ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.02.2018Справа № 910/20997/17
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Яроменко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудпром»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Холдинг»
про стягнення 15 054, 25 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Західбудпром» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Холдинг» (далі - відповідач) про стягнення 15 054, 25 грн., з яких 13 043, 09 грн. суми утримання, 375, 12 грн. 3% річних, 1 636, 04 грн. інфляційних втрат. Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 520, 00 грн. витрат на правову допомогу та 1 600, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що між ним та відповідачем було укладено Договір підряду № 116.KR від 29.07.2015, в порушення умов пункту 6.6. якого відповідач не виконав своїх зобов'язань в частині сплати 5% утримання за Договором. У зв'язку з цим, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.11.2017 порушено провадження у справі № 910/20997/17, її розгляд призначено на 14.12.2017 року.
08.12.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.
14.12.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про розгляд справи без його участі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2017 розгляд справи було відкладено на 29.01.2018 року.
04.01.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
26.01.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач проти задоволення позову заперечує, оскільки позивачем не було дотримано умов укладеного між сторонами договору.
У зв'язку з тим, що 15.12.2017 року набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, ухвалою господарського суду міста Києва від 29.01.2018 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 26.02.2018 року.
05.02.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача надано відповідь на відзив, згідно з яким позивач вважає заперечення відповідача необґрунтованими.
16.02.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
Представники сторін в судове засідання 26.02.2018 року не з'явились, про причину неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.
Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Разом з цим, частина 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи е вчиненням нею процесуальних дій.
Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.
Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
В судовому засіданні 26.02.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
29.07.2015 року між позивачем (Підрядник) та відповідачем (Генеральний підрядник) було укладено Договір підряду № 116.KR (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Генеральний підрядник доручає, а Підрядник зобов'язується за завданням Генерального підрядника та згідно з будівельними нормами виконати на свій ризик, власними та злученими силами і своїми матеріально-технічними засобами комплекс робіт з монтажу покриття каналів термомасла на Об'єкт «Реконструкція головного виробничого корпусу підприємства на вул. Луцькій, 20 в м. Нововолинськ», відповідно до умов цього Договору, додатків та додаткових угод до нього, котрі являються невід'ємною частиною Договору, ліквідувати недоробки та дефекти, що виявлені в ході виконання робіт, приймання робіт Генеральним підрядником або протягом гарантійного строку та передати закінчені роботи Генеральному підряднику, а Генеральний підрядник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.
Згідно з пунктом 2.1. Договору загальна вартість виконання повного комплексу робіт визначається виходячи з договірної вартості окремих видів робіт, узгодженої сторонами в установленому Договором порядку та вказується в «Договірній ціні» (Додаток № 1), що являється невід'ємною частиною даного Договору. Договірна ціна є твердою.
Пунктом 2.2. Договору передбачено, що зміна Договірної ціни можлива у разі зміни Генеральним підрядником обсягів Робіт (розрахунок ціни буде складатися на базі фактичної кількості, згідно одиничної вартості, що є в Додатку № 1) згідно взаємних домовленостей сторін.
Зміна Договірної ціни оформляється сторонами лише ляхом укладання додаткових угод. Додаткові угоди повинні бути оформлені у письмовому вигляді та укладені сторонами до початку виконання додаткових робіт (пункт 2.3. Договору).
Додатком № 1 до Договору встановлено, що договірна ціна робіт становить 192 018, 00 грн.
17.08.2015 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою визначили, що вартість додаткових робіт складає 69 946, 11 грн.
Таким чином, загальна вартість робіт за Договором складає 261 964, 11 грн.
Пунктом 7.1. Договору передбачено, що роботи, виконані за цим Договором, приймаються Генеральним підрядником за Актом виконаних будівельних робіт, форма якого встановлена згідно додатку № 3 до даного Договору та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, форма якої встановлена згідно Додатку № 4 до даного Договору. Дата підписання сторонами яких є датою передачі такого обсягу робіт (етапів робіт), а передача підрядником всього обсягу виконаних робіт генеральному підряднику оформляється фінальним актом приймання виконаних підрядних робіт, дата підписання сторонами якого є датою передачі всього обсягу Робіт.
З матеріалів справи вбачається, що 30.09.2015 року між сторонами було погоджено та підписано Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт на суму 61 588, 00 грн. та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт на суму 61 588, 00 грн.
Крім того, 31.08.2015 року між сторонами було підписано Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт на суму 199 273, 86 грн. та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт на суму 199 273, 86 грн.
Відповідно до п. 6.6. Договору Генеральний підрядник у вигляді гарантії виконання Підрядником належним чином своїх зобов'язань за даним Договором утримує 10% (десять відсотків) від Актів виконаних будівельних робіт (надалі - сума утримання) протягом всього часу виконання робіт підрядником, рівними частинами з Актів виконаних будівельних робіт.
Виплата суми утримання здійснюється на наступних умовах:
5% суми утримання виплачується після підписання сторонами фінального акту протягом 20-ти робочих днів;
5% суми утримання виплачується протягом 20-ти робочих днів по закінченню 6 років з дати підписання фінального акту. Умовами оплати суми утримання є:
Виставлення підрядником рахунку на оплату суми утримання;
Всі договірні неустойки сплачені;
Підписання сторонами бухгалтерського акту звірки розрахунків;
Підписання додатків, додаткових угод, які стосуються внесення змін до договору;
Передача всіх необхідних оригіналів документів до договору: виконавчі документи, специфікації, сертифікати, копії полісів і т.д.
Підтвердження правильності сплати всіх податків, включаючи ПДВ (навіть тих, що підлягають сплаті його субпідрядниками). Відповідальність за правильну сплату ПДВ та інших податків в будь-якому випадку залишається відповідальністю виключно підрядника.
Належного виконання гарантійних зобов'язань.
Оплачені всі генпідрядні послуги.
Оплачена компенсація страхової премії.
У випадку настання обставин, передбачених п. 11.3, п. 7.8, ст. 12 даного Договору сума понесених витрат генерального підрядника сплачуються підрядником або утримується генеральним підрядником при перерахуванні суми утримання.
Сума утримання, також, не виплачується підряднику у випадку наявності у генерального підрядника підстав вважати що по операціях з підрядником будуть зняті/можуть бути зняті валові витрати та податковий кредит ПДВ, нараховані штрафні санкції та, у випадках наявності у генерального підрядника зауважень до виконання підрядником своїх гарантійних обов'язків.
Оскільки відповідач в порушення умов Договору вартість суми утримання, що становить 5% від виконаних будівельних робіт, позивачу не сплатив, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 13 043, 90 грн. - суму утримання, 375, 12 грн. - 3% річних, 1 636, 04 грн. - інфляційних втрат, 3 520,00 грн. - витрат на правову допомогу.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (частина 2 статті 875 Цивільного кодексу України).
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Цивільного кодексу України).
Згідно з пунктом 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення.
Як встановлено судом вище, додатком № 1 до Договору (у редакції додаткової угоди № 1) договірна ціна робіт становить 261 964, 11 грн.
30 вересня 2015 року сторонами підписані Довідка про вартість виконаних будівельних робіт на суму 199 273, 86 грн. та Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт на суму 61 588, 00 грн.
31 вересня 2015 року сторонами підписані Довідка про вартість виконаних будівельних робіт на суму 199 273, 86 грн. та Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт на суму 199 273, 86 грн.
Умовами Договору передбачено, що відповідач у вигляді гарантії виконання позивачем належним чином своїх зобов'язань за даним договором утримує 10% від Актів виконаних будівельних робіт (сума утримання) протягом всього часу виконання робіт підрядником, рівними частинами з Актів виконаних будівельних робіт (п. 6.6. договору).
Як зазначено позивачем, виконані роботи були оплачені відповідачем з вирахуванням вартості генпідрядних послуг - 2% (п. 6.4. Договору), суми утримання - 10% (п. 6.6. Договору), суми страхової премії - 0,2% (п. 5.3. Договору), що склала 260 861, 86 грн. - (10% +2% + 0,2%) = 229 036, 71 грн.
Пунктом 6.6. Договору передбачено, що умовами оплати суми утримання є: виставлення підрядником рахунку на оплату суми утримання; всі договірні неустойки сплачені; підписання сторонами бухгалтерського акту звірки розрахунків; підписання додатків, додаткових угод, які стосуються внесення змін до договору; передача всіх необхідних оригіналів документів до договору: виконавчі документи, специфікації, сертифікати, копії полісів і т.д.; підтвердження правильності сплати всіх податків, включаючи ПДВ (навіть тих, що підлягають сплаті його субпідрядниками). Відповідальність за правильну сплату ПДВ та інших податків в будь-якому випадку залишається відповідальністю виключно підрядника; належного виконання гарантійних зобов'язань; оплачені всі генпідрядні послуги; оплачена компенсація страхової премії.
Одночасно, відповідно до пункту 7.5. Договору факт виконання робіт в повному обсязі підтверджується фінальним актом підписаним уповноваженими представниками обох сторін. Даний акт підписуються сторонами протягом 90-та (дев'яноста) календарних днів з моменту введення об'єкту будівництва в експлуатацію та з урахуванням п. 7.6 даного договору.
Згідно з пунктами 7.6.1. - 7.6.9. п. 7.6. Договору, одночасно з фінальним актом позивач повинен надати наступні документи та виконати наступні дії:
має бути передана вся виконавча документація;
сплачені всі договірні неустойки;
підписання сторонами бухгалтерського акту звірки розрахунків;
підписання додатків, додаткових угод, які стосуються внесення змін до договору;
передача всіх необхідних оригіналів документів до договору: виконавчі документи, специфікації, сертифікати, копії полісів і т.д.
усунути всі недоліки, виявлені в процесі приймання окремих етапів Робіт.
сплачені всі генпідрядні послуги.
оплачена компенсація страхової премії.
Невиконання позивачем зобов'язань за цим пунктом договору є підставою для не підписання відповідачем фінального акту.
Не підписання відповідачем фінального акту у строк, визначений цим договором, не може вважатися автоматичним його прийняттям.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав свій обов'язок, щодо підписання та передачі відповідачу належно оформленого акту звірки розрахунків по договору та фінального акту, а також направлення рахунку на оплату.
Положеннями статті 853 Цивільного кодексу України врегульоване питання порядку прийняття замовником робіт, виконаних підрядником.
Так, частиною 1 наведеної норми передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Відповідно до пп. 7.2.1 - 7.2.5 Договору сторони домовились про застосування наступної процедури приймання-передачі робіт за договором:
7.2.1. Після завершення виконання робіт (етапів робіт) підрядник повідомляє письмово генерального підрядника про готовність виконаних робіт до здачі та надає генеральному підряднику 3 (три) примірники актів виконаних будівельних робіт та 2 (два) примірники довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат. Акти виконаних будівельних робіт надаються підрядником для розгляду генеральному підряднику в строк не пізніше 20-го числа поточного місяця. Подавати акти виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати підрядник має право лише один раз на календарний місяць та не пізніше 1-го місяця з дати їх фактичного виконання на об'єкті.
7.2.2. Разом з актами виконаних будівельних робіт підрядник передає затверджену генеральним підрядником виконавчу документацію згідно виду робіт в 4-х примірниках, а саме: сертифікати відповідності на використані матеріали, необхідні інвентаризаційні документи, зокрема інвентаризаційний план (план поточної ситуації), інструкції по обслуговуванню, приписи з технічного обслуговування, результати експертиз, рішення, креслення, виконавчі схеми та протоколи результатів випробувань, висновки СЕС, технічні паспорти, поліси, протоколи перевірок що стосуються виконаних робіт та інші документи, необхідні для прийняття робіт. Всі копії поданих документів повинні бути, також, завірені підписом уповноваженої особи підрядника та печаткою. Виконавча документація надається на паперовому носії та в одному примірнику на електронному носії (у форматах DWG, DOC і XLS). Разом із кожним актом виконаних будівельних робіт підрядник зобов'язується надати замовнику для перевірки: кількість працівників на майданчику, щоденні протоколи з описом робіт, затверджені уповноваженою особою (керівником робіт) підрядника. Затверджувати виконавчу документацію зі сторони генерального підрядника має право: ОСОБА_1.
Без отримання вищевказаної документації, акти виконаних робіт вважаються оформленими підрядником неналежним чином та не підлягають розгляду та підписанню генеральним підрядником.
7.2.3. Генеральний підрядник зобов'язаний організувати та здійснити прийняття робіт протягом 16-ти календарних днів з моменту отримання від підрядника документів передбачених п. 7.2.1 та п. 7.2.2 даного договору.
У випадку, якщо підрядником були надані для розгляду генеральному підряднику акти виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат без виконавчої документації (повного її комплекту), або якщо виконавча документація виконана з порушення умов даного договору, та інших документів, вказаних в п. 7.2.2 договору, акти виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, що були отримані генеральним підрядником, не підлягають підписанню та оплаті.
В п. 16.1 договору визначено, що усі документи, що стосуються виконання зобов'язань за договором (сертифікати, журнал ведення робіт, журнал зварювальних робіт, журнал виконання антикорозійних робіт, журнал виконання монтажних з'єднань на болтах з контрольованим натягом, акти на приховані роботи, протокол візуального і вимірювального контролю зварних з'єднань, списки кваліфікованих працівників (зварників, малярів) з додатками посвідчень, технічні описи, креслення, сертифікати, протоколи випробувань тощо), повинні оформлятися та надаватися генеральному підряднику згідно вимог ДБН українською мовою та, на вимогу генерального підрядника, іноземною. Кожен документ надається в двох примірниках на паперовому носії та в трьох примірниках на електронних носіях.
Як встановлено судом вище, позивачем виконано роботи на загальну суму 260 861, 86 грн., що підтверджується Актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт на суму 61 588, 00 грн., Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт на суму 199 273, 86 грн.
Акти приймання виконаних будівельних робіт підписані відповідачем без заперечень та зауважень.
Судом встановлено, що між сторонами підписані додатки та додаткові угоди; недоліки у виконаних роботах позивачем не усувалися у зв'язку із тим, що не були виявлені під час прийняття робіт відповідачем; договірні неустойки не сплачувались, оскільки не були заявлені відповідачем. Також позивачем були сплачені всі генпідрядні послуги та оплачена компенсація страхової премії, що підтверджується платіжними дорученнями.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 212 ЦК України передбачено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Пунктом 6.6. договору визначено, що 5% суми утримання виплачується відповідачем після підписання сторонами фінального акту протягом 20-ти робочих днів.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи встановлені вище обставини, відповідач безпідставно в порушення умов п. 6.6 Договору не підписав фінальний акт та не повернув суму утримання у розмірі 5% від вартості підрядних робіт, що прийняті згідно актів № 1 та № 2 приймання виконаних будівельних робіт.
Оскільки невиконане зобов'язання відповідача за договором у розмірі 13 043, 09 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача 13 043, 09 грн. суми утримання.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення 375, 12 грн. 3% річних та 1 636, 04 грн. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, суд дійшов висновку що вони є арифметично вірними, та такими, що відповідають вимогам закону.
Разом з цим, суд зазначає, що частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано доказів відсутності боргу перед позивачем, у зв'язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Що стосується доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, суд вважає їх безпідставними та до уваги не приймає, враховуючи наступне.
Так, пунктом 7.2.2. Договору передбачено, що разом з Актами виконаних будівельних робіт Підрядник передає затверджену Генеральним підрядником виконавчу документацію згідно виду робіт в 4-х примірниках, а саме: сертифікати відповідності на використані матеріали, необхідні інвентаризаційні документи, зокрема інвентаризаційний план (план поточної ситуації), інструкції по обслуговуванню, приписи з технічного обслуговування, результати експертиз, рішення, креслення, виконавчі схеми та протоколи результатів випробувань, висновки СЕС, технічні паспорти, поліси, протоколи перевірок що стосуються виконаних робіт та інші документи, необхідні для прийняття робіт. Всі копії поданих документів повинні бути, також, завірені підписом уповноваженої особи підрядника та печаткою. Виконавча документація надається на паперовому носії та в одному примірнику на електронному носії (у форматах DWG, DOC і XLS). Разом із кожним актом виконаних будівельних робіт Підрядник зобов'язується надати Замовнику для перевірки: кількість працівників на майданчику, щоденні протоколи з описом робіт, затверджені уповноваженою особою (керівником робіт) Підрядника. Затверджувати виконавчу документацію зі сторони генерального підрядника має право: ОСОБА_1.
Без отримання вищевказаної документації, акти виконаних робіт вважаються оформленими підрядником неналежним чином та не підлягають розгляду та підписанню генеральним підрядником.
Пунктом 7.2.3. Договору передбачено, що Генеральний підрядник зобов'язаний організувати та здійснити прийняття робіт протягом 16-ти календарних днів з моменту отримання від Підрядника документів передбачених п. 7.2.1 та п. 7.2.2 даного Договору.
У випадку, якщо Підрядником були надані для розгляду Генеральному підряднику акти виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат без виконавчої документації (повного її комплекту), або якщо виконавча документація виконана з порушення умов даного договору, та інших документів, вказаних в п. 7.2.2 Договору, акти виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, що були отримані Генеральним підрядником, не підлягають підписанню та оплаті.
Згідно з пунктом 16.1. Договору усі документи, що стосуються виконання зобов'язань за договором (сертифікати, журнал ведення робіт, журнал зварювальних робіт, журнал виконання антикорозійних робіт, журнал виконання монтажних з'єднань на болтах з контрольованим натягом, акти на приховані роботи, протокол візуального і вимірювального контролю зварних з'єднань, списки кваліфікованих працівників (зварників, малярів) з додатками посвідчень, технічні описи, креслення, сертифікати, протоколи випробувань тощо), повинні оформлятися та надаватися генеральному підряднику згідно вимог ДБН українською мовою та, на вимогу генерального підрядника, іноземною. Кожен документ надається в двох примірниках на паперовому носії та в трьох примірниках на електронних носіях.
Матеріали справи свідчать, що позивачем виконано роботи на загальну суму 260 861, 86 грн., а саме підписані та скріплені печатками обох сторін наступні документи: довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ-3, акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт на суму 199 273, 86 грн., акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт на суму 61 588, 00 грн.
Наведене вище підтверджує той факт, що позивач передав відповідачу всю виконавчу документацію по договору, а останній прийняв її, підписав акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних робіт за договором.
Водночас, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Таким чином позивач виконав свій обов'язок, щодо підписання та передачі відповідачу належно оформленого акту звірки розрахунків по договору тоді як, відповідач безпідставно в порушення умов п. 6.6. Договору не підписав фінальний акт та не повернув суму утримання (5% від вартості підрядних робіт, що прийняті згідно акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт).
Всі інші доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, у зв'язку з чим судом до уваги не приймаються.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, окрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Згідно із ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2017 між позивачем (клієнт) та адвокатом ОСОБА_2 був укладений договір про надання правової допомоги № 06-11/17-10, за умовами якого адвокат зобов'язався надати правову допомогу та представляти інтереси в суді, гонорар за виконання якої згідно акту виконаних робіт (наданих послуг) №9-г від 14.11.2017 становить 3520,00 грн.
Позивач сплатив на користь адвоката ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 3 520, 00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового ордера № 9 ко від 14.11.2017.
При цьому, судом враховано, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами відповідачем не заявлялось.
Враховуючи вищевикладене, витрати на правову допомогу адвоката згідно із приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача в сумі 3 520, 00 грн.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Холдинг» (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 20-Б; код ЄДРПОУ 37140134) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудпром» (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, 5-й мікрорайон, будинок 13; код ЄДРПОУ 32186410) 13 043 (тринадцять тисяч сорок три) грн. 09 коп. суми утримання, 375 (триста сімдесят п'ять) грн. 12 коп. 3% річних, 1 636 (одну тисячу шістсот тридцять шість) грн. 04 коп. інфляційних втрат, 3 520 (три тисячі п'ятсот двадцять) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 26.03.2018 року.
Суддя М.Є. Літвінова