19 березня 2018 року
м. Київ
справа № 447/3498/14-ц
провадження № 61-7039св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
КоротунаВ. М. (суддя-доповідач), Курило В. П., Червинської М. Є.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до відділу державної виконавчої служби Трускавецького міського управління юстиції у Львівській області, треті особи: Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області, Трускавецька міська виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання неправомірною бездіяльність та стягнення шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на додаткове рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 03 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 25 серпня 2016 року,
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК Україниу редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Додатковим рішення Миколаївського районного суду Львівської області
від 03 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25 серпня 2016 року, стягнуто з ОСОБА_4 на користь Головного управління державної казначейської служби України у Львівській області витрати пов'язані з розглядом справи у сумі 596 грн.
У жовтні 2016 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Головного управління державної казначейської служби України у Львівській області про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
07 лютого 2018 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Підстави для виклику сторін відсутні.
За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п'яти суддів.
Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
справу за позовом ОСОБА_4 до відділу державної виконавчої служби Трускавецького міського управління юстиції у Львівській області, треті особи: Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області, Трускавецька міська виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання неправомірною бездіяльність та стягнення шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на додаткове рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 03 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 25 серпня 2016 року призначити до судового розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
В. П. Курило
М. Є. Червинська