Справа № 740/3362/17
Провадження № 2/740/214/18
16 березня 2018 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої- судді Ковальової Т.Г.,
за участю секретаря - Кононяко С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно,
Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на квартиру №1 в одноповерховому двоквартирному житловому будинку №133 по вул. Сергія Рябухи (колишня вул.Будьоного) в м.Ніжині Чернігівської області, до якої належать: прибудова «а4», ганок «а5»,погріб «П», сарай «В», сарай «Г», літній душ «Д», вбиральня «У1», ворота з хвірткою «№6» та огорожа «№7».
В обгрунтування позовних вимог посилаються на те, що у 1990 році вона придбала у колгоспу «імені Подвойського» на підставі договору купівлі-продажу житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул.С.Рябухи (Будьонного), №133 в м.Ніжині на умовах кредиту строком на 10 років з виплатою 70% від його балансової вартості, що становить 6468 руб. Кредитні зобов'язання за договором вона виконала, сплативши за будинок кошти. На даний час, у неї наявні перешкоди у реєстрації права власності на даний будинок, так як право власності на частину будинку у вигляді квартири №2 зареєстровано за ОСОБА_2
Враховуючи, що колгосп мені Подвойського ліквідовано, правонаступник відсутній, а ОСОБА_3 померла, вона позбавлена можливості вирішення спору в позасудовому порядку. Реєстраційною службою Ніжинського міськрайонного управління юстиції їй відмовлено в реєстрації права власності на будинок через відсутність правовстановлюючих документів.
Сторони в судове засідання не з*явилися, надавши до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, а відповідач - і про визнання позову,у зв'язку з чим вбачається можливість врегулювання спору і суд вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_1 відповідно до ст.206 ЦПК України, яка передбачає, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про його задоволення.
Відповідно до положень абзацу 3 пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з*ясування і дослідження інших обставин справи.
Законними підставами для задоволення позову є ст.328 ЦК України, згідно якої право власності набувається на підставах, які не заборонені законом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності
Згідно ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписами статті 224 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ), положення якого діяли на момент правовідносин, за договором купівлі-продажу продавець зобов*язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов*язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно положень статті 15 Закону України «Про власність» наймач жилого приміщення в будинку державного чи громадського житлового фонду та члени його сім'ї мають право придбати у власність відповідну квартиру або будинок шляхом їх викупу або на інших підставах, передбачених законодавством України. Громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом. Стаття 24 названого Закону передбачає, що об*єктами права власності кооперативу ( колгоспу ) є будівлі, споруди, грошові та інші майнові внески його членів; виготовлена ним продукція; доходи, одержані від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу (колгоспу), а також інше майно, придбане на підставах не заборонених законом.
Відповідно до статті 227 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору ( стаття 47 цього Кодексу ). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.
В судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 06 березня 1990 року, укладеного між колгоспом імені Подвойського»(м. Ніжин) в особі голови колгоспу ОСОБА_4, ОСОБА_5 (ОСОБА_1М.) придбала у колгоспу імені Подвойського за 6468,00 руб. жилий будинок, який знаходиться в м. Ніжині по вул. Будьонного, 133. Нотаріальне посвідчення договору та його реєстрація у виконавчому комітеті місцевої ради відсутня ( а.с. 7).
На балансі в колгоспі імені Подвойського даний будинок не перебуває.
Зміна прізвища позивача з ОСОБА_4 на ОСОБА_1 підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу.
Згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру ОСОБА_1 сплатила 70% вартості будинку в сумі 5502,86 грн. (а.с. 8).
Відповідно до довідки, виданої Ніжинським відділом управління державної міграційної служби України в Чернігівській області від 25.05.2014 року за № 74.23-1034, ОСОБА_1 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16).
З довідки КП «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» вбачається, що право власності на спірний будинок ні за ким не зареєстровано. Згідно технічного паспорта на житловий будинок за адресою : АДРЕСА_1, встановлено, що відповідно до технічної характеристики будівель та споруд зазначено : А житловий будинок, а4 прибудова, ганок а5, П погріб, Г,В сарай, У1 вбиральня, Д літній душ, №7 огорожа, №6 ворота з хвірткою, загальною площею 48,9 кв.м., у т.ч. житловою площею 35,8 кв.м. (а.с. 19-22).
Керуючись ст.ст. 47, 224, 227 ЦК УРСР 1963 року, ст.ст. 1216, 1218, 328, 392 ЦК України, ст.ст.81, 206, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 (колишня вул.Будьоного) в м.Ніжині Чернігівської області, до якої належать: прибудова «а4», ганок «а5»,погріб «П», сарай «В», сарай «Г», літній душ «Д», вбиральня «У1», ворота з хвірткою «№6» та огорожа «№7».
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуюча суддя Ковальова Т.Г.