ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.03.2018Справа № 910/18918/17
За позовом Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст";
до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України;
про скасування рішення.
Суддя О.В. Мандриченко
Представники:
Від позивача: Гуцул В. О., представник, довіреність № 053/282/01-06/20 від 05.01.2018 р.;
Від відповідача: Панчук А. І., представник, довіреність № 02-08/31 від 29.12.2017 р.
Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом про скасування рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 29.08.2017 року №34 по справі №11/12-р-02-05-17 в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2018 року відкрито провадження у справі № 910/18918/17 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 01.03.2018 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2018 року закрито підготовче засідання, призначено справу № 910/18918/17 до судового розгляду по суті та відкладено розгляд справи до 20.03.2018 р.
Представник позивача у судовому засіданні 20.03.2018 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
Рішенням адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Відділення) від 29.08.2017 № 34 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» на комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» (надалі - КП «Київавтошляхміст») накладено штраф у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень за вчинення порушення, передбаченого пунктом 4 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді виконання рішення органів Антимонопольного комітету не в повному обсязі (надалі Рішення № 34).
Як зазначається у вказаному вище рішенні, позивачем було виконано не в повному обсязі рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.03.2014 № 4/02-р/к, правонаступником якого є відповідач, а саме в частині приведення вартості 1 п.м. споруди, де розташовані канали для комунікаційних мереж до економічно обґрунтованого рівня.
Позивач не погоджується з висновками Відділення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, звернулося до Господарського суду м. Києва на підставі статі 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» з позовом про визнання недійним Рішення № 34 з підстав порушення та неправильного застосування Відділенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Судом встановлено, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення № 34 в межах зазначеного строку (27.10.2017), оскільки рішення № 34 прийнято 29.08.2017 року.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на таке.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги КП «Київавтошляхміст», зокрема, посилався на пункт 32 Правил розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, стверджуючи, що відповідач за результатами проведеного дослідження у справі № 4/02-р/к мав дійти висновку щодо наявності або відсутності у діях комунального підприємства фактів зловживання монопольним становищем виключно щодо встановлення розміру плати за надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд.
Судом встановлено, що Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України за результатами розгляду матеріалів справи № 134-02/09.13 було прийнято рішення від 20.03.2014 № 4/02-р/к (надалі - Рішення № 4/02-р/к). В ході розгляду справи № 134-02/09.13 було встановлено, що Комунальне підприємство по утриманню мостів і шляхів м. Києва КП «Київавтошляхміст», у період з 01.01.2009 по 31.12.2009, займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд, а саме: на Південному мосту, на мосту ім. Є.О. Патона, на мосту Метро та на Московському мосту через р. Дніпро та р. Десенка, які належать КП «Київавтошляхміст» на праві повного господарського відання, з часткою 100 відсотків, оскільки не мало жодного конкурента.
Пунктом 2 Рішення № 4/02-р/к було визнано дії КП «Київавтошляхміст», що полягають у встановленні економічно необгрунтованої вартості утримання 1 п.м. споруди, де розташовані канали для комунікаційних мереж, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку з надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд, а саме: на Південному мосту, на мосту ім. Є.О. Патона, на мосту Метро та на Московському мосту через р. Дніпро та р. Десенка, які належать КП «Київавтошляхміст» на праві повного господарського відання, шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. Зобовязано КП «Київавтошляхміст» припинити порушення, викладене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, шляхом приведення вартості з утримання 1 п.м. споруди, де розташовані канали для комунікаційних мереж до економічно обґрунтованого рівня у двомісячний строк з дня отримання рішення.
Не погодившись з Рішенням № 4/02-р/к, КГІ «Київавтошляхміст» звернулось з позовною заявою до Господарського суду міста Києва про його скасування.
У свою чергу, КМТВ АМКУ подало до Господарського суду міста Києва зустрічну позовну заяву «Про стягнення штрафу у розмірі 34 000 гривень та зобов'язання виконання рішення».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 КП «Київавтошляхміст», залишеним без змін Постановою Вищого господарського суду України від 30.06.2015 року у справі № 910/9954/14, за касаційною скаргою ТОВ «Телесистеми України» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2015 року, у задоволенні вимог за первісним позовом відмовлено повністю, а позовні вимоги КМТВ АМКУ за зустрічним позовом задоволено повністю.
Таким чином, Рішення № 4/02-р/к набрало законної сили та є обов'язковим для виконання позивачем.
З наявної у матеріалах справи копії Постанови про накладення штрафу Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 21.04.2016 вбачається, що рішення в частині припинення порушення «...шляхом приведення вартості утримання 1 п.м. споруди, де розташовані канали для комунікаційних мереж до економічно обґрунтованого рівня...» КП «Київавтошляхміст» не виконано.
До відповідача надійшла заява ТОВ «Телесистеми України» від 08.12.2016 № 621 (вх. від 12.12.2016 № 01-11-270), зокрема щодо можливого невиконання КП «Київавтошляхміст», рішення № 4/02-р/к у справі № 134- 02/09.13.
Згідно з матеріалами справи № 134-02/09.13 плата за користування місцем в мережевому каналі штучних споруд, за договором № 225/136 від 01.03.2009 року становила 18 731,67 грн, в тому числі ПДВ 3 121,95 грн. Проте, така плата за користування місцем в мережевому каналі штучних споруд, як встановлено Рішенням № 4/02-р/к , була визнана економічно необгрунтованою.
Інформацію про здійснення перерахунку вартості 1 м.п. споруди, де розташовані канали для комунікаційних мереж до економічно обґрунтованого рівня КП «Київавтошляхміст» до Відділення не надавало.
У зв'язку з цим, розпорядженням адміністративної колегії Відділення від 16.03.2017 № 12-р розпочато розгляд справи № 11/12-р-02-05-17 за ознаками вчинення КП «Київавтошляхміст» порушення, передбаченого пунктом 4 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді виконання рішення органів Антимонопольного комітету України не в повному обсязі.
Відповідно до етапі 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» рішення органу Антимонопольного комітету України є обов'язковими для виконання у визначені ним строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання рішень органу Антимонопольного комітету України тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Згідно з частиною другої етапі 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.
При цьому, Підприємством не було виконано Рішення № 4/02-р/к як у двомісячний строк з дня його отримання, так і після визнання судом даного рішення законним.
Щодо посилань позивача про те, що відповідачем за результатами дослідження по справі № 4/02-р/к мало дійти висновку щодо наявності або відсутності у діях позивача фактів зловживання монопольним становищем виключно щодо встановлення розміру плати за надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд, однак в пункті 4 резолютивної частини рішення від 20.03.2014 зобов'язало позивача привести вартість утримання споруди, де розташовані канали для комунікаційних мереж до економічно обґрунтованого рівня, суд вважає за необхідне зауважити наступне.
Предметом справи № 910/18918/17 є оскарження рішення адміністративної колегії Відділення від 29.08.2017 № 34 у справі № 11/12-р-02-05-17, а не рішення від 20.03.2014 № 4/02-р/к.
У свою чергу, законність та обґрунтованість Рішення № 4/02-р/к, як зазначалось вище, підтверджено Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2014, залишеним без змін Постановою Вищого господарського суду України від 30.06.2015 року у справі № 910/9954/14.
Так Вищим господарським судом України було встановлено, що «Відділенням було встановлено (і це перевірено судом першої інстанції та не спростовано апеляційним господарським судом), що витрати підприємства, зазначені в калькуляції, були завищені у порівнянні з фактичними витратами підприємства, що призвело до встановлення економічно необгрунтованої вартості 1 п.м споруди, яка (вартість) фактично є платою саме за послуги з надання в користування міст в мережевому каналі штучних споруд; таким чином, ніякого виходу "за межі об'єкту аналізу щодо монопольного становища" не відбулося».
З огляду на це, твердження Позивача, що рішенням № 4/02-р/к його зобов'язали виконати незрозумілі та не пов'язані з розглядом справи дії, є необгрунтованими та недоведеними.
Також, Вищий господарський суд України дійшов висновку і щодо витрат позивача, які включені до калькуляції вартості утримання 1 п.м кабелю у технологічних нішах і колекторах мостів та шляхопроводів м. Києва на місяць по Підприємству за 2009 рік (надалі - Калькуляція), на підставі яких розраховано вартість утримання 1 п.м споруд, де розташовані канали для комунікаційних мереж. Так. відповідні встановлені ціні є завищеними у порівнянні з фактично понесеними витратами.
З огляду на це, зобов'язання Відділенням КП «Київавтошляхміст» припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом приведення вартості 1 п.м споруди до економічно обґрунтованого рівня є законним та обгрунтованим, з огляду на наявність відповідного висновку суду, а також відповідні повноваження, які Відділенню надано законом.
Так, відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Таким чином, матеріалами справи № 11/12-р-02-05-17 відповідачем було доведено, що КП «Київавтошляхміст» було не в повному обсязі виконано рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.03.2014 № 4/02-р/к, з огляду на що прийнято Рішення № 34.
Так, в резолютивній частині Рішення № 34 визнано дії КП «Київавтошляхміст», які полягають у виконанні рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.03.2014 № 4/02-р/к не в повному обсязі, порушенням, передбаченим пунктом 4 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді виконання рішення органів Антимонопольного комітету України не в повному обсязі. За передбачене порушення, на позивача накладено штраф у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.
Згідно зі статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15, недодержання органом Антимонопольного комітету України інших процедурних правил у розгляді справ про порушення конкурентного законодавства може мати наслідком визнання господарським судом відповідного рішення такого органу недійсним лише у випадках, коли відповідне порушення унеможливило або істотно ускладнило з'ясування фактичних обставин, що мають значення для прийняття органом Антимонопольного комітету України правильного рішення у справі, наприклад, порушено право особи, яка бере участь у справі, на подання доказів, клопотань, усних і письмових пояснень (заперечень), пропозицій щодо питань, які виносяться на експертизу, тощо. Якщо порушення органом Антимонопольного комітету України процедурних правил у розгляді справи про порушення конкурентного законодавства не призвело до прийняття неправильного рішення по суті розглянутої ним справи, то у господарського суду з урахуванням положень частини другої статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» немає підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення від 29.08.2017 № 34 прийняте Адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням та доведенням обставин, які мають значення для справи, а також з відповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
З огляду на наведене позовні вимоги відхиляються повністю, а судові витрати у справі покладаються на позивача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 232, 236-241 ГПК України
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 23.03.2018 р.