ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
26 березня 2018 року № 826/14145/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн»
до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн» (далі - позивач, ТОВ «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, Головне управління ДФС у м. Києві), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08 серпня 2017 року №2012615147 та №2022615147.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті на підставі висновків, зроблених за результатами проведеного позапланового заходу відносно позивача, які не відповідають фактичним обставинам.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2017 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.
При цьому, Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 15 грудня 2017 року.
У відповідності до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - Кодекс адміністративного судочинства України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Приписами пункту 10 частини 1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Так, частиною 1 статті 257 Кодекс адміністративного судочинства України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 4 Кодекс адміністративного судочинства України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (пункти 10 частини 6 статті 12 Кодекс адміністративного судочинства України).
З урахуванням зазначеного, суд завершує розгляд даної справи за правилами Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
У ході судового розгляду даної справи представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала повністю та просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача, у свою чергу, заперечував проти заявлених позивачем вимог та просив залишити їх без задоволення. В обґрунтування позиції відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог представник останнього у відзиві на позов зазначив, що оскаржуване рішення прийнято правомірно, оскільки позивач є учасником злочинної схеми переміщення товарів через митний кордон.
У відповідному судовому засіданні суд, враховуючи позицію представників сторін щодо відсутності необхідності в проведенні судового засідання та керуючись зазначеними вище нормами Кодексу адміністративного судочинства України, перейшов до розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі наказів від 29 листопада 2016 року №7645 та від 15 грудня 2016 року №8008, направлень від 02 грудня 2016 року №908/26-15-14-07-01, №2295/26-15-14-06-03, 3909/26-15-14-07-01, №3245/26-15-14-03-01, від 09 грудня 2016 року №6537/26-15-14-04-06, від 14 грудня 2016 року №950/26-15-40-01, №949/26-15-40-01, у період із 02 грудня 2016 року по 15 грудня 2016 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період із 21 вересня 2015 року по 01 вересня 2016 року, за результатами якої 14 липня 2017 року складено акт №109/1/26-15-14-07-01/39419168 (далі - акт перевірки), згідно з висновками якого, позивачем:
- занижено ПДВ за липень 2016 року на загальну суму 149227,00 грн;
- завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 135011,00 грн, у тому числі за: квітень 2016 року - 61550,00 грн; травень 2016 року - 30015,00 грн; червень 2016 року - 14243,00 грн; липень 2016 року - 29203,00 грн;
- не подано податкову звітність з акцизного податку за січень-серпень 2016 року.
На підставі акту перевірки, 08 серпня 2017 року відповідачем складено оскаржувані податкові повідомлення-рішення:
- №2012615147, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 149227,00 грн за податковим зобов'язанням та у розмірі 37306,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;
- №2022615147, яким позивачу занижено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 135011,00 грн;
- №0006834001, яким до позивача, за неподання податкової звітності з акцизного податку, застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2550,00 грн.
За результатами адміністративного (досудового) оскарження податкові повідомлення-рішення №2012615147 та №2022615147 залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення №0006834001 - скасовано.
Не погоджуючись із правомірністю прийнятих податкових повідомлень-рішень №2012615147 та №2022615147 позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Перевірку позивача призначено у зв'язку з надходженням до контролюючого органу ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 вересня 2016 року у справі №757/45656/16-к, якою надано дозвіл на призначення в межах кримінального провадження №42016000000001842 від 15 липня 2016 року позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства за період із 21 вересня 2015 року по 01 вересня 2016 року з інвентаризацією залишків.
Зі змісту ухвали Печерського районного суду міста Києва вбачається, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016000000001842 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 14, частиною 1 статті 204, частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Досудовим розслідуванням встановлено, що на території України діє група по організації каналу незаконного переміщення через митний кордон України, як в межах встановлених пунктів пропуску, так і поза їх межами, підакцизних товарів за сприяння співробітників митних органів України та Державної прикордонної служби.
Впродовж 2016 року за попередньою змовою з працівниками митних органів України та Державної прикордонної служби група осіб здійснює незаконне придбання, зберігання, а також транспортування з метою збуту підакцизну продукцію.
В ході досудового розслідуванням встановлено, що організатори схеми функціонування незаконного переміщення через митний кордон України підакцизних товарів, використовуючи свої невстановлені на даний час зв'язки із числа співробітників митних органів, організовують та забезпечують переміщення на територію України тютюнових виробів у митному режимі «Імпорт 72 ЕЕ», які в подальшому доставляються на ліцензійні склади розміщення товарів для магазинів безмитної торгівлі ТОВ «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн», розташовані на території КП МА «Київ» (Жуляни), після чого тютюнові вироби перевантажуються в інші транспортні засоби для нібито транспортування до магазину безмитної торгівлі в місті Одеса. Однак, такі транспортні засоби під супроводженням співучасників злочинної схеми в порушення маршруту руху прямують до державних кордонів з метою реалізації такої продукції без проведення обов'язкових митних процедур, або відвантажуються на території складських приміщень особам, причетним до функціонування вказаного протиправного каналу переміщення тютюнових виробів, з метою їх вивезення з території зони митного контролю з порушенням встановленого порядку.
Під час виїзду транспортних засобів з тютюновими виробами з ВМО-1 представник ТОВ «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн» подає митну декларацію, в якій зазначає митний режим «Транзит 81 АА». Пунктом призначення є ВМО-5 (Одеська митниця ДФС). Після отримання відомостей від керівництва ТОВ «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн», що транспортний засіб, відправлений в митному режимі «Транзит 81 АА», знаходиться під митним контролем в Одеській митниці ДФС (про що свідчать скан-копії товарно-транспортних накладних, накладної на переміщення та фінансової гарантії з печатками «під митним контролем Одеська митниця ДФС»), представник ТОВ «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн» направляє на ВМО-5 електронну декларацію вже в митному режимі «Імпорт 72 АА».
Учасники злочинної схеми при співучасті працівників Одеської митниці ДФС без фактичного в'їзду на територію митниці, декларуючи товар в митному режимі «Імпорт 72 АА», мають відскановані копії товаросупровідних документів з печатками митного органу призначення, що свідчить про функціонування злочинної схеми при співучасті працівників митних органів. Крім того, в базі даних ДФС стан декларації рахується як «завершення переміщення вантажу», хоча фактично вантаж навіть не в'їжджав на територію Одеської митниці ДФС.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи правоохоронного органу спільно з фізичними особами, зокрема, службовими особами ТОВ «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн», зловживаючи своїм службовим становищем, вчинили дії, направлені на придбання та транспортування з метою збуту підакцизних товарів.
Оцінивши викладене суд зазначає, що представником відповідача не надано доказів, які б свідчили про наявність обвинувального вироку, яким би підтверджувався факт визнання позивача (його працівників) винним (винними) у вчиненні кримінальних правопорушень, інформація про які зазначена вище.
Натомість, як вбачається з наявних у матеріалах справи копій документів, зокрема, листа Прокуратури міста Києва від 06 березня 2017 року №04/4-135-16, у кримінальному провадженні №42016000000001842 жодній особі не повідомлялося про підозру. Зазначене було підставою для звернення прокурора в інтересах позивача із клопотанням про закриття вказаного кримінального провадження.
У матеріалах справи міститься лист Головного слідчого управління Служби безпеки України від 07 березня 2017 року №6/П-272/2, з якого вбачається, що у межах кримінального провадження №42016000000001842 проведено обшук офісних та складських приміщень позивача, у ході якого вилучено певне майно, яке визнано речовими доказами.
Також у матеріалах справи міститься копія протоколу обшуку, відповідно до якої, у позивача вилучено первинну документацію, чим, у свою чергу, пояснюється неможливість позивача надати до суду первинні документи.
Дослідивши зміст акту перевірки суд встановив, що висновок відповідача про заниження позивачем ПДВ за перевіряємий період та про завищення від'ємного значення ґрунтується виключно на інформації, яка зазначена в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 21 вересня 2016 року у справі №757/45656/16-к.
В акті перевірки зазначено, що позивачем товар для магазину безмитної торгівлі переміщувався зі складу позивача, що знаходиться у місті Одесі, на склад, що знаходиться в місті Київ, на підставі митної декларації форми ТР 81 від 02 липня 2016 року.
Представник позивача, у свою чергу, у ході судового розгляду справи наполягала на тому, що митної декларації ТР 81 від 02 липня 2016 року не існує.
Доказів існування вказаної митної декларації відповідачем суду не надано, як і не надано інших документальних підтверджень на обґрунтування своєї позиції.
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази, а саме додаток №1 до довідки від 14 лютого 2017 року №146/26-15-14-06-05/39419168, судом встановлено, що митна декларація ТР 81 від 02 липня 2016 року дійсно не надавалась до перевірки.
Під час розгляду справи представник позивача пояснила, що позивачем товар переміщувався в митному режимі транзиту (внутрішній транзит) для магазину безмитної торгівлі зі складу позивача, що знаходиться в місті Одесі, на склад позивача, що знаходиться в місті Київ, на підставі МД 81 від 06 липня 2016 року №500060705/20016/000207, накладної на переміщення від 06 липня 216 року №74, товарно-транспортної накладної від 06 липня 2016 року №011, гарантійного документу №814212-U16-340020 та на підставі МД 72 від 08 липня 2016 року №100280101/2016/327243. Копії перелічених документів наявні в матеріалах справи.
Також суд звертає увагу й на те, що у матеріалах справи міститься копія довідки про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства та оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності за період із 21 вересня 2015 року по 01 вересня 2016 року, а також довідки від 14 лютого 2017 року №146/26-15-14-06-05/39419168 про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання позивачем законодавства України з питань державної митної справи за період з 21 вересня 2015 року по 01 вересня 2016 року, згідно з якими, не виявлено порушень позивачем вимог валютного законодавства та оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності, порушень у сфері державної митної справи.
Вказані довідки складені за результатами проведеного позапланового заходу, призначеного у рамках кримінального провадження №42016000000001842.
Отже, зважаючи на все викладене вище, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків контролюючого органу, які містяться в акті перевірки.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що доказом наявності вини сторони у формі умислу може бути лише обвинувальний вирок у кримінальній справі відносно посадових осіб товариства, який набрав законної сили.
Матеріали справи таких відомостей не містять.
Вирішуючи публічно-правовий спір по суті, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява №803/02), «Булвес АД проти Болгарії» (2009 рік, заява №3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.
Провівши відповідну оцінку, Європейський суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не додержується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Тобто, обов'язок доказування правомірності прийняття рішення суб'єкта владних повноважень покладено саме на такого суб'єкта.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Головним управлінням ДФС у м. Києві не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн» задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 08 серпня 2017 року №2012615147 та №2022615147.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн» (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7-А, офіс 2-14, код ЄДРПОУ 39419168) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4861 (чотири тисячі вісімсот шістдесят одна) гривня 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ 39439980).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення", Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко