Справа № 562/4548/17
27.03.2018 року. Здолбунівський районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та угоду про примирення у кримінальному провадженні № 12017180130000793 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Здолбунів, Рівненської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, -
встановив:
ОСОБА_5 24 листопада 2017 року, близько 22.30 год., будучи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, перебуваючи біля приміщення кафе «Сім-Сім», що по вул.Фабрична,12 в м.Здолбунів, Рівненської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, шляхом ривка із рук ОСОБА_4 заволодів його наплічною сумкою із шкірзамінника чорного кольору, вартістю 325,00 грн., в якій знаходилася кулькова ручка «Flair» вартістю 18,00 грн. та мобільний телефон марки «Nоkia S6800», вартістю 400,00 грн., в якому знаходилася картка оператора мобільного зв'язку «Lifecell» вартістю 50,00 грн., чим спричинив ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 793,00 грн. Такі дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.1 ст.186 КК України.
ОСОБА_5 в судовому засіданні визнав себе винним і підтвердив, що злочин вчинив за обставин зазначених у обвинувальному акті та угоді про примирення. Щиро розкаявся.
Дії ОСОБА_5 , які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 186 КК України.
20 грудня 2017 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12017180130000793 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України була укладена угода про примирення.
В угоді про примирення потерпілий та обвинувачений виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.1 ст.186 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини, а також розмір шкоди, завданої злочином. Згідно угоди про примирення, ОСОБА_5 під час досудового розслідування та в судовому засіданні, повністю визнав вину у зазначеному злочині, відшкодував завдані збитки.
В угоді про примирення потерпілий та обвинувачений узгодили призначення покарання за ч.1 ст.186 КК України у виді штрафу в розмірі сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а також зазначили про роз'яснення їм наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст.473 КПК України, та наслідків невиконання угоди.
В судовому засіданні судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє свої права, передбачені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом з'ясовано, що і потерпілий ОСОБА_4 цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.
Суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При перевірці угоди про примирення на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченого ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.186 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним або сторони не примирилися, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджене сторонами покарання відповідає санкції ч.1 ст. 186 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор не заперечив проти затвердження угоди про примирення.
Враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що укладена між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 угода про примирення підлягає затвердженню.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.369-371, 374, 376, 475 КПК України, суд -
засудив:
Затвердити угоду про примирення, укладену 20 грудня 2017 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12017180130000793 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України та призначити йому узгоджене сторонами в угоді про примирення покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисяча сімсот) грн.
Речові докази:чорну сумку із шкірзамінника, кулькову ручку «Flair», мобільний телефон марки «Nоkia S6800», картку оператора мобільного зв'язку «Lifecell», студентський квиток ТЄ № НОМЕР_1 повернути потерпілому ОСОБА_4 .
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Здолбунівський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Суддя