Провадження № 2-а/679/26/2018
Справа № 679/1052/17
13 лютого 2018 року м.Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Базарника Б.І., при секретарі Ясенчук С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин адміністративну справу №679/1052/17 за позовом ОСОБА_1 (паспорт серії НВ №364048, РНОКПП - НОМЕР_1, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 30100) до виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області (код ЄДРПОУ 05399231, адреса місцезнаходження: вул.Шевченка, 1, м.Нетішин, Хмельницька обл., 30100) про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним адміністративним позовом до виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області, в якому просить суд:
- визнати незаконним рішення органу приватизації (органу місцевого самоврядування) Нетішинської міської ради Хмельницької області №201 від 27.04.2017 року про відмову їй та членам її ім'ї - ОСОБА_2, ОСОБА_3 у передачі у приватну власність шляхом приватизації житлового приміщення №104 загальною площею 46,0 кв.м. по вул.Набережна, 7 у м.Нетішин Хмельницької області;
- визнати за вказаними вище особами право на приватизацію житлового приміщення №104 загальною площею 46,0 кв.м. житловою площею 26,7 кв.м. по вул.Набережна, 7 у м.Нетішин Хмельницької області.
В обґрунтування своїх вимог в позовній заяві позивачка зазначила, що відповідно до ордера №148, виданого ЖКП Нетішинського міськвиконкому 13.08.2010 року, її сім'я отримала житло на вселення в малосімейний гуртожиток за адресою АДРЕСА_1. Вказаний ордер було видано позивачці на сім'ю з 3-х чоловік: ОСОБА_1 та її дітей ОСОБА_2 і ОСОБА_3
Маючи намір скористатися своїм право на приватизацію займаного її сім'єю житла позивачка звернулася до виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області (далі за текстом - ВК НМР Хмельницької області).
З протоколу №1 засідання постійної комісії із забезпечення реалізації житлових прав громадян позивачці стало відомо, що при підготовці документів на засідання комісії було встановлено, що відповідно до інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру іпотек за ОСОБА_1 згідно договору іпотеки на праві приватної власності належить квартира в м.Нетішин.
Рішенням ВК НМР Хмельницької області №201/2017 від 27.04.2017 року позивачці та членам її сім'ї відмовлено у передачі у спільну сумісну власність спірного приміщення, у зв'язку з наданням нею неповного переліку документів, зазначених в інформаційній картці для отримання означеної адміністративної послуги, та наявністю житла на праві приватної власності. При цьому, відповідачем не зазначено, яких саме документів та у відповідності з яким переліком.
Позивачка вважає вказане рішення відповідача незаконним та просить позов задоволити.
В судове засідання позивачка не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, подала до суду заяву, відповідно до якої просить справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити у повному обсязі.
Представник відповідача повідомлений у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності сторони, зі змісту якого вбачається також, що відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Враховуючи вищенаведені обставини та відповідно до ст.205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в письмовому провадженні за наявними в матеріалах справи доказами.
На підставі ч.4 ст.229 КАС України справу розглянуто без здійснення фіксування судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів і підстав.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що згідно витягу з протоколу №1 засідання постійної комісії із забезпечення реалізації житлових прав громадян від 17.01.2017 року на засіданні постійної комісії із забезпечення реалізації житлових прав громадян ВК НМР Хмельницької області, 17.01.2017 року розглядалося питання щодо розгляду звернень громадян про передачу у власність займаних жилих приміщень, в тому числі і звернення позивачки про приватизацію житлового приміщення №104, загальною площею 46,0 кв.м., житловою площею 26,7 кв.м. по вул.Набережна, 7. За результатами розгляду вказаного питання комісією прийнято рішення відмовити у наданні рекомендацій виконавчому комітету міської ради щодо передачі у власність ОСОБА_1 спірного житлового приміщення у зв'язку з наявністю житла на праві приватної власності.
Підпунктом 5.2. пункту 5 рішення ВК НМР Хмельницької області №201/2017 від 27.04.2017 року позивачці та членам її сім'ї відмовлено у передачі у спільну сумісну власність спірного приміщення, у зв'язку з наданням нею неповного переліку документів, зазначених в інформаційній картці для отримання означеної адміністративної послуги, та наявністю житла на праві приватної власності.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
У зв'язку з наведеним, відповідач в ході судового розгляду справи зобов'язаний був довести правомірність прийнятого ним рішення за наявності у нього заперечень проти позову, проте відповідачем не надано суду доказів на спростування позовних вимог позивачки, не доведено доказами правомірності прийнятого відповідачем рішення та наявності вказаних у ньому обставин та правових підстав для відмови позивачці у передачі в приватну власність шляхом приватизації житлового приміщення №104 загальною площею 46,0 кв.м. по вул.Набережна, 7 у м.Нетішин Хмельницької області.
Зважаючи на вищенаведене, та враховуючи заяву представника відповідача згідно якої останній не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги позивачки в частині визнання незаконним підпункту 5.2. пункту 5. Рішення ВК НМР Хмельницької області №201 від 27.04.2017 року, яким ОСОБА_1 та членам її сім'ї - ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено у передачі у приватну власність шляхом приватизації житлового приміщення №104 загальною площею 46,0 кв.м. по вул.Набережна, 7 у м.Нетішин Хмельницької області.
При цьому, з урахуванням вимог ч.1 ст.5 КАС України та ч.2 ст.9 КАС України, суд вважає можливим та необхідним вийти за межі позовної вимоги позивача, оскільки це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, визнавши протиправним та таким, що підлягає скасуванню вищевказаний підпункт 5.2 пункту 5 рішення ВК НМР Хмельницької області №201/2017 від 27.04.2017 року.
Разом з тим, суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для визнання протиправним та скасування в цілому рішення ВК НМР Хмельницької області №201/2017 від 27.04.2017 року, оскільки зважаючи на зміст порушеного відповідачем права позивача та характер спірних правовідносин, вказане рішення відповідача стосується предмету спору лише в частині підпункт 5.2. пункту 5.
Крім того, суд вважає, що наявні передбачені законом підстави для закриття адміністративної справи в частині розгляду позовної вимоги позивачки щодо визнання за нею та членами її сім'ї права на приватизацію спірного житлового приміщення, зважаючи на наступне.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Чатиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
Згідно ст.4 КАС адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
Відповідно до ч.6 ст. 21 КАС не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Згідно з ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Крім цього, Пленумом Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2013 року надано роз'яснення в п.13 згідно якого справи у спорах про захист порушених, невизнаних або оспорюваних інтересів, що виникають із житлових правовідносин, згідно з ч.1 ст.15 ЦПК України від 18 березня 2004 року №1618-IV розглядаються за правилами цивільного судочинства, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
З огляду на положення ч.1 ст.4 та ч.1 ст.19 КАС України спори, в яких урегульовані нормативно визначеною процедурою управлінські дії суб'єкта владних повноважень, пов'язані з реалізацією житлових прав фізичних осіб (щодо обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, нагляду і контролю за забезпеченням реалізації права громадян України на житло, додержання правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків тощо), є публічно-правовими і розглядаються за правилами адміністративного судочинства.
Суд вважає, що в даному випадку вимога щодо визнання права на приватизацію квартири не відноситься до дій, які є процедурно визначеними управлінськими повноваженнями суб'єкта владних повноважень, а є захистом невизнаного житлового права позивача.
Частиною 2 статті 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, суд приходить до висновку щодо неналежності розгляду позовної вимоги позивачки про визнання за нею та членами її сім'ї права на приватизацію житлового приміщення №104 загальною площею 46,0 кв.м. житловою площею 26,7 кв.м. по вул.Набережна, 7 у м.Нетішин Хмельницької області в порядку адміністративного судочинства, в зв'язку з чим провадження щодо цієї позовної вимоги підлягає закриттю.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судових витрат, то понесені судові витрати у зв'язку з розглядом справи в суді компенсуються за рахунок Державного бюджету України у відповідності до положень п.2 ч.5 ст.139 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.2 - 10, 12, 19, 20, 21, 22, 25, 30, 32, 72 - 79, 90, 94, 132, 139, 143, 192, 228, 238, 241 - 246, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (паспорт серії НВ №364048, РНОКПП - НОМЕР_1, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 30100) до виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області (код ЄДРПОУ 05399231, адреса місцезнаходження: вул.Шевченка, 1, м.Нетішин, Хмельницька обл., 30100) про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень - задоволити частково.
Визнати протиправним та скасувати підпункт 5.2 пункту 5 рішення виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області №201/2017 від 27.04.2017 року, яким відмовлено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у передачі у приватну власність шляхом приватизації житлового приміщення №104, загальною площею 46,0 кв.м. по вул.Набережна, 7, м.Нетішин Хмельницької області.
Закрити провадження в адміністративній справі в частині позовної вимоги про визнання за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 права на приватизацію житлового приміщення №104, загальною площею 46,0 кв.м., по вул.Набережна, 7 у м. Нетішин Хмельницької області.
Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.
Рішення набирає законної сили в порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Нетішинський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту рішення.
Суддя Б.І. Базарник