Ухвала
Іменем України
26 березня 2018 року
м. Київ
справа № 462/7676/15-ц
провадження № 61-13268ск18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 19 грудня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виправлення описки в ухвалах апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2016 року та від 15 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності інформації, спростування відомостей та відшкодування моральної шкоди,
У 2015 році ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду із вказаним позовом, у якому просили: визнанати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності інформацію, поширену ОСОБА_7 та ОСОБА_6 правоохоронним органам про зловживання службовим становищем при обміні помешканнями підполковником міліції ОСОБА_5, членами її родини ОСОБА_5, ОСОБА_4; зобов'язати ОСОБА_7 відшкодувати моральну шкоду, завдану умисним поширенням недостовірної, наклепницької інформації з метою принизити честь, гідність, завдати шкоди діловій репутації підполковнику поліції ОСОБА_5 у розмірі 60 000 грн; зобов'язати ОСОБА_7 відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_4, ОСОБА_5 кожному по 20 000 грн; зобов'язати ОСОБА_6 відшкодувати моральну шкоду, завдану умисним поширенням недостовірної, наклепницької інформації з метою принизити честь, гідність, завдати шкоди діловій репутації підполковнику поліції ОСОБА_5 у розмірі 100 000 грн; зобов'язати ОСОБА_6 відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_4, ОСОБА_5 кожному по 20 000 грн.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 21 жовтня 2016 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду в апеляційному порядку оскаржили позивачі.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 21 жовтня 2016 року залишено без руху для оплати судового збору у розмірі 3 545 грн 74 коп.
28 листопада 2016 року ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_5 подали заяву про виправлення описки щодо розміру судового збору з суми 3 545 грн 74 коп. на суму 1 071 грн 80 коп.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 15 грудня 2016 року виправлено описку та зазначено, що розмір судового збору, який підлягає оплаті становить 1 071 грн 80 коп.
4 грудня 2017 року відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали заяву про виправлення помилки щодо розміру судового збору.
Оскарженою ухвалою апеляційного суду Львівської області від 19 грудня 2017 року заяву ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про виправлення описки в ухвалах апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2016 року та від 15 грудня 2016 року задоволено частково. Виправлено арифметичну помилку в ухвалах апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2016 року та від 15 грудня 2016 року та зазначено, що за подання апеляційної скарги до сплати підлягав судовий збір у розмірі 5 567 грн 76 коп. З урахуванням того, що позивачами попередньо сплачено суму судового збору в розмірі 1 071 грн 80 коп. недоплачену суму судового збору в розмірі 4 495 грн 96 коп. постановлено стягнути під час ухвалення остаточного судового рішення у суді апеляційної інстанції.
При постановленні оскарженої ухвали, суд апеляційної інстанції вважав, що при обчисленні суми судового збору суд допустився арифметичної помилки при підрахунку суми. Судовий збір за подання апеляційної скарги ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_5 має бути сплачено відповідно до підпунктів 5, 6 пункту 1 частини другої статті 4, частини третьої, сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням того, що предметом спору ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є захист честі та гідності фізичної особи та відшкодування моральної шкоди у розмірі 240 000 грн.
15 лютого 2018 року ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 через засоби поштового зв'язку звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 19 грудня 2017 року. Посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції.
При цьому просять поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали присутні не були. На підтвердження вказаних обставин надано супровідний лист апеляційного суду Львівської області від 24 січня 2018 року про направлення позивачам копії оскарженої ухвали та конверт, адресований апеляційним судом Львівської області ОСОБА_4 з штрих кодовим ідентифікатором № 7900819581475, згідно якого дане поштове відправлення вручено 05 лютого 2018 року.
Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).
У частині другій статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.
ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у касаційній скарзі посилаються на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Касаційна скарга мотивована тим, що предметом спору є не захист честі та гідності, а визнання інформації недостовірною, її спростування та відшкодування моральної шкоди, а тому за подання апеляційної скарги має бути сплачено судовий збір у розмірі 110% виходячи із того, що предметом позову є дві вимоги немайнового характеру.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GУMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
При задоволенні заяви про виправлення арифметичної помилки в ухвалах апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2016 року та від 15 грудня 2016 року, апеляційний суд обґрунтовано вважав, що при підрахунку суми судового збору було правильно застосовано положення Закону України «Про судовий збір», однак допущено арифметичну помилку, яка підлягає виправленню, а недоплачена сума судового збору підлягає стягненню під час ухвалення остаточного судового рішення у суді апеляційної інстанції.
Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали свідчить, що правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм права (статті 4, 6 Закону України «Про судовий збір») є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись статтями 260, 390, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Поновити ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 строк на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду Львівської області від 19 грудня 2017 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 19 грудня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виправлення описки в ухвалах апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2016 року та від 15 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недостовірною, такою, що не відповідає дійсності інформації, спростування відомостей та відшкодування моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
Н.О. Антоненко
В.І. Журавель