Єдиний унікальний номер 741/1236/17
Провадження № 2/741/77/18
м. Носівка 16 березня 2018 року
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Киреєва О.В.,
з участю секретаря Пасіки О.П.,
позивача, його представника ОСОБА_1
та представника Носівської міської ради ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ліквідаційної комісії КСП імені Кірова, Носівської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що на підставі рішень загальних зборів уповноважених членів КСП імені Кірова, комісії з реорганізації КСП імені Кірова, актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, йому у власність від групи власників майнових паїв були передані: косарка, причеп, жатка та приміщення кормокухні, яка розташована в м. Носівка по вул. Троїцька, 102-А. У період з 2000 року по теперішній час він (позивач) розпорядився рухомим майном на власний розсуд, а приміщенням кормокухні користується до цього часу. Він (позивач) не може здійснити державну реєстрацію речових прав на кормокухню, так як не може надати в реєстраційну службу правовстановлюючі документи на це майно, про що отримав офіційного листа-відмову від ЦНАП Носівської РДА.
ОСОБА_3 просив визнати за ним право власності за набувальною давністю на приміщення кормокухні, яка розташована в м. Носівка Чернігівської області по вул. Троїцька, 102-а.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, які зазначені у позовній заяві, просили задовольнити, пояснили, що він (ОСОБА_3І.) на момент розпаювання КСП не був його членом. За рекомендацією керівника колгоспу він проявив ініціативу та звернувся із заявою до ліквідаційної комісії КСП імені Кірова про виділення майна, яке належало колишньому КСП. Ліквідаційна комісія прийняла рішення про передачу йому косарки, жатки, причепу та приміщення кормокухні. Він (позивач) особисто формував списки пайовиків, щоб отримати у користування приміщення кормокухні. В 2000 році він (позивач) не оформив своє право на користування майном. У нього відсутній список пайовиків, такий список не зберігся у документах, які були передані до архіву. Він не знає осіб (пайовиків) з якими міг би розрахуватися. Він (позивач) відкрито користується майном, вважає себе добросовісним набувачем, але не може стати власником. У 2017 році він звернувся для реєстрації прав на нерухоме майно, яким користується, але йому відмовили, так як він не мав правовстановлюючих документів на це майно.
У судовому засіданні представник Носівської міської ради Чернігівської області позовні вимоги не визнав, пояснив, що позивач порушив процедуру розпаювання колишнього КСП імені Кірова. ОСОБА_3 фактично володіє та користується кормокухнею, але не має документів, які б підтверджували законність володіння і користування цим майном.
У судове засідання представник ліквідаційної комісії КСП імені Кірова не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 дала показання про те, що під час ліквідації КСП імені Кірова майнові паї колгоспників збирали фермери, отримували на них документи та оформляли право на користування цим майном. ОСОБА_3 виявив бажання оформити собі у користування кормокухню. Вона (свідок), як член комісії по реорганізації, була присутня на засіданнях, на яких вирішувалося питання про виділення та передачу майна позивачу, як уповноваженій особі власників майнових паїв.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 дав показання про те, що він працював у КСП імені Кірова, був членом комісії по його ліквідації. На засіданнях комісії розглядали питання про виділення та передачу паїв їх власникам або орендарям. ОСОБА_3 був ініціатором формування списку власників майнових паїв для того, щоб отримати у користування приміщення кормокухні. Крім кормокухні йому передавалося рухоме майно.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 дав показання про те, що при розпаюванні КСП імені Кірова частина колгоспного майна була розкрадена, частина - взята в оренду фермерами. ОСОБА_3 сформував список власників майнових паїв, загальна вартість яких дорівнювала вартості кормокухні, отримав рішення зборів уповноважених членів КСП та користується кормокухнею у власних цілях до цього часу. Йому (свідку) не відомо про що домовився позивач із власниками майнових паїв, взяв в оренду їх майно чи викупив його.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 дала показання про те, що вона була членом ліквідаційної комісії КСП імені Кірова. Особи, які бажали взяти майно колишнього КСП в оренду, збирали (формували) списки власників паїв, подавали їх на засідання зборів уповноважених членів КСП, а після затвердження списку майна та його переліку передавалися ініціаторам для подальшого оформлення документів.
Вислухавши пояснення позивача, його представника, представника Носівської міської ради, допитавши свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Спірні правовідносини між сторонами повинні вирішуватися відповідно до вимог Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 344 ЦК України, Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62 (далі - Порядок), та Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 (далі - Положення).
Діючим законодавством було чітко регламентовано порядок набуття права власності на майно пайовиків реорганізованих КСП .
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» у разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.
Відповідно до п. 8 Порядку кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів:
- об'єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу;
- об'єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду;
- отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім'ї і використати його на свій розсуд;
- відчужити пай будь-яким способом в установленому законом порядку.
У судовому засіданні встановлено, що позивач не був членом КСП імені Кірова, не мав права на майнові паї колишнього КСП імені Кірова, виявив бажання отримати в користування (оренду) майно колишнього КСП.
З матеріалів справи вбачається (а.с. 8-11), що ОСОБА_3, як уповноваженій особі групи власників майнових паїв, було передано косарку Е-302, причеп 2ПТС-4, жатку ЖРБ-4,2а та кормокухню свинотоварної ферми.
Діючи як уповноважена особа групи співвласників майнових паїв ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання по оформленню майна, яке отримав від співвласників майнових паїв, яких фактично сам об'єднав, але не вчинив передбачених законом дій, не отримав правовстановлюючі документи на кормокухню.
Так, відповідно до п. 15 Порядку при виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (далі - Свідоцтво), що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою.
У судовому засіданні було встановлено та підтверджується архівною довідкою (а.с. 40), що правонаступником прав та обов'язків КСП імені Кірова є ТОВ АФ «Новий шлях», яке існувало до 23 квітня 2003 року.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 отримав виписку з протоколу, акти приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, які відповідно до п. 15 Порядку разом із Свідоцтвами з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, мав законні підстави оформити право власності на зазначене майно.
Позивач повинен був діяти в інтересах власників майнових паїв, але не дотримався вимог діючого законодавства.
Аналіз чинного станом на 2000 рік законодавства дає підстави зробити висновок, що ОСОБА_3 мав право або придбати у власників майнових паїв кормокухню, або оформити з ними договір оренди.
У судовому засіданні позивач стверджував, що він не знає списку власників, не мав наміру та не укладав договорів купівлі-продажу.
З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що між ОСОБА_3 та власниками майнових паїв фактично склалися відносини, які регулювалися договором оренди.
У період з моменту прийняття ОСОБА_3 кормокухні від комісії з передачі майна до 2004 року відносини майнового найму регулювалися главою 25 ЦК УРСР, якою було встановлено, що договір майнового найму між громадянами на строк більше одного року повинен бути укладений у письмовій формі.
З 1 січня 2004 року відносини, які склалися між позивачем та власниками майнових паїв, регулювалися ст.ст. 793-797 ЦК України, які зобов'язували позивача договір найму кормокухні укласти у письмовій формі, нотаріально його посвідчити та провести державну реєстрацію.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 розпорядився рухомим майном, яке йому було передано.
ОСОБА_3 не надав суду доказів, що мав законні підстави розпоряджатися майном, яке йому не належало, чим порушив права власників майнових паїв.
З 25 травня 2013 року втратив чинність Порядок, який передбачав умови розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягає право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки.
Доводи позивача про те, що майно йому було передано у власність є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи
Доводи позивача про те, що за перебігом часу він не пам'ятає осіб, які увійшли до списку власників майнових паїв та яким передавалася кормокухня, не отримував від ліквідаційної комісії та загальних зборів такого списку, є необґрунтованими та такими, що спростовуються показаннями свідків та його (позивача) власними поясненнями у судовому засіданні.
Доводи позивача про те, що відсутні особи, які претендують на це майно, дають підстави суду вважати, що між позивачем та власниками майнових паїв мало місце врегулювання відносин шляхом укладення договорів купівлі-продажу без дотримання встановленого законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває права власності на це майно (набувальна давність).
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 не є добросовісним володільцем кормокухні, а тому відсутні законні підстави для визнання за ним права власності за набувальною давністю.
У ОСОБА_3 виникли та продовжують існувати інші підстави набуття права користування кормокухнею.
Позивач не надав суду доказів, які б підтверджували, що його інтереси порушені.
Позивач обрав не належний спосіб захисту своїх прав.
За встановлених обставин суд приходить до висновку, що вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 328, 344 ЦК України, ст.ст. 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ліквідаційної комісії КСП імені Кірова, Носівської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В.Киреєв