Справа № 686/7565/17
Провадження № 22-ц/792/184/18
20 березня 2018 року м. Хмельницький
Апеляційний суд Хмельницької області у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Купельського А.В. (суддя-доповідач), Спірідонової Т.В., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.
з участю учасників справи: представника апелянта - ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6, представника міської ради Окарської І.В. 66
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу скаргою ОСОБА_8 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 30 листопада 2017 року (суддя Продан Б.Г.) у справі за позовом ОСОБА_8 до Хмельницької міської ради, ОСОБА_5, з участю треті осіб на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, гаражного кооперативу «Рибалко» про визнання незаконним та скасування рішення сесії та визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на землю та виключення відомостей про його державну реєстрацію,
У квітні 2017 року ОСОБА_8, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що відповідно до договору купівлі-продажу від 28 червня 1996 року, укладеного між ним та ОСОБА_9, він придбав незакінчений будівництвом гараж, що знаходиться в гаражному кооперативі Рибалко - 2, Блок І Бокс НОМЕР_1. Користування земельною ділянкою продавець здійснював на підставі розпорядження міської адміністрації Хмельницької міської Ради народних депутатів від 09 серпня 1993 року за № 1804, у відповідності до Акту відведення червоних ліній земельної ділянки в натурі від 21 жовтня 1993 року, яким йому було виділено земельну ділянку площею 21 кв. м. для будівництва гаражу по АДРЕСА_1.
Позивач тривалий час перебував за кордоном, а нещодавно дізнався, що його гараж використовується іншою особою - ОСОБА_5, а земельна ділянка передана йому у власність відповідно до Державного акту серії НОМЕР_3 від 22 жовтня 2009 року, виданого на підставі рішення двадцять сьомої сесії Хмельницької міської ради від 24 червня 2009 року № 12.
У зв'язку з цим, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати п.1.3.8 рішення Хмельницької міської ради від 24 червня 2009 року № 12 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам», в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 22 кв. м. за адресою АДРЕСА_2, Гаражний кооператив «Рибалко», блок І, бокс НОМЕР_1, у м. Хмельницькому; визнати недійсним та скасувати Державний акт серії НОМЕР_2 від 22 жовтня 2009 року про право власності на земельну ділянку, площею 0,0022 за вищевказаною адресою, виданий ОСОБА_5, виключити відомості про його державну реєстрацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 30 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_8 в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задоволити.
Вважає, що рішення є незаконним, необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Посилається на те, що судом залишено поза увагою, що в Розпорядженні міської адміністрації ради народних депутатів від 9 серпня 1993 року № 1804 про виділення земельних ділянок під будівництво цегельних гаражів в гаражних масивах прямо вказано, що земельна ділянка - місце під будівництво цегельних гаражів площею 21 м. кв. блок І бокс НОМЕР_1 виділено ОСОБА_9, а не гаражному кооперативу.
Крім того, земельну ділянку було відведено ОСОБА_9 в натурі, про що складено Акт відведення червоних ліній в натурі від 21 жовтня 1993 року.
Також, апелянт спростовує посилання суду про те, що ОСОБА_9 не входить в члени кооперативу та не сплачував щорічні внески, письмовою відповіддю ГК «Рибалко» від 27 жовтня 2017 року, що згідно Журналу обліку членів гаражного кооперативу ОСОБА_9 є членом кооперативу і за ним закріплено спірний гараж з моменту створення кооперативу і до 2008 року.
ОСОБА_8 зазначає, що надані ОСОБА_5 документи лише підтверджують, що не вилучена у попереднього власника земельна ділянка незаконно повторно передана у власність іншій особі.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог, докази на які він посилався, не знайшли свого підтвердження.
З таким висновком Апеляційний суд не погоджується.
Право власності, відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.
Власник земельної ділянки або землекористувач може, відповідно до ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України, вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть, відповідно до ст. 149 ЗК України, що діяв на час надання ОСОБА_5 земельної ділянки, вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Ні органами виконавчої влади, ні органами місцевого самоврядування рішення щодо вилучення спірної земельної ділянки у апелянта чи ОСОБА_9 не приймалось. Матеріали справи даних доказів не містять.
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 09 серпня 1993 року розпорядженням міської адміністрації Хмельницької міської Ради народних депутатів за № 1804, ОСОБА_9 виділено земельну ділянку площею 21 кв. м. для будівництва гаражу по АДРЕСА_1, гаражний кооператив «Рибалко».
21 жовтня 1993 року Актом вказання (відведення) червоних ліній в натурі представник бюро управління архітектури та містобудування м. Хмельницького показав ОСОБА_9 земельну ділянку площею 21 кв. м. (а. с. 10, 11).
28 червня 1996 року, відповідно до договору купівлі-продажу ОСОБА_9 продав, а ОСОБА_8 придбав незакінчений будівництвом гараж, що знаходиться в гаражному кооперативі Рибалко - 2, Блок И Бокс НОМЕР_1 (а. с. 12).
24 червня 2009 року п.1.3.8 рішення Хмельницької міської ради № 12 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам», ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку площею 22 кв. м. за адресою АДРЕСА_2, гаражний кооператив «Рибалко», блок І, бокс НОМЕР_1, у м. Хмельницькому (а. с. 41 зв).
22 жовтня 2009 року Управлінням Держкомзему в м. Хмельницькому ОСОБА_5 видано Державний акт серії НОМЕР_2 про право власності на земельну ділянку, площею 0,0022 кадастровий № НОМЕР_4 за вищевказаною адресою (а. с. 42).
Висновок суду першої інстанції, що в позові слід відмовити, так як ОСОБА_9 було виділено лише місце під будівництво цегельного гаражу площею 21 кв. м. на гаражному масиві по вул. м. Рибалко - 2, Блок - І, бокс - НОМЕР_1, земельна ділянка йому у власність не передавалась, а перебувала у користуванні гаражного масиву є необґрунтованим і суперечить законодавству.
Висновок суду першої інстанції, що відповідно до договору купівлі-продажу від 28.06.1996 року, укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_8, предметом продажу є незакінчений будівництвом гараж в м. Хмельницькому по вул. Рибалко - 2, блок И, бокс НОМЕР_1, у зв'язку із чим, суд не може прийняти до уваги цей доказ як належний і допустимий, так як ОСОБА_5 використовує гараж, що знаходиться за адресою: гаражний кооператив «Рибалко» по АДРЕСА_2, блок І, бокс НОМЕР_1, є припущенням і спростовується наявними в матеріалами справи доказами. Зазначений договір купівлі-продажу є чинним. Сторони не заперечували, що спір іде про одну і ту саму земельну ділянку.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції є необґрунтованим, тому рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову в частині визнання незаконним та скасування рішення сесії Хмельницької міської ради та визнання недійсним та скасування державного акту ОСОБА_5 на право власності на землю.
Щодо позовної вимоги про виключення відомостей про державну реєстрацію право власності на землю з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно слід зазначити наступне.
Так, у відповідності до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
З урахуванням викладеного, у разі набрання даним судовим рішенням законної сили, позивач не позбавлений права на звернення до відповідного органу реєстрації з вимогою про скасування запису про державну реєстрацію, внесеного на підставі рішення, скасованого у судовому порядку.
Отже, суд дійшов до висновку, що наразі вказана позовна вимога є передчасною, а обов'язок в частині скасування реєстраційного запису, внесеного на підставі рішення, скасованого у судовому порядку, є законодавчим обов'язком відповідного органу державної реєстрації.
Питання розподілу судових витрат між сторонами підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України. Позивач при звернені до суду з позовом сплатив 1280 грн. За подачу апеляційної скарги - 1408 грн. У зв'язку з цим, з Хмельницької міської ради та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 слід стягнути судові витрати (2688 грн. / 2) по 1344 грн. з кожного.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 30 листопада 2017 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_8 до Хмельницької міської ради, ОСОБА_5, з участю треті осіб на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, гаражного кооперативу «Рибалко» про визнання незаконним та скасування рішення сесії та визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на землю задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати п.1.3.8 рішення Хмельницької міської ради від 24 червня 2009 року № 12 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам», в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 22 кв. м. за адресою АДРЕСА_2, Гаражний кооператив «Рибалко», блок І, бокс НОМЕР_1, у м. Хмельницькому.
Визнати недійсним та скасувати Державний акт серії НОМЕР_2 від 22 жовтня 2009 року про право власності на земельну ділянку, площею 0,0022 кадастровий № НОМЕР_4 за адресою АДРЕСА_2, Гаражний кооператив «Рибалко», блок І, бокс НОМЕР_1, у м. Хмельницькому, виданий ОСОБА_5
В решті вимог позову відмовити.
Стягнути з Хмельницької міської ради та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 судові витрати по 1344 грн. з кожного.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26 березня 2018 року.
Судді: /підписи/ А.В. Купельський
Т.В. Спірідонова
Т.О. Янчук
Згідно з оригіналом:
суддя Апеляційного суду
Хмельницької області А.В. Купельський