Справа № 743/22/18
Провадження № 2/743/103/18
22 березня 2018 року смт. Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області
у складі: головуючого - судді Жовток Є.А.
при секретарі Марченко А.В.
з участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Ріпки справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за аліментами та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , зазначивши, що 01.04.2013 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.01.2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Починаючи з грудня 2016 року відповідач не сплачує аліменти, у зв'язку з чим, станом на 30.11.2017 року, утворилася заборгованість в розмірі 16310 грн. 87 коп.
Таким чином ОСОБА_1 , посилаючись на ст.ст.194, 196 СК України, просить стягнути з відповідача заборгованість по аліментах в розмірі 16310 грн. 87 коп., неустойку (пеню), у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, за період з 01.11.2016 року по 30.11.2017 року, в розмірі 4965 грн. 96 коп., а також понесені по справі судові витрати.
В судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені в заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, від нього не надходило клопотань про відкладення розгляду справи.
Відзиву та заперечень на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. У відповідності до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2013 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25.01.2013 року і до досягнення дитиною повноліття, однак не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На момент розгляду справи судом з'ясовано, що сторони проживають окремо.
Статтею 196 СК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 % заборгованості.
З довідки-розрахунку виданої Центральним відділом ДВС м.Черкаси вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 з аліментів, за період з 01.12.2016 року по 30.11.2017 року, становила 16310 грн. 87 коп.
Виконавче провадження про примусове стягнення аліментів з ОСОБА_2 перебуває на виконанні Центральному ВДВС м.Черкаси.
З інформаційного листа Центрального ВДВС м.Черкасивід 03.08.2017 року № 14-1.36/20351 вбачається, що 15.11.2016 року на виконання до Центрального відділу державної виконавчої служби м.Черкаси ГТУЮ у Черкаській області надійшов виконавчий лист № 743/134/13-ц, виданий 03.11.2016 Ріпкинський районним судом Чернігівської області, про стягнення ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи з 25.01.2013 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менші ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Виконавчий документ надійшов до відділу за місцем служби боржника в в/ч НОМЕР_1 , бухгалтерія якого знаходиться на території, що підпорядкована Центральному відділу державної виконавчої служби м.Черкаси.
18.11.2016 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника, якою зобов'язано в/ч НОМЕР_1 , проводити щомісячне утримання з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику.
Згідно довідки ДПС України боржник відкритих рахунків в установах банку чи інших фінансових установах не має.
В судовому засіданні встановлено, що боржником змінено місце проходження військової служби.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником не зареєстровано нерухоме майно.
Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек за боржником зареєстровано нерухоме майно, а саме АДРЕСА_1 .
Заборгованість відповідача по сплаті аліментів, за період з 01.12.2016 року по 31.06.2017 року, становить 6826 грн. 50 коп.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що неустойка по аліментам не сплачених ОСОБА_2 визначена позивачем у розмірі 4965 грн. 96 коп.
В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначила, що вона обраховувала розмір неустойки, виходячи із даних про заборгованість по аліментах, наданих Центральним ВДВС м.Черкаси.
Пунктом 22 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 року визначено, що передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки, настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.
Оскільки аліменти призначаються та виплачуються щомісяця, то неустойка від суми несплачених аліментів нараховується не на загальну суму заборгованості, а базою для її нарахування є сума чергового несплаченого місячного платежу. При цьому її нарахування не обмежується тим місяцем, коли мали бути сплачені аліменти, а здійснюється за кожен день прострочення по кожному місячному платежу окремо до повного погашення заборгованості.
Верховний Суд України у своїй постанові від 11.09.2013 року у справі № 6-81цс13 роз'яснив, що оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Приймаючи до уваги, що позивач просить стягнути неустойку (пеню) за прострочення аліментів, за період з 01.11.2016 року по 30.11.2017 року, суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів.
За загальним правилом, право на стягнення неустойки (пені) в особи виникає у зв'язку із юридичним фактом порушення нею обов'язку зі сплати аліментів на утримання дитини. При цьому, виконання такого обов'язку з порушенням строків сплати та наступне погашення заборгованості не звільняє особу від відповідальності у вигляді сплати неустойки (пені) за прострочення виконання обов'язку зі сплати аліментів.
У відповідності до вимог ст.196 СК України, судом було проведено розрахунок неустойки, за період з 01.12.2016 року по 01.11.2017 року, який становить 4951 грн. 43 коп., виходячи з наступного:
- за період з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року, розмір неустойки за прострочення сплати аліментів становить: 325 грн. 12 коп. х 1%х31 = 97 грн. 54 коп.
- за період з 01.01.2017 року по 31.01.2017 року, розмір неустойки за прострочення сплати аліментів становить: 1453 грн. 25 коп. х 1%х31 = 450 грн. 51 коп.
- за період з 01.02.2017 року по 28.02.2017 року, розмір неустойки за прострочення сплати аліментів становить: 1453 грн. 25 коп. х 1%х31 = 406 грн. 91 коп.
- за період з 01.03.2017 року по 31.03.2017 року, розмір неустойки за прострочення сплати аліментів становить: 1453 грн. 25 коп. х 1%х31 = 450 грн. 51 коп.
- за період з 01.04.2017 року по 30.04.2017 року, розмір неустойки за прострочення сплати аліментів становить: 1453 грн. 25 коп. х 1%х30 = 435 грн. 98 коп.
- за період з 01.05.2017 року по 31.05.2017 року, розмір неустойки за прострочення сплати аліментів становить: 1453 грн. 25 коп. х 1%х31 = 450 грн. 51 коп.
- за період з 01.06.2017 року по 30.06.2017 року, розмір неустойки за прострочення сплати аліментів становить: 1453 грн. 25 коп. х 1%х31 = 435 грн. 98 коп.
- за період з 01.07.2017 року по 31.07.2017 року, розмір неустойки за прострочення сплати аліментів становить: 1453 грн. 25 коп. х 1%х31 = 450 грн. 51 коп.
- за період з 01.08.2017 року по 31.08.2017 року, розмір неустойки за прострочення сплати аліментів становить: 1453 грн. 25 коп. х 1%х31 = 450 грн. 51 коп.
- за період з 01.09.2017 року по 30.09.2017 року, розмір неустойки за прострочення сплати аліментів становить: 1453 грн. 25 коп. х 1%х31 = 435 грн. 98 коп.
- за період з 01.10.2017 року по 31.10.2017 року, розмір неустойки за прострочення сплати аліментів становить: 1453 грн. 25 коп. х 1%х31 = 450 грн. 51 коп.
- за період з 01.11.2017 року по 30.11.2017 року, розмір неустойки за прострочення сплати аліментів становить: 1453 грн. 25 коп. х 1%х31 = 435 грн. 98 коп.
Таким чином, за період з 01.12.2016 року по 01.11.2017 року неустойки за прострочення сплати аліментів становить 4951 грн. 43 коп.
У розрахунку неустойки позивач зазначила, що у лютому 2017 році 29 днів, в той час, як календарна тривалість лютого 2017 року становила 28 днів.
Діюче сімейне законодавство передбачає можливість стягнення заборгованості по аліментам за рішенням суду лише для аліментів, які сплачуються в порядку, передбаченому ст.187 СК України, яка врегульовує відносини, пов'язані із відрахуванням аліментів на дитину за добровільною ініціативою платника, шляхом подачі ним заяви за місцем роботи.
Правовий аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що ч.3 ст.194 СК України передбачає стягнення в судовому порядку лише тієї заборгованості за аліментами, яка виникла у зв'язку із сплатою аліментів, розмір яких визначений на підставі домовленості сторін, оформленої шляхом добровільної подачі платником відповідної заяви про відрахування аліментів за місцем роботи (ст.187 СК України).
В даному випадку, аліменти на користь позивача вже стягнуті за рішенням суду і повторному стягненню не підлягають, а визначена державним виконавцем заборгованість за аліментами підлягає стягненню з відповідача в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», а не шляхом повторного винесення судового стягнення.
Вимога ОСОБА_1 про стягнення з відповідача понесених нею судових витрат, не підлягає задоволенню, оскільки при подачі позову, вона була звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
У відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 10, 76, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця смт.Єрки Катеринопільського району Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючої в АДРЕСА_2 , неустойку за прострочення сплати аліментів, в розмірі 4951 грн. 43 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , судовий збір, в дохід держави, у розмірі 704 грн. 80 коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Апеляція на рішення може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області, через Ріпкинський районний суд, протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повне рішення складено 26.03.2018 року.
Суддя Є.А. Жовток