Справа № 738/1857/17
№ провадження 2/738/36/2018
16 березня 2018 року місто Мена Чернігівської області
Менський районний суд Чеpнiгiвської областi
в складi головуючого судді Парфененко О.Я.
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_1
позивачаОСОБА_2,
представника позивачаОСОБА_3А,
відповідачаОСОБА_4,
представника відповідачаОСОБА_5,
представника третьої особи ОСОБА_6,
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третіх осіб Менської міської ради Менського району Чернігівської області, Менської районної державної адміністрації Чернігівської області, Макошинської селищної ради Менського району Чернігівської області про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільного спілкування з дитиною батьком, який проживає окремо він неї,
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, третьої особи Менської районної державної адміністрації Чернігівської області про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільного спілкування з дитиною батьком, який проживає окремо він неї. Позов мотивовано тим, що від шлюбу з відповідачем вони мають дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Подружнє життя з відповідачем не склалося і рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 29 грудня 2015 року їх шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу дочка залишилась проживати з відповідачем. Він, як батько дитини, бажає приймати участь у вихованні дочки, спілкуватись з нею та утримувати її, але відповідач перешкоджає зустрічатись із дочкою. Позивач, посилаючись на ст. ст. 11, 15 Закону «Про охорону дитинства», ст. ст. 141, 157, 159 Сімейного кодексу України просить зобов'язати відповідача усунути перешкоди у спілкуванні з донькою ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, визначити такі способи його участі у спілкуванні та вихованні дитини - систематичні побачення з дитиною кожної суботи та неділі місяця та в день народження доньки, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Протокольною ухвалою Менського районної суду Чернігівської області від 27 грудня 2017 року до участі у справі в якості третьої особи залучено Менську міську раду Менського району Чернігівської області та Макошинську селищну раду Менського району Чернігівської області.
У судовому засіданні позивач підтримав позов, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та зазначив, що останній раз спілкувався з дочкою у січні 2018 року в садочку у присутності вихователя. У 2016 році батьки відповідачки вигнали його з будинку та не надали можливості побачити доньку. Відповідач перешкоджає спілкуванню з дочкою.
Вiдповiдач у судовому засіданні позов не визнав, вказавши, що з вересня 2016 року з позивачем разом не проживають, дитина спілкується з батьком та бабусею в садочку близько 1 разу в місяць, перешкод у спілкуванні не чинить, не заперечує стосовно спілкування позивача з дочкою, але заперечує щоб дитину вивозили з селища Макошине Менського району Чернігівської області, оскільки хвилюється за дитину.
Представник третьої особи Менської районної державної адміністрації Чернігівської області у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог та пояснила, що рішенням комісії з питань захисту прав дитини був встановлений час для спілкування позивача ОСОБА_2 з його малолітньою дочкою ОСОБА_8 в першу та третю суботу місяця з 10 години до 19 години за місцем проживання батька.
Представники третіх осіб Менської міської ради та Макошинської селищної ради Менського району Чернігівської області у судовому засіданні не з'явились, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши сторони, представника третьої особи, дослiдивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не пiдлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Вiдповiдно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Право на безперешкодне спілкування матері, батька та дитини між собою встановлене ст. 153 СК України.
За приписами ст. 157 СК України питання щодо виховання дитини вирішується батьками спільно, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею, той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
У частині 4 статті 157 СК України передбачено можливість укладення батьками договору щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини, а статтею 158 СК України встановлено можливість вирішення органом опіки і піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї за заявою одного з батьків, при цьому визначено, що рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст.159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_7 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано згідно з рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 29 грудня 2015 року (а.с. 12).
ОСОБА_2 та ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 5).
Згідно зі Свідоцтвом про шлюб від 09 вересня 2017 року ОСОБА_7 змінила своє прізвище після реєстрації шлюбу на «Зайченко» (а.с. 31).
Після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати з матір'ю ОСОБА_4 (ОСОБА_7) - відповідачкою по справі, що не заперечувалось сторонами.
ОСОБА_2 звернувся до Комісії з питань захисту прав дитини Менської районної державної адміністрації Чернігівської області із заявою щодо визначення часу побачень з дитиною ОСОБА_9 Згідно з Висновком Менської районної державної адміністрації Чернігівської області стосовно визначення участі батька у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_9 від 25 січня 2016 року встановлено час побачень ОСОБА_10 з його малолітньою дочкою ОСОБА_9. в першу та третю суботу місяця, забираючи доньку о 10 годині та повертаючи о 19 годині, за місцем проживання батька, за попередньою домовленістю у телефонному режимі з матір'ю дитини, спілкування має відбуватись за бажанням та згодою дитини (а.с. 6).
Договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків, можливість укладення якого передбачена у ч. 4 ст. 157 СК України та у якому б могли бути встановлені права та обов'язки батьків, між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не укладався.
В судовому засіданні позивачем не доведено, що саме відповідачем чиняться перешкоди позивачу у спілкуванні та у вихованні дитини, оскільки позивач, пояснив, що не приходив до квартири за місцем проживання відповідача щоб забрати дочку для спілкування, до органів опіки і піклування із заявою про встановлення іншого порядку його участі у вихованні дочки позивач не звертався.
Не знайшла підтвердження під час розгляду справи й та обставина, що відповідач ухиляється від виконання рішень органу опіки і піклування, оскільки органом опіки і піклування за заявою позивача постановлено рішення, яким визначено способи його участі у вихованні дитини, при цьому ніяких обов'язків, щодо забезпечення участі батька у вихованні дитини на відповідача, як на матір, вказаним рішенням не покладено.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні у зв'язку із недоведеністю порушення відповідачем прав позивача, як батька, щодо виховання дитини та права на спілкування з дитиною.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 157, 158, 159 СК України, ст.ст. 263 - 265 ЦПК України, суд -
В И Р I Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третіх осіб Менської міської ради Менського району Чернігівської області, Менської районної державної адміністрації Чернігівської області, Макошинської селищної ради Менського району Чернігівської області про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільного спілкування з дитиною батьком, який проживає окремо він неї - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Чернігівської області через Менський районний суд Чернігівської області.
Суддя О.Я. Парфененко