Справа № 2а-2181/10
30 серпня 2010 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді - Музичук Н.Ю.
розглянувши в письмовому провадженні в судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
05 Травня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВК 076049 від 07 квітня 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КпАП України, у вигляді штрафу в розмірі 300 грн., як незаконної.
За змістом позовної заяви вказав, що згідно оспореної постанови про адміністративне правопорушення, він керуючи автомобілем «Мазда 3» реєстраційний номер ВК 1155АА, на 320 км. автодороги Київ - Чоп в с. Біла Криниця в межах дії знаку 3.29 ПДР України, що обмежує швидкість руху до 50 км/год, перевищив встановлену швидкість руху більше, як на 20 км/год., рухався зі швидкістю 78 км/год, чим ніби порушив п. 12.9 ПДР України та вчинив правопорушення за ст. 12 ч.1 КпАП України. Вважає вказану постанову незаконною, оскільки інспектор не врахував його пояснення про набагато меншу швидкість його автомобіля та неналежність показника приладу його автомобілю, технічним приладом була показана лишень фотографія, не відео, де неможливо встановити на якій ділянці дороги така зроблена.
Згідно письмових заперечень відповідача на позовну заяву, постанова є законною і обгрунтованою, Інспектором ДПС РР для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області Герасимчуком М.М. встановлене 07.04.2010 року о 17.47 год. на 320 км. автодороги Київ-Чоп, в зоні дії знаків 3.29 та 1.37 ПДР України перевищення автомобілем під керуваннячм позивача встановленої швидкості руху більше як на 20 км/год, рухався зі швидкістю 73 км/год, чим порушені вимоги п. 12.9 ПДР України та вчинене правопорушення за ст. 122 ч.1 КпАП України. Швидкість вимірювалась приладом «Візир 08121518», про що було складено протокол про адміністративне правопорушення. Вина у вчиненні правопорушення доводиться в протоколі фактом використання технічного приладу фіксування правопорушення та фотографіями, де чітко видні модель, номерні знаки автомобіля позивача, вказані дата час фіксування та швидкість,з якою рухався автомобіль позивача. Штраф накладений компетентною особою в межах встановленого санкцією розміру, докази допуску на використання та повірки технічного приладу надаються. Просить в позові відмовити.
Позивач заявив клопотання про розгляд позову в порядку письмового провадження.
Представник відповідача, будучи повідомленим про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, заяви про відкладення розгляду справи не надав, причину неявки не повідомив. Вважається доцільним, відповідно положень ч.6 ст. 128 КАС України, розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Наданою в матеріалах справи постановою ВК 076049 від 07 квітня 2010 року в справі про адміністративне правопорушення було притягнуто до відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 300 грн.
Згідно вищевказаної постанови та протоколу про адміністративне правопорушення ВК 084908 від 07 квітня 2010 року вбачається, що ОСОБА_1, 07 квітня 2010 року в 17.47 год. на 320 км. автодороги Київ-Чоп, в зоні дії знаків 3.29 та 1.37 ПДР України, керуючи автомобілем «Мазда 3» реєстраційний номер ВК 1155АА, перевищив встановлену швидкість руху більше як на 20 км/год, рухався зі швидкістю 73 км/год-, чим порушені вимоги п. 12.9 ПДР України та вчинив правопорушення за ст. 122 ч.1 КпАП України. Швидкість вимірювалась приладом «Візир 08121518». Із власноручних пояснень порушника в протоколі вбачається, що він не визнав вину та подію правопорушення, з протоколом не згідний.
Відповідно до положень ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення , винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та поясненням особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Таким чином, правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КпАП України, в діях позивача підтверджене доказами в порядку, передбаченому ст.251 КпАП України, відповідно показами технічного приладу технічних засобів, що мають функції фотофіксації, та наявними фотографіями, які суд оцінює належними допустимими доказами в справі при наявності документів про допуск та використання технічного приладу в Україні і технічну повірку такого приладу. Доводи позивача суд оцінює критично, які не мають належного обгрунтування і не можуть бути прийняті до уваги.
Крім того, згідно ст. 280 КУпАП орган і посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення хтя правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається не встановлення відповідачем даних обставин.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, відповідач наклавши штраф за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП не перевищив свої повноваження та не порушив вимоги КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували зазначене протоколом ВК 084908 від 07 квітня 2010 року правопорушення позивач суду не надав.
Враховуючи викладене та керуючись керуючись ст. ст. 251, 258, 280 КпАП України, ст.ст. 9, 69 - 71, 100, 158 - 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови ВК 076049 від 07 квітня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Постанова місцевого загального суду як адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук