Постанова
Іменем України
20 березня 2018 року
м. Київ
справа № 751/2604/17
провадження № 51-2886км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 , котрий діє в інтересах особи, щодо якої застосовано запобіжний захід, - ОСОБА_7 на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 23 червня 2017 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2017 року щодо громадянина Італії ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) до вирішення Міністерством юстиції України питання про його видачу та фактичну передачу до Італії, але не більше 12 місяців, тобто до 12 травня 2018 року включно. Також постановлено ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) упродовж екстрадиційного арешту утримувати в Чернігівському слідчому ізоляторі. Крім цього, прокурора зобов'язано не раніше одного разу на два місяці звертатися до слідчого судді, в межах територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою, з клопотанням про наявність підстав для подальшого тримання особи під вартою або її звільнення.
Апеляційний суд Чернігівської області ухвалою від
23 червня 2017 року відмовив захиснику ОСОБА_5 у поновленні строку на апеляційне оскарження та повернув йому апеляційну скаргу.
Відповідно до облікових даних картотеки Київського слідчого ізолятора (лист від 05 жовтня 2017 року №20958) 16 липня 2017 року ОСОБА_7 було передано компетентним органам Республіки Італії.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ставить вимогу про скасування ухвали суду апеляційної інстанції і призначення нового розгляду у апеляційному суді. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що несвоєчасне роз'яснення ОСОБА_7 італійською мовою змісту ухвали слідчого судді, наслідків та строку на її оскарження унеможливило своєчасне оскарження цієї ухвали. Захисник зазначає, що він отримав рішення лише 16 червня 2017 року після зустрічі з ОСОБА_7 , інтереси якого він представляє. У зв'язку з цим захисник убачає грубе порушення прав людини при відмові у поновленні строку на оскарження ухвали апеляційного суду з мотивів несвоєчасного оскарження такої ухвали особою, яка не володіє державною мовою, та несвоєчасного перекладу судового рішення.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав касаційну скаргу, доводи прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Як убачається з матеріалів провадження, клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт) внесено органом прокуратури на виконання положень статті 584 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 року (ратифікована 16 січня 1998 року та набрала чинності 09 червня 1998 року) зі змінами, внесеними Другим додатковим протоколом (ратифікований 16 січня 1998 року, набрав чинності 09 червня 1998 року).
Під час розгляду вказаного клопотання ОСОБА_7 , який є громадянином Італії, на виконання вимог пункту 4 частини 2 статті 52 та частини 4 статті 584 КПК було забезпечено захисником ОСОБА_9 з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Чернігівській області за дорученням, а також перекладачем італійської мови ОСОБА_10 .
Приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги захисника ОСОБА_5 , який представляє інтереси ОСОБА_7 , на підставі пункту 4 частини 3 статті 399 КПК суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_7 брав участь у судовому засіданні 12 травня 2017 року під час вирішення клопотання про застосування екстрадиційного арешту, був забезпечений захисником і перекладачем, в присутності яких проголошувалося рішення, був обізнаний в застосуванні щодо нього тимчасового арешту за запитом італійської сторони (ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2017 року). Суд апеляційної інстанції вважав, що ОСОБА_7 було відомо про підстави його арешту і про зміст рішення суду від 12 травня 2017 року, у зв'язку з чим обрання іншого захисника не може бути підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Однак повернення судом апеляційної інстанції скарги захисника не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону.
Зокрема, у статті 584 КПК визначено підстави та порядок звернення з клопотанням про екстрадиційний арешт, а також порядок його розгляду та оскарження рішення щодо цього. Відповідно до цієї статті при вирішенні питання про застосування екстрадиційного арешту слідчий суддя керується положеннями цього Кодексу та міжнародного договору, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України. У разі якщо особа, щодо якої вирішується питання про тримання під вартою, не володіє державною мовою, їй забезпечується участь перекладача.
Згідно з підпунктом «е» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право, якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, одержувати безоплатну допомогу перекладача.
Відповідно до частини 4 статті 29 КПК судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, надаються сторонам кримінального провадження … у перекладі на їхню рідну або іншу мову, якою вони володіють. Переклад судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження засвідчується підписом перекладача.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено таке.
З технічного носія перебігу судового засідання від 12 травня 2017 року вбачається, що судове засідання закінчено виключно проголошенням державною мовою слідчим суддею ухвали про задоволення названого клопотання.
Відповідно до розписок у матеріалах провадження учасникам судового провадження 12 травня 2017 року вручено ухвалу слідчого судді, викладену державною мовою.
Натомість супровідним листом від 27 червня 2017 року №14-27-17 прокуратура Чернігівської області направила в установу, за якою визначено утримувати ОСОБА_7 під вартою (екстрадиційний арешт), ухвалу слідчого судді Новозаводського району м. Чернігова від 12 травня 2017 року з перекладом на італійську мову для вручення ОСОБА_7 . Відповідно до штампу Чернігівський слідчий ізолятор таку ухвалу отримав лише 29 червня 2017 року (саме названою установою).
З вказаного слідує, що ОСОБА_7 12 травня 2017 року отримав судове рішення українською мовою, а переклад судового рішення італійською мовою отримав лише Чернігівський слідчий ізолятор 29 червня 2017 року. У той час, коли захисник ОСОБА_5 вже 20 червня 20174 року направив апеляційну скаргу (штамп на конверті - 20 червня 2017 року).
Однак матеріали провадження не містять даних про те, що переклад рішення взагалі було вручено ОСОБА_7 . Тоді як судове рішення, викладене державною мовою, отримано захисником ОСОБА_5 від ОСОБА_7 під час їх зустрічі 16 червня 2017 року.
Тобто в колегії суддів немає в розпорядженні даних, які би спростовували викладені у касаційній скарзі захисником обставини, що об'єктивно перешкодили вчасно оскаржити судове рішення.
Вказане підтверджує доводи захисника стосовно незабезпечення права особи, щодо якої застосовано екстрадиційний арешт, на оскарження ухвали слідчого судді, що гарантовано статтею 24 та частиною 9 статті 584 КПК, оскільки ОСОБА_7 не був забезпечений перекладом судового засідання та був позбавлений можливості на будь-яку комунікацію із захисником у визначений кримінальним процесуальним законом період апеляційного оскарження судового рішення.
Належна реалізація права на захист у кримінальному судочинстві вимагає застосування практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), згідно з правовою позицією якого призначення захисника в судовому провадженні у таких справах не може саме собою відновити порушене право на захист. Правову позицію ЄСПЛ щодо початкового етапу забезпечення права на захист у кримінальному провадженні викладено, зокрема, в п. 63 рішення ЄСПЛ від 09 червня 2011 року у справі «Лучанінова проти України», де зазначено, що «для здійснення обвинуваченим свого права на захист йому зазвичай повинно бути забезпечено можливість отримати ефективну допомогу захисника із самого початку провадження» (п. 52 рішення ЄСПЛ від 27 листопада 2008 року у справі «Сальдуз проти Туреччини» та пункти 90-91 рішення ЄСПЛ від 12 червня 2008 року у справі «Яременко проти України»). За необхідності захисника мають призначати офіційно. Просте призначення національними органами захисника не гарантує ефективної правової допомоги (п. 65 рішення ЄСПЛ від 19 грудня 1989 року у справі «Камазінскі проти Австрії»).
З матеріалів провадження вбачається, що розгляд клопотання в порядку статті 584 КПК відбувався за участю захисника ОСОБА_9 за дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області на підставі ухвали міського суду. Після проголошення ухвали слідчого судді названий захисник отримав її копію.
Проте формальна присутність захисника в судовому засіданні та отримання нею рішення суду не може розцінюватися колегією суддів належним правовим захистом іноземної особи у провадженні.
Враховуючи викладене, колегія суддів убачає, що суд апеляційної інстанції не дослідив усіх обставин, які перешкодили вчасно звернутися захиснику ОСОБА_5 , який діє в інтересах іноземної особи, з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді в порядку пункту 4 частини 3 статті 399 КПК.
У зв'язку з цим у суду апеляційної інстанції не було підстав вважати, що заява захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення є необґрунтованою.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 399 КПК передбачено, що апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
За правилами частини 4 статті 31 КПК кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів.
Як убачається з матеріалів провадження, у апеляційній скарзі захисник одночасно ставив питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції. Суддею апеляційного суду одноособово апеляційну скаргу повернуто захиснику, не вбачаючи підстав для поновлення такого строку.
У той час як питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді в цьому провадженні вирішено не судом апеляційної інстанції, а суддею одноособово.
Однак, вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження одноособово відповідно до наведених норм кримінального процесуального закону є неприпустимим.
Вирішення вказаного питання здійснено також у рішеннях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 квітня 2014 року №5-1617км14, від 19 липня 2016 року №137/1127/15-к, від 07 вересня 2017 року №414/2155/16-к.
За таких обставин оскаржена захисником ухвала суду апеляційної інстанції не може визнатися колегією суддів законною, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в апеляційному суді.
Отже, касаційна скарга захисника підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 23 червня 2017 року, якою захиснику повернуто його апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2017 року щодо ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3