або Позивач) накладено штраф у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень за вчинення порушення, передбаченого частиною статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання невизначному колу осіб неповних та неправдивих відомостей про особливості реалізації товарів, ціну і знижки на них, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання, а також зобов'язано ТОВ «Мережа сімейних аптек» припинити порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення шляхом приведення зовнішнього оформлення фасадів аптечних закладів ТОВ «Мережа сімейних аптек» відповідно до норм чинного законодавства України, про що протягом двох місяців з дня отримання рішення повідомити Відділення з наданням підтвердних документів (надалі - Рішення Відділення або Рішення № 33).
Позивач не погоджується з висновками Відділення про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, звернувся до Господарського суду м. Києва на підставі статі 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» з позовом про визнання недійним Рішення № 33 з підстав порушення та неправильного застосування відділенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Судом встановлено, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення № 33 в межах зазначеного строку (17.10.2017), оскільки оскаржуване рішення № 33 було отримано позивачем 29.08.2017 р.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на таке.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про Антимонопольний комітет» (надалі-Закон) дорученням від 01.11.2016 № 12-01/5711 Відділення було уповноважено «Провести дослідження щодо наявності в діях ТОВ «Мережа сімейних аптек» ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та за наявністю підстав прийняти відповідні рішення та повідомити про результати Комітет»(надалі - доручення).
Так, відповідно до частини першої, третьої статгі 17 Закону до повноважень голови територіального відділення Антимонопольного комітету України відносяться, зокрема проводити, організовувати розслідування за заявами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, дослідження за заявами про надання дозволу, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, що підвідомчі адміністративним колегіям територіального відділення, а за дорученням Голови чи органів Антимонопольного комітету України - розслідування за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, дослідження за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, підвідомчими цим органам; голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має права і виконує обов'язки в межах компетенції, визначеної цим Законом, іншими актами законодавства, Положенням про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, що затверджується Антимонопольним комітетом України, здійснює керівництво діяльністю територіального відділення, забезпечує виконання завдань і функцій, покладених на територіальне відділення та його адміністративні колегії.
За приписами статті 27 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту під недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень.
Частиною п'ятою етапі 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено повноваження адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України, як органу Антимонопольного комітету, серед яких зокрема: приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій. Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України здійснює інші повноваження відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Також, відповідно до статті 15 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» посадові особи апарату Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень з метою виконання завдань, визначених частиною першою цієї статті, за дорученням Голови Антимонопольного комітету України, державного уповноваженого чи іншого органу Антимонопольного комітету України можуть здійснювати такі дії, зокрема проводити розслідування за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, дослідження за заявами і справами про надання дозволу та попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації суб'єктів господарювання, проводити дослідження ринків.
Враховуючи наведене, адміністративна колегій Відділення відповідно до покладених на неї статтями 14, 15 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та статтею 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» повноважень, розпорядженням від 16.03.2017 № 7-р доручила (уповноважила) збирання та аналіз доказів у справі № 6/7-р-02-05-17 Першому відділу досліджень і розслідувань Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Судом встановлено, що інформація та документи, що були доказами у справі № 6/7-р-02-05-17, отримувалися від суб'єктів господарювання, зокрема і від позивача на вимоги голови Відділення, що відповідає положенням статті 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України».
Так, Відділенням було направлено па адресу позивача вимоги від 07.11.2016 № 02-08/3801 та від 21.03.2017 № 02-08/1166 про надання інформації, на які останнім була надана відповідь листом від 24.11.2016 № 38 (вх. від 29.11.2016 № 01-11-3090) та листом від 31.03.2017 № 70 (вх. від 04.04.2017 № 01-11-965) відповідно.
При цьому, службовими дорученнями від 18.05.2017 № 15-СД та № 16-СД посадові особи Відділення уповноважувались на вчинення дій щодо безпосереднього збору доказів (вчинення інших дій), а саме проведення опитування споживачів.
З огляду на це, під час розгляду справи № 6/7-р-02-05-17 та прийняття оскаржуваного Рішення № 33, Відділення діяло в межах та у спосіб передбачений законодавством України.
Листом від 24.11.2016 № 38 позивач повідомив відповідача, що ТОВ «Мережа сімейних аптек» розміщує плакати рекламного характеру з наступною інформацією: «За найнижчими цінами» (надалі - Рекламне оголошення 1) та «-5%», -7%», «Низькі ціни» (надалі - Рекламне оголошення 2) на фасадах аптечних закладів, інформаційних листівках, а також в залах аптек мережі ТОВ «Мережа сімейних аптек». За результатами проведеного дослідження, Відділенням було встановлено, що розміщена інформація в зазначених Рекламних оголошеннях може створювати у споживачів оманливе уявлення про те, що ціни в аптечних закладах Позивача нижчі від цін на аналогічні товари в інших продавців, а також про те, що будь-який покупець може придбати лікарські засоби в аптеках ТОВ «Мережа сімейних аптек», на фасадах яких розміщено Рекламні оголошення, зі знижкою у 5% або 7%
Відділенням було встановлено, що Рекламне оголошення - 1 та Рекламне оголошення - 2 не є одним суцільним рекламним оголошенням та розміщується в різних частинах фасаду (зовнішньої поверхні) аптечних закладів Товариства. За допомогою збільшення шрифту та кольорового забарвлення тексту, Товариством на Рекламних оголошеннях було виділено словосполучення «ЗА НАЙНИЖЧИМИ ЦІНАМИ!» та «-7 %» «ЗА НИЗЬКИМИ ЦІНАМИ» відповідно.
При цьому, ТОВ «Мережа сімейних аптек» у Листі від 24.11.2016 № 38 стверджувало, що плакат «більше 1000 найнеобхідніших препаратів ЗА НАЙНИЖЧИМИ ЦІНАМИ» не є рекламою, а лише носить інформаційний характер з посиланням на категорії товарів, на які розповсюджується знижка, затверджена наказом від 15.07.2016 № 24-п «Про затвердження акційних пропозицій в аптеках ТОВ «Мережа сімейних аптек» (зі змінами, внесеними наказом від 10.10.2016 року № 31/1-п)». Так, в Рекламному оголошенні 1 зазначено, що в програмі «Назустріч кожному» за найнижчими цінами можна придбати: соціальні ліки, для лікування гіпертензії, цукрового діабету та захворювань щитовидної залози.
Проте, зазначене Рекламне оголошення не містить перелік лікарських засобів, на які саме розповсюджується зазначена програма, також не зазначено, які саме лікарські засоби відносяться до категорії «соціальні ліки» та умови придбання зазначених лікарських засобів. Крім того, в Рекламному оголошенні 1 відсутня інформація про те, що препарати соціальної групи для лікування цукрового діабету, гіпертонічної хвороби, захворювань щитовидної залози реалізуються в аптечному закладі Товариства за цінами, які є найнижчими серед загального асортименту препаратів в аптеці.
Також Товариство повідомило Відділення про те, що не здійснює постійне документування моніторингу, а користується системою дослідження ринку «Фармексплорер». Вказана система здійснює порівняння роздрібної реалізації мережі з ринком (без зазначення назви аптек).
Разом з тим, слід зазначити, що наразі законодавство України не містить визначення поняття «соціальні ліки».
Натомість, відповідно до Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Таким чином, Відділенням було встановлено, що Рекламні оголошення 1 та 2, які розміщуються Товариством на фасаді Аптечного закладу ТОВ «Мережа сімейних аптек» є зовнішньою рекламою.
Статтею 1 Закону України «Про рекламу» визначено, що недобросовісна реклама - це реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження.
У свою чергу, навіть за умови відповідності змісту реклами вимогам частини 3 статті 8 Закону України «Про рекламу», зазначена реклама може бути визначена як недобросовісна.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про рекламу», недобросовісна реклама забороняється. Відповідальність за недобросовісну рекламу несе винна особа. Рішення щодо визнання реклами недобросовісною приймають державні органи, визначені статтею 26 цього Закону.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про рекламу», контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, зокрема Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції. Крім того, відповідний орган державної влади має право вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства, приймати рішення про визнання реклами недобросовісною.
З огляду на вищезазначене, відділенням було правомірно встановлено, що дії позивача щодо розміщення рекламних плакатів на фасадах власних аптечних закладів є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, яке передбачене статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання невизначному колу осіб неповних та неправдивих відомостей про особливості реалізації товарів, ціну і знижки на них, що можуть вилинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання.
Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15, недодержання органом Антимонопольного комітету України інших процедурних правил у розгляді справ про порушення конкурентного законодавства може мати наслідком визнання господарським судом відповідного рішення такого органу недійсним лише у випадках, коли відповідне порушення унеможливило або істотно ускладнило з'ясування фактичних обставин, що мають значення для прийняття органом Антимонопольного комітету України правильного рішення у справі, наприклад, порушено право особи, яка бере участь у справі, на подання доказів, клопотань, усних і письмових пояснень (заперечень), пропозицій щодо питань, які виносяться на експертизу, тощо. Якщо порушення органом Антимонопольного комітету України процедурних правил у розгляді справи про порушення конкурентного законодавства не призвело до прийняття неправильного рішення по суті розглянутої ним справи, то у господарського суду з урахуванням положень частини другої статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» немає підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення від 15.08.2017 № 33 прийняте Адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням та доведенням обставин, які мають значення для справи, а також з відповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
З огляду на наведене позовні вимоги відхиляються повністю, а судові витрати у справі покладаються на позивача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 232, 236-241 ГПК України
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним госодарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 27.03.2018 р.