23 березня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/94/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Лайт" до Державної фіскальної служби України про скасування податкового повідомлення-рішення №0000061216 від 02.11.2017 року,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної фіскальної служби України № 0000061216 від 02.11.2017 р., винесене на підставі Акта від 29.08.2017 року №10/99-99-12-03-02/32022177.
Ухвалою суду від 19 січня 2018 року вказана заява була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків.
09 лютого 2018 року недоліки позовної заяви були усунуті позивачем, в результаті чого, ухвалою суду від 14 лютого 2018 року відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Підготовче засідання призначено на 06 березня 2018 року.
В судове засідання на вказану дату з'явився представник позивача.
Представник відповідача в підготовче судове засідання не з'явився, 06 березня 2018 року надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю надання додаткових матеріалів.
Таким чином підготовче судове засідання було відкладено на 22 березня 2018 року.
В судове засідання, призначене на 22 березня 2018 року сторони не з'явились.
Про дату, час та місце судового розгляду повідомлені завчасно та належним чином, про що свідчить підпис вповноваженого представника позивача на листі - повідомленні про дату наступного судового засідання від 06 березня 2018 року (т.с.1, а.с.64) та підпис вповноваженої особи відповідача, датований 12 березнем 2018 року на рекомендованому повідомлення з індексним номером: 73027 0102821 1 про вручення поштового відправлення - судової повістки про дату судового розгляду.
Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження.
Частиною 9 ст. 205 КАС України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши надані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 15.08.2017 по 29.08.2017 року Державною фіскальною службою України проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Лайт" щодо повноти, правильності та своєчасності нарахування, а також наявності підстав для відшкодування податку на додану вартість за 2016 рік.
За результатами перевірки складено акт №10/99-99-12-03-02/32022177, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №000 006 1216 від 02 листопада 2017 року про виявлення відсутності права у позивача права на отримання бюджетного відшкодування за період: листопад, грудень 2016 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 877 469,00 грн.
Позивач вважає наведене податкове повідомлення-рішення незаконним, просить його скасувати на підставі того, що в основу акта про проведення перевірки, за результатами якого винесене оскаржене податкове повідомлення-рішення, покладено припущення інспекторів, які не підтверджені належними доказами.
Стверджує, що всі проведені позивачем операції з контрагентами мали реальний характер, а твердження перевіряючого органу про відсутність товару у ланцюгу, кінцевою ланкою якого є позивач, не має жодного значення для надання оцінки господарським операціям ТОВ "Сан Лайт", в силу індивідуального характеру відповідальності юридичних осіб.
Відповідач, відзиву на позов не надав, вимогу суду та норм КАС України стосовно обов'язковості надання такого відзиву суб'єктом владних повноважень - проігнорував.
В судові засідання по справі призначенні на 06 та 22 березня 2018 року явку свого представника не забезпечив, жодних заяв по суті даного спору до суду не надав.
З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ "Сан Лайт" зареєстроване 26.07.2002 року рішенням реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції №9503, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 31.07.2002 року. Станом на дату проведення перевірки, висновки якої є предметом розгляду даної справи, перебуває на обліку в Херсонській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.
У період, за який проведено перевірку, відповідно до баз даних про реєстрацію платника податку на додану вартість платник має номер запису в Реєстрі №200208785, з 04.09.2002 року по день складання акту перевірки є платником ПДВ.
Основний вид діяльності - виробництво олії соняшникової рафінованої з олії неочищеної та реалізація олії соняшникової рафінованої.
Державною фіскальною службою України в період з 15.08.2017 по 29.08.2017 року, відповідно до Наказу ДФС України від 10.08.2017 року №541, Наказу ДФС України від 28.08.2017 року №558, головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управлінням податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Соболь К.В., головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб території обслуговування Бердянської ОДПІ управління податків з юридичних осіб Головного управління ДФС у Запорізькій області Македонською Ю.О. та головним державним ревізором інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС в Одеській області Погребняком М.А., відповідно до п.п.20.1.4, п.20.1 ст.20, п.п. 78.1.12 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо повноти, правильності та своєчасності нарахування, а також наявності підстав для відшкодування податку на додану вартість ТОВ "Сан Лайт" за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 року, результати якої оформлені актом від 29.08.2017 року №10/99-99-12-03-02/32022177.
Як вбачається з акту перевірки, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог абз. "б" п. 200.4 ст. 200 ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2016 року. При відображенні ТОВ "Сан Лайт" у декларації за листопад 2016 року бюджетного відшкодування податку на додану вартість відповідно до статті 200 розділу V ПК України у сумі 1 200 000,00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку на порушення абз. "б" п.200.4 ст. 200 ПК України, встановлено відсутність у ТОВ "Сан Лайт" права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 540279,00 грн., що призвело до заниження суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду декларації за листопад 2016 року на 540 279,00 грн.
Також, відповідачем зазначено, про порушення позивачем вимог абз. "б" п. 200.4 ст. 200 ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2016 року. При відображенні ТОВ "Сан Лайт" у декларації за грудень 2016 року бюджетного відшкодування податку на додану вартість відповідно до статті 200 розділу V ПК України у сумі 1500 000,00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку на порушення абз. "б" п.200.4 ст. 200 ПК України, встановлено відсутність у ТОВ "Сан Лайт" права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 337 190,00 грн., що призвело до заниження суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду декларації за грудень 2016 року на 337 190,00 грн.
На підставі акту перевірки від 29.08.2017 №10/99-99-12-03-02/32022177 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000061216 від 02.11.2017, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 877 469,00 грн.
Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.
З матеріалів позовної заяви та пояснень позивача вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення став висновок контролюючого органу про відсутність у ТОВ "Сан Лайт" права на отримання бюджетного відшкодування, задекларованого за листопад і грудень 2016 року, в частині, яка сформована по взаємовідносинам з ТОВ "Укр Петрол" та ТОВ "Фудпродукт ЛТД", на загальну суму 877058,00 грн., оскільки під час перевірки встановлено, що наведені вище постачальники не є виробниками продукції та відображали придбання аналогічних товарів, реалізованих в подальшому позивачу, у своїх постачальників в свою чергу останніми така продукція самостійно не виготовлялась та не придбавалась по всьому ланцюгу постачання.
Разом з тим, суд не може погодитися з правомірністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з огляду на таке.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Як встановлено пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
В пункті 198.6 статті 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).
Згідно з пунктом 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.
Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Щодо висновків відповідача про відсутність у ТОВ "Сан Лайт" права на отримання бюджетного відшкодування, задекларованого за листопад і грудень 2016 року, в частині господарських операціях з ТОВ "Укр Петрол" та ТОВ "Фудпродукт ЛТД" суд зазначає наступне.
Перевіркою було встановлено, що ТОВ "Сан Лайт" у листопаді, грудні 2017 року мало взаємовідносини з з ТОВ "Укр Петрол" та ТОВ "Фудпродукт ЛТД" відповідно до договорів поставки №275/84-н від 27.10.2016 року та №272/80-н від 25.10.2016 року відповідно. Згідно умов наведених договорів поставки, постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти й оплатити "олію соняшникову нерафіновану невиморожену згідно ДСТУ 4492:2005" на умовах, передбачених даними договорами. Об'єм та ціна товару визначається специфікаціями до договору.
Як свідчать матеріали справи, згідно наданої ТОВ "Сан Лайт" до податкового органу податкової звітності з податку на додану вартість за листопад та грудень 2016 року встановлено включення до складу податкового кредиту податкових накладних, виписаних постачальниками ТОВ "Укр Петрол" та ТОВ "Фудпродукт ЛТД", сума ПДВ за операціями з придбання олії згідно договорів №275/84-н від 27.10.2016 року та №272/80-н від 25.10.2016 року складає 540 279,00 грн. та 336 779,00 грн. відповідно.
До матеріалів справи ТОВ "Сан Лайт" надані документи, складені на виконання договору №275/84-н від 27.10.2016 року:
- специфікація від 27.10.2016 року, відносно поставки "Олії соняшникової, нерафінованої наливом" на загальну суму 3 285 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 547 500,00 грн.);
- видаткова накладна №432 від 02 листопада 2016 року на загальну суму 502605,00 грн. (в тому числі ПДВ 83 767,50 грн.), видаткова накладна №433 від 02 листопада 2016 року на загальну суму 543996,00 грн. (в тому числі ПДВ 90 666,00 грн.), видаткова накладна №434 від 02 листопада 2016 року на загальну суму 547062,00 грн. (в тому числі ПДВ 91 177,00 грн.), видаткова накладна №435 від 02 листопада 2016 року на загальну суму 502824,00 грн. (в тому числі ПДВ 83 804,00 грн.), видаткова накладна №430 від 31 жовтня 2016 року на загальну суму 544872,00 грн. (в тому числі ПДВ 90 812,00 грн.), видаткова накладна №431 від 31 жовтня 2016 року на загальну суму 546624,00 грн. (в тому числі ПДВ 91 104,00 грн.);
- товарно-транспортна накладна №4362 від 02.11.2016 року (вартість вантажу 502605,00 грн. в т.ч. ПДВ), товарно-транспортна накладна №4363 від 02.11.2016 року (вартість вантажу 543996,00 грн. в т.ч. ПДВ), товарно-транспортна накладна №4393 від 02.11.2016 року (вартість вантажу 547062,00 грн. в т.ч. ПДВ), товарно-транспортна накладна №4391 від 02.11.2016 року (вартість вантажу 502824,00 грн. в т.ч. ПДВ), товарно-транспортна накладна №4228 від 31.10.2016 року (вартість вантажу 544872,00 грн. в т.ч. ПДВ), товарно-транспортна накладна №4221 від 31.10.2016 року (вартість вантажу 546624,00 грн. в т.ч. ПДВ).
Також, позивачем надані документи, складені на виконання договору №272/80-н від 25.10.2016 року:
- специфікація від 25.10.2016 року, відносно поставки "Олії соняшникової, нерафінованої наливом" на загальну суму 2 190 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 365 000,00 грн.);
- видаткова накладна №115 від 26 жовтня 2016 року на загальну суму 452016,00 грн. (в тому числі ПДВ 75336,00 грн.), видаткова накладна №126 від 26 жовтня 2016 року на загальну суму 552756,00 грн. (в тому числі ПДВ 92 126,00 грн.), видаткова накладна №128 від 26 жовтня 2016 року на загальну суму 539178,00 грн. (в тому числі ПДВ 89 863,00 грн.), видаткова накладна №114 від 25 жовтня 2016 року на загальну суму 530418,00 грн. (в тому числі ПДВ 88403,00 грн.);
- товарно-транспортна накладна №3866 від 26.10.2016 року (вартість вантажу 452016,00 грн. в т.ч. ПДВ), товарно-транспортна накладна №3863 від 26.10.2016 року (вартість вантажу 552756,00 грн. в т.ч. ПДВ), товарно-транспортна накладна №3862 від 26.10.2016 року (вартість вантажу 539178,00 грн. в т.ч. ПДВ), товарно-транспортна накладна №3802 від 25.10.2016 року (вартість вантажу 530418,00 грн. в т.ч. ПДВ).
Продукцію оприбутковано на склад позивача, про що свідчать висновки контролюючого органу, викладені в п.3.11 акту перевірки №10/99-99-12-03-02/32022177, щодо відсутності порушень з придбання та зберігання товарно-матеріальних цінностей. Зберігання готової продукції здійснювалось на складських приміщеннях ТОВ "Сан Лайт", які розташовані за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с. Дар'ївка, вул. Херсонська, буд. 1-д.
Оплата за продукцію відбувалась в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ "Укр Петрол" та ТОВ "Фудпродукт ЛТД", що підтверджено зазначеними вище платіжними дорученнями.
Як вбачається з акту перевірки, товари що поставлялися ТОВ "Укр Петрол" та ТОВ "Фудпостач ЛТД" на адресу ТОВ "Сан Лайт" придбано у інших підприємств, по ланцюгу придбання у яких не підтверджується придбання чи виготовлення таких товарів, що на думку перевіряючих підтверджується проведеним аналізом податкового кредиту цих підприємств та їх контрагентів за допомогою АІС Єдиний реєстр податкових накладних та АІС Податковий блок. В ході дослідження контролюючого органу встановлено, що ТОВ "Укр Петрол" та ТОВ "Фудпостач ЛТД" не могли здійснити реальні господарські операції з постачання ТОВ "Сан Лайт" олії соняшникової, в силу того що сировина, з якої була виготовлена продана ними олія була придбана у постачальників по ланцюгу, в якому відсутнє підприємство - виробник "насіння соняшнику".
Тобто, на думку відповідача, ним з'ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутністю фактів їх реального здійснення, та оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження товару, відтак неможливий його подальший рух (у тому числі після задокументованої переробки) за ланцюгом постачання від продавців ТОВ "Укр Петрол" та ТОВ "Фудпродукт ЛТД" до ТОВ "Сан Лайт".
Також, відповідач зазначає, що з метою підтвердження права на отримання бюджетного відшкодування, податковий орган має дослідити фактичну сплату (до виробника або імпортеру) податку на додану вартість до бюджету (постачальникам) товару, у тому числі шляхом проведення зустрічної звірки.
Вказує, що з метою проведення відповідних звірок ним було направлено запити до контрагентів позивача, проте, станом на 29.08.2017 року відповідей про підтвердження або спростування господарських відносин позивача не отримано.
Таким чином, висновки перевіряючих щодо відсутності у позивача права на отримання бюджетного відшкодування ґрунтується на результатах аналізу податкової звітності контрагентів позивача (ТОВ "Укр Петрол", ТОВ "Фудпродукт ЛТД"), податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (АІС Єдиний реєстр податкових накладних (Архів податкової звітності), в ході якого, як зазначає відповідач, встановлено, що наведені вище постачальники не могли поставити проданий ними товар в силу наведених вище обставин.
Проте, суд не погоджується з такою позицією відповідача з огляду на встановлені у справі обставини.
Зі змісту акту перевірки вбачається наявність висновку контролюючого органу про відсутність порушень в формуванні позивачем податкового кредиту за вересень, листопад, грудень 2015 року, січень, лютий, квітень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року (п.3.13 Акту).
Судом досліджено всі первині документи, які були надані позивачем до матеріалів справи, якими підтверджені господарські операції між позивачем та його контрагентами.
Як позивач, так і вищевказані контрагенти позивача на час здійснення спірних господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, що не заперечується відповідачем по справі, тобто, як позивач, так і його контрагенти мали відповідний обсяг цивільної право - та дієздатності, а також обсяг прав як платника ПДВ для укладення спірних договорів, а тому формування позивачем податкового кредиту від цих підприємств є правомірним.
Суд дійшов висновку, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо відсутності у ТОВ "Сан Лайт" права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість є необґрунтованим, що зумовлює відсутність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.
Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою податкового органу яка ґрунтується на припущеннях.
Крім того, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.
До того ж, ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.
ТОВ "Сан Лайт" не наділене повноваженнями здійснювати контроль та перевірку господарської діяльності своїх контрагентів, та не має можливості перевіряти обставини ведення їх господарської діяльності. При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний врахувати дану суму в складі податкових зобов'язань відповідної звітності з податку на додану вартість і у встановленому порядку сплатити її до бюджету, а у випадку невиконання даних своїх обов'язків, понести за це правопорушення встановлену за законом відповідальність.
В даному випадку Актом перевірки не встановлено жодного фактичного порушення платником податків вимог норм законодавства, а отже відсутні підстави для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування.
Крім того, відповідачем до суду не надано доказів наявності обвинувального вироку відносно посадових (службових) осіб ТОВ "Сан Лайт" та наявності рішення суду про визнання угод недійсними. Посилання ж відповідача на службову записку №3868/7/21-22-23-02-01 від 28.08.2017 року, отриману від старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Херсонській області про можливу порушення законодавства службовими особами ТОВ "Сан Лайт", ТОВ "ВВВВ", ПСП "Каїсса", ТОВ "Влада Інк" за рахунок проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Дімітріс Трейд", ТОВ "Укр Петрол", ТОВ "Фудпродукт ЛТД", ТОВ "Фіш Маркетінг", за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 205, ч.2 ст. 366, ч.3 ст. 191 КК України в частині встановлення слідством суб'єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності, що здійснювали постачання товарно-матеріальних цінностей в адресу позивача та його контрагентів є повністю необґрунтованими, оскільки до суду не надано вироку у кримінальній справі, на яку посилається відповідач.
Отже висновки перевіряючих наразі є передчасними та не підтверджені належними та допустимими доказами.
Зазначене узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною у постановах від 09 вересня 2008 року у справі № 21-500во08 та від 01 червня 2010 року у справі № 21-573во10.
Згідно ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі Булвес АД проти Болгарії (заява №3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність свого рішення.
Враховуючи наведене, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в Акті перевірки №10/99-99-12-03-02/32022177 від 29.08.2017 року є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановлених Актом перевірки порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Також, ч. 2 ст. 175 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Як вже зазначено в рішенні раніше, відзиву або будь-яких інших заяв по суті справи відповідачем не надано, підстав його не надання не обґрунтовано.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно приписів ч.1 ст. 139 КАС України - при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДФС України №000 0061216 від 02 листопада 2017 року.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Лайт" (код ЄДРПОУ 32022177, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Радянська, 46) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04655, м. Київ, Львівська площа, 6) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 13 162,03 (тринадцять тисяч сто шістдесят дві) грн. 03 коп., шляхом безспірного списання коштів органами казначейської служби України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ковбій О.В.
кат. 6.3