01 березня 2018 рокусправа № 201/7491/17(2-а/201/260/2017)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Чабаненко С.В.
судді: Чумака С.Ю. Юрко І.В.
за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2017 року (суддя Антонюк О.А.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати дії (бездіяльність) ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо не перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2016 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільнення в розмірах зазначених у довідці Дніпропетровського обласного військкомату про грошове забезпечення ОСОБА_1 від 20.02.2017 року №6/1/49 та довідці Дніпропетровського обласного військкомату про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 20.02.2017 року № 6/1/48;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 01.04.2016 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільнення в розмірах зазначених у довідці Дніпропетровського обласного військкомату про грошове забезпечення ОСОБА_1 від 20.02.2017 року №6/1/49 та довідці Дніпропетровського обласного військкомату про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 20.02.2017 року № 6/1/48;
- подати протягом п'ятнадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням суду, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч.1 ст. 257 КАС України.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2017 року в задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
В судовому засіданні, яке проведене в режимі відеоконференції, відповідно до приписів ст. 195 КАС України, представник позивача за довіреністю Острицький А.О., підтримав доводи апеляційної скарги.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, що відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” (далі Закон № 2262-XII).
28 березня 2017 року позивач звернувся до Головного УПФ України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, розмір яких зазначений у довідках Дніпропетровського обласного військкомату від 20.02.2017 року № 6/1/48, № 6/1/49.
Листом від 14 квітня 2017 року № Х491-17 ОСОБА_1 відмовлено в такому перерахунку у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Не погоджуючись з такими діями відповідачів та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції дійшов висновку стосовно правомірності рішення відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Приписами частини третьої цієї ж статті Закону передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).
Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Приписами частини першої статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Постановою № 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).
Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.
Також Законом № 2011-ХІІ гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329; далі - Інструкція). Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).
Вищезазначеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).
Отже, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до статі 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Отже, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.
З аналізу наведених норм вбачається, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
При цьому стосовно одноразової грошової допомоги при звільненні колегія суддів зазначає на наступне.
Статтею 15 Закону № 2011-ХІІ, як і статтею 9 Закону № 2262-XII, визначено, що військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
За змістом пункту 17 статті 11 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Також, Закон України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу; далі - Закон № 400/97-ВР) визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу.
З вищенаведеного вбачається, що військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.
При цьому частина третя статті 43 Закону № 2262-XII не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону № 2011-ХІІ та статтею 9 Закону № 2262-XII, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.
Отже, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.
Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що одноразова допомога при звільненні не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги пов'язана саме з фактом звільнення зі служби.
Враховуючи, що позивач з заявою про перерахунок пенсії звернувся 28 березня 2017 року, яке зареєстровану в пенсійному органі 31.03.2017 року вх. № Х491-17, а тому перерахунок пенсії з урахуванням довідок, необхідно провести з 01.04.2017 року.
Доводи представника позивача щодо передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" обов'язку нарахувати позивачу пенсію за рік, що передує зверненню з відповідною заявою, суд розцінює критично та зазначає, що в даному випадку спір стосується правомірності дій відповідача саме щодо перерахунку, а не призначенню пенсії, з урахуванням нових довідок Дніпропетровського обласного військкомату від 20.02.2017 року №6/1/49 та № 6/1/48, а тому доводи щодо неправомірності дій відповідача з 01.04. 2016 року та обов'язку призначити з цієї ж дати є безпідставними.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів доходить висновку, що постанова Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська підлягає скасуванню, а апеляційна скарга та адміністративний позов підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 243, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2017 року по справі № 201/7491/17(2-а/201/260/2017)- скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації в розмірах зазначених у довідці Дніпропетровського обласного військового комісаріату про грошове забезпечення ОСОБА_1 від 20.02.2017 року № 6/1/49 та довідці Дніпропетровського обласного військового комісаріату про грошове забезпечення ОСОБА_1 від 20.02.2017 року № 6/1/48.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі 77% грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації в розмірах зазначених у довідці Дніпропетровського обласного військового комісаріату про грошове забезпечення ОСОБА_1 від 20.02.2017 року № 6/1/49 та довідці Дніпропетровського обласного військового комісаріату про грошове забезпечення ОСОБА_1 від 20.02.2017 року № 6/1/48 з 01 квітня 2017 року.
В задоволені решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили 01.03.2018 року та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: С.Ю. Чумак
Суддя: І.В. Юрко