Вирок від 26.03.2018 по справі 676/4451/16-к

Справа № 676/4451/16-к

Провадження № 1-кп/676/19/18

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

у складі: головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря - ОСОБА_4 , ОСОБА_5

сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_6

потерпілих - ОСОБА_7 , ОСОБА_8

представника потерпілого - ОСОБА_9

обвинуваченого - ОСОБА_10

захисника - ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області кримінальне провадження №12016240070001243 за обвинуваченням, -

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

- вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.03.2005 року за ч..2 ст.15-ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 15-ч.2 ст.194, ч.2 ст. 15- ч.2 ст. 289, ч. 2 ст. 289, ч.1 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років;

- вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30.03.2009 року за ч.2 ст.187, 71 КК України до позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців з конфіскацією майна, ідентифікаційний номер - фізичної особи платника податків НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15-ч.1 ст.115, ч.1 ст.162, ч.2 ст. 185 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_10 , близько 01 год. 05 липня 2016 року шляхом вільного доступу через хвіртку, зайшов на територію домогосподарства АДРЕСА_2 , в порушення ст. 30 Конституції України, через вікно проник в чуже житло - в приміщення квартири АДРЕСА_2 , таким чином порушив недоторканість житла ОСОБА_7 .

Він, же близько 01 год.05 хв. 05 липня 2016 року, маючи на меті заподіяти тілесні ушкодження, на грунті непрязних відносин з ОСОБА_8 , в приміщення спальної кімнати квартири АДРЕСА_3 , підійшов до потерпілої скориставшись тим, що остання спала, лівою рукою притиснув її до ліжка та схопив долонею за шию, після того за допомогою кухонного ножа та двічі порізав їй шию. В цей час потерпіла ОСОБА_8 прокинулась і почала вириватись та упала на підлогу. Після чого лівою рукою схопив за рот ОСОБА_8 і притиснув її до підлоги та кухонним ножом наніс ще п'ять надрізів шиї потерпілої, внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження в вигляді семи поверхневих ран на передньо-боковій поверхні шиї зліва в середній та нижніх третинах з рівними краями, гострокутними кінцями, по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які призвели до короткочасного розладу здоров'я, п'яти подряпин лінійної форми на боковій поверхні шиї справа в нижній середніх третинах, по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, чотирьох плямистих синяків на передньо-боковій поверхні шиї справа в верхній третині з подальшим розвитком після травматичного ларингіту і після травматичного парезу правої половини гортані, які по ступеню тяжкості відносяться до середніх тілесних ушкоджень, які призвели до тривалого лікування більше 21 дня.

Він же, близько 01 год. 15 хв.5 липня 2016 року перебуваючи в приміщенні спальної кімнати квартири АДРЕСА_3 , переслідуючи корисливий мотив, умисно, повторно, таємно викрав мобільний телефон «LG-Р715» вартістю 2000 грн. в комплекті з Сім-карткою «Київстар» № НОМЕР_2 , вартістю 10 грн., чим спричинив матеріальні збитки ОСОБА_8 на загальну суму 2020 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15-ч.1 ст.115, ч.1 ст.162, ч.2 ст. 185 КК України, визнав частково та показав, що на початку липня 2016 року, точної дати не пам'ятає допомагав сину потерпілої ОСОБА_8 , з яким підтримував дружні стосунки, розбирати сарай, після чого потерпіла запросила його на річку, де розпивали спиртні напої. Після вжитої великої кількості алкоголю у нього з ОСОБА_8 виник конфлікт, з приводу того, що останні розповіла сину, що він домагався її. Ввечері по дорозі додому ОСОБА_8 підвернула ногу, вони присіли на узбіччі і почав її просити, щоб вона не розповідала сину про конфлікт між ними. Через деякий час до них повернулась подруга ОСОБА_8 , і остання почала тій кричати, що він її домагався, він обурився та пішов у своїх справах. Згодом вирішив повернутись до потерпілої, але останньої вдома не було, знаючи де знаходяться ключі відчинив будинок та зайшов в середину, так як повернулись власники будинок покинув через вікно. Стоячи під вікном, чув як ОСОБА_8 розповіла сину, що він її домагався. Через деякий час він через вікно проник в кімнату з метою з'ясувати з ОСОБА_8 стосунки. Коли остання побачила його намагалась закричати, і він закрив їй рота рукою та вдарив декілька раз ножом по шиї, наміру позбавляти життя потерпілу не мав, а бажав налякати останню. Після чого викрав телефон потерпілої, оскільки не було грошей залишити м. Кам'янець-Подільський. В скоєному розкаюється, не заперечує проти обвинувачення щодо незаконного проникнення в житло та крадіжку чужого майна. Однак, заперечує проти обвинувачення щодо замаху на вбивство ОСОБА_8 , просить перекваліфікувати вказані дії на ст. 125 КК України, оскільки йому нічого не заважало вбити потерпілу, якщо б мав такий намір.

Причетність обвинуваченого ОСОБА_10 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.162, ч.2 ст. 185 по кримінальному провадженню №12016240070001243 доведено наступним:

- допитом у судовому засіданні потерпілих:

ОСОБА_7 , яка показала, що проснулась вночі, коли точно сказати не може, від того, що онук бігав по вулиці і шукав матір, на її запитання відповів, що мати закрита в кімнаті, близько 8 год. ранку, розбили вікно і проникли всередину кімнати. В кімнаті дочка, ОСОБА_8 лежала на підлозі в крові та повідомила, що її підрізав ОСОБА_12 , знайомий онука. Ніяких стосунків обвинувачений з дочкою не підтримував того дня до 14 год. був у них в гостях. Викликали поліцію, які провели огляд місця події. Раніше ОСОБА_10 , двічі в них ночував, вільного доступу до будинку в нього не було. При призначенні міри покарання обвинуваченому, підтримує думку прокурора.

ОСОБА_8 показала, що вночі проснулась від того, що обвинувачений ліз до неї з сексуальними намірами, тобто рукою ліз до полових органів, на зауваження не реагував, відштовхувала його, просила його припини свої дії бо покличе сина. Коли вона намагалась покликати сина, ОСОБА_10 взяв її за шию і почав її душити, прийшла до свідомості лежачи на підлозі, текла кров, покликала на допомогу, після чого її госпіталізували. Викликали поліцію, коли намагалась покликати на допомогу, та виявила що обвинувачений вкрав мобільний телефон. ОСОБА_10 знала близько одного місяця, як товариша сина. На передодні разом відпочивали на річці, вживали спиртні напої, весь день домагався її. На її думку обвинувачений намагався її вбити, щоб вона не розповіла , що він намагався її зґвалтувати. Не зґвалтував її обвинувачений лише тому, що вона з переляку «наклала в штани». Постанову органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження відного ОСОБА_10 за ст. 152 КК України, ні вона ні її адвокат не оскаржували. При обранні міри покарання підтримує думку прокурора.

- допитом свідків:

ОСОБА_13 , яка в судовому засіданні показала, що потерпілою ОСОБА_8 є подругами, в літку 2016 року домовились про зустріч та направились на річку відпочивати, серед них був також і обвинувачений, знайомий сина подруги. Ввечері, коли повертались додому вона пішла вперед, а ОСОБА_8 з обвинуваченим відстали. Коли вона набрала по мобільному ОСОБА_8 , остання попросила про допомогу, мотивуючи дане тим, ОСОБА_10 її не пускає, про що вона повідомила сину потерпілої. Коли вона повернулась до потерпілої та була перелякана, схвильована, говорила, що ОСОБА_10 їй погрожував, однак нічого чітко пояснити не змогла так, як на річці вживали спиртні напої. Обвинувачений піднявся з покривала та пішов у своїх справах при цьому запитав у потерпілої чи вона все зрозуміла. З такої поведінки потерпілої та обвинуваченого їй стало зрозуміло, що ОСОБА_10 домагався ОСОБА_8 та погрожував їй.

ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що той час проживала в цивільному шлюбі з ОСОБА_15 по місцю проживання його родичів. Обвинувачений прибув до них допомогти впоратись по господарству, мати ОСОБА_16 разом з подругою пішла на річку та запросили їх до них приєднатись, на що вони погодились. До вечора відпочивали на річці вживали спритні напої, обвинувачений був разом із ними. З відпочинку вона з чоловіком першими пішли додому, згодом до ОСОБА_16 зателефонувала подруга матері і просила прийти за матір'ю. Коли вони повернулись побачили, що ОСОБА_8 сидить на покривалі, плакала, була в шоковому стані і повідомила, що ОСОБА_10 хотів її зґвалтувати. Повернулись додому лягли спати, ранком проснулась почула, що ОСОБА_8 кличе на допомогу, але була закрита з середини. Богдан розбив вікно заліз в середину та відчинив двері, потерпіла лежала на підлозі в крові, повідомила, що ОСОБА_10 порізав її горло та хотів зґвалтувати, викликали поліцію. Також виявили крадіжку мобільного телефону потерпілої.

ОСОБА_15 дав в судовому засіданні аналогічні покази показам ОСОБА_14 .

Винуватість ОСОБА_10 доведено наступними доказами, які були оглянуті та дослідженні в судовому засіданні, а саме:

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_8 , про вчинення кримінального правопорушення від 5.07.2016 року, а саме про те, що обвинувачений в період з 00 год. до 3.00 год. 5.07.2016 року скористався її безпорадним станом в супереч її волі вступив із нею в статеві зносини.

- протоколами прийняття заяви від ОСОБА_8 , про вчинення кримінального правопорушення від 18.07.2016 року, а саме про те, що обвинувачений близько 1 год. 5.07.2016 року таємно викрав належний їй мобільний телефон«LG-Р715», чим завдав матеріальної шкоди, а також намагався позбавити її життя.

- протоколами прийняття заяви від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення від 18.07.2016 року, а саме про те, що близько 1 год. 5.07.2016 року ОСОБА_10 порушив недоторканість її житла.

- протокол огляду місця події та фототаблицею до неї від 5 липня 2016 року домогосподарства АДРЕСА_2 в ході якого було виявлено та вилучено сліди папілярних узорів рук, кухонний ніж, постільну білизну зі слідами крові.

- висновком судового медичного експерта № 438 від 23.08.2016 року, згідно якого у потерпілої ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження групи:

А -у вигляді семи поверхневих ран на передньо-боковій поверхні шиї справа в середній третині, в області підборіддя, на передньо-боковій поверхні шиї зліва в середній та нижній третинах з рівними краями, гострокутними кінцями, утворились від дії предмета з ріжучою поверхнею в день поступлення на стаціонарне лікування з вказаними ушкодженнями в Кам'янець-Подільську міські лікарню № 1, тобто 5.07.2016 року, по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які призвели до короткочасного розладу здоров'я.

Б - у вигляді п'яти подряпин лінійної форми на боковій поверхні шиї справа в нижній та середній третинах утворились внаслідок дії предмета з ріжучою поверхнею або загостреною поверхнею поверхнево по дотичній в день поступлення на стаціонарне лікування з вказаними ушкодженнями в Кам'янець-Подільську міські лікарню № 1, тобто 5.07.2016 року, по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В - чотири плямистих синяків фіолетово-синюшного кольору на передньо-боковій поверхні шиї справа в верхній третині з подальшим розвитком після травматичного ларингіту і після травматичного парезу правої половини гортані утворились в наслідок дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею можливо при здавлюванні пальцями рук, в день поступлення на стаціонарне лікування з вказаними ушкодженнями в Кам'янець-Подільську міські лікарню № 1, тобто 5.07.2016 року, по ступеню тяжкості відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які призвели до тривалого лікування більше 21 дня.

- висновком судового медичного експерта № 472 від 19.07.2016 року, згідно якого у ОСОБА_10 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено.

- висновком № 96 від 29.07.2016 року цитологічної експертизи нігтів, кров потерпілої ОСОБА_8 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосеологічної системи АВО(Н), в піднігтєвому вмісту лівої руки потерпілої знайдено кров, що належить ОСОБА_8

- висновком № 93 від 29.07.2016 року, 97 від.3.08.2016 року цитологічної експертизи ножа, марлевого тампона об'єкт 1, знайдено кров, яка відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосеологічної системи АВО(Н), що належить ОСОБА_8

- повідомленням Повного товариства «Ломбард Партнер» Вівенко і компанія № 1396 /16 від 22 липня 2016 року на адресу слідчого, встановлено факт звернення до ломбарду ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в ломбарді по АДРЕСА_4 , за договором фінансового кредиту отримав кредит в сумі 700 грн. під заклад мобільного телефону «LG-Р715».

- висновком № 448 від 7.07.2016 року судово-імунологічної експертизи, кров потерпілої ОСОБА_8 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосеологічної системи АВО(Н).

- висновками № 449 від 29.08.2016 року, № 452 від 29.08.2016 року, № 453 від 29.08.2016 року, № 454 від 29.08.2016 року, № 455 від 29.08.2016 року судово-імунологічної експертизи марлевого тампона, блузки жіночої, рушника, підковдри, покривала, знайдено кров, яка відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосеологічної системи АВО(Н), що належить ОСОБА_8 .

В сукупності з іншими доказами, висновки судово-медичних і судово-імунологічних експертиз дають суду підстави вважати, що на марлевому тампоні, блузці жіночі, рушнику, підковдрі, покривалі та ножі, які вилучені під час огляду місця події у домогосподарства АДРЕСА_2 , де проживає потерпіла ОСОБА_8 знайдено кров, яка відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосеологічної системи АВО(Н) та належить потерпілій, що підтверджує факт спричинення їй тілесних ушкоджень.

Наведені вище докази взаємопов'язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено особу винного, подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини, зазначені у ст. 91 КПК України. Всі докази взаємодоповнюють один одного і в сукупності підтверджують вину ОСОБА_10 в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 162, ч.2 ст. 185 КК України.

Не ґрунтуються на матеріалах справи і досліджених у суді доказах доводи сторони обвинувачення про те, що дії ОСОБА_10 містять склад злочину, передбачений ч.2 ст. 15-ч.1 ст.115 КК України, а саме: органом досудового розслідування, ОСОБА_10 обвинувачується, в тому, що він близько 01 год.05 хв. 05 липня 2016 року, маючи на меті позбавити життя ОСОБА_8 , порушуючи ст. 30 Конституції України проник в приміщення спальної кімнати квартири АДРЕСА_3 , де зайшов на кухню зазначеної квартири та взяв зі столу кухонний ніж, з яким підійшов до потерпілої ОСОБА_8 скориставшись тим, що остання спала, лівою рукою притиснув останню до ліжка та схопив її долонею за шию, після того за допомогою кухонного ножа, який був у правій руці, намагався позбавити життя останню двічі перерізаючи їй шию. В цей час потерпіла ОСОБА_8 прокинулась і почала вириватись та упала на підлогу. Діючи з метою доведення свого злочинного умислу до кінця аналогічним чином лівою рукою схопив за рот ОСОБА_8 і притиснув її до підлоги та кухонним ножом наніс ще п'ять надрізів шиї потерпілої, внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження в вигляді семи поверхневих ран на передньо-боковій поверхні шиї зліва в середній та нижніх третинах з рівними краями, гострокутними кінцями, п'яти подряпин лінійної форми на боковій поверхні шиї справа в нижній середніх третинах, чотирьох плямистих синяків на передньо-боковій поверхні шиї справа в верхній третині з подальшим розвитком після травматичного ларингіту і після травматичного парезу правої половини гортані, які по ступеню тяжкості відносяться до середніх тілесних ушкоджень, від яких потерпіла втратила свідомість. Після чого побачив, що ОСОБА_8 втратила свідомість та вважаючи, що позбавив життя останню покинув приміщення квартири не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки в приміщенні спальної кімнати зазначеного домоволодіння о 07 год. 00 хв. зайшов син потерпілої ОСОБА_15 та надав першу медичну допомогу потерпілій, В подальшому потерпілу госпіталізували у відділення інтенсивної терапії Кам'янець-Подільської міської лікарні, де останній було надано кваліфіковану медичну допомогу.

Органом державного обвинувачення вина обвинуваченого ОСОБА_10 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15-ч.1 ст.115 КК України не доведена і в його діях відсутній даний склад злочину, виходячи з наступного.

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст.115 КК України, характеризується виною у формі прямого умислу. При цьому питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного та потерпілого, що передували події, їх стосунки.

Указана правова позиція відображена також у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2013 року по справі № 5-32кс12.

Відповідно до ч.1 ст. 15 КК замахом на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі. Згідно з частиною другою статті 24 КК умисел є прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

При відмежуванні замаху на вбивство від умисного заподіяння тілесного ушкодження визначальним є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: якщо особа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, умисел є прямим, а якщо не бажає, хоча й свідомо припускає їх настання, умисел є непрямим. При дослідженні доказів необхідно виходити із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки (пункт 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи»).

Оцінюючи покази потерпілої ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_10 , експерта ОСОБА_17 та інші докази дослідженні в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого фактично були спрямовані на подавлення опору потерпілої ОСОБА_8 для вступу з нею в статеві зносини. На заяву потерпілої ОСОБА_8 , що буде кричати та покличе сина на допомогу, бажаючи уникнути викриття на місці злочину, ОСОБА_10 стиснув руками її шию, внаслідок чого спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді чотири плямистих синяків фіолетово-синюшного кольору на передньо-боковій поверхні шиї справа в верхній третині з подальшим розвитком після травматичного ларингіту і після травматичного парезу правої полови гортані утворились в наслідок дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею можливо при здавлюванні пальцями рук, в день поступлення на стаціонарне лікування з вказаними ушкодженнями в Кам'янець-Подільську міські лікарню № 1, тобто 5.07.2016 року, по ступеню тяжкості відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які призвели до тривалого лікування більше 21 дня

З показів в судовому засіданні судово-медичного експерта ОСОБА_17 тілесні ушкодження виявлені у потерпілої ОСОБА_8 у вигляді семи поверхневих ран на передньо-боковій поверхні шиї справа в середній третині, в області підборіддя, на передньо-боковій поверхні шиї зліва в середній та нижній третинах з рівними краями, гострокутними кінцями, утворились від дії предмета з ріжучою поверхнею в день поступлення на стаціонарне лікування з вказаними ушкодженнями в Кам'янець-Подільську міські лікарню № 1, тобто 5.07.2016 року, по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які призвели до короткочасного розладу здоров'я та у вигляді п'яти подряпин лінійної форми на боковій поверхні шиї справа в нижній та середній третинах утворились внаслідок дії предмета з ріжучою поверхнею або загостреною поверхнею поверхнево по дотичній в день поступлення на стаціонарне лікування з вказаними ушкодженнями в Кам'янець-Подільську міські лікарню № 1, тобто 5.07.2016 року, по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, не змогли призвести до смерті потерпілої.

Разом із тим, одні тільки ці обставини не свідчать про наявність у ОСОБА_18 умислу саме на вбивство ОСОБА_8 , враховуючи характер тілесних ушкоджень та їх тяжкість, поряд з цим суд виходить з того, що обвинуваченому нічого не перешкоджало вчинити вбивство потерпілої.

Орган досудового розслідування - постановою слідчого СВ Камянець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області від 25 серпня 2015 року закрив кримінальне провадження №12016240070001270 в частині заяви ОСОБА_8 за фактом її зґвалтування, за ч.1 ст. 152 КК України, з якою погодився прокурор. Потерпіла ОСОБА_8 та її представник - адвокат ОСОБА_9 не скористались своїм правом та не оскаржили вказану постанову у порядку визначеному КПК України.

Прокурор в судовому засіданні не скористався правом визначеним ч.2 ст. 337 КПК України щодо зміни обвинувачення чи висунення додаткового обвинувачення за замах на зґвалтування.

Згідно ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, який висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

При цьому, суд виходить із сукупності всіх обставин вчиненого діяння яке не охоплювалось умислом обвинуваченого ОСОБА_10 на вбивство потерпілої. Викладене свідчить, що ОСОБА_10 свідомо бажав вступити в статеві зносини з потерпілою ОСОБА_8 та намагався подолати її опір в ході якого і спричинив, останні тілесні ушкодження, а тому його дії з ч.2 ст. 15-ч.1 ст.115 КК України слід перекваліфікувати на ч.1 ст. 122 КК України.

Згідно ч.1 ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Оцінивши належні, допустимі та достовірні докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись Законом, суд вважає що дії ОСОБА_10 містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122, ч.1 ст.162, ч.2 ст. 185 КК України.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_10 , що виразились в умисному спричиненні тілесних ушкоджень середньої тяжкості, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, мало місце. Зазначене діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України. Обвинувачений ОСОБА_10 , винний у вчиненні цього кримінального правопорушення і підлягає покаранню за його вчинення.

В судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_10 , що виразились в порушенні недоторканності житла, мало місце. Зазначене діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України. Обвинувачений ОСОБА_10 , винний у вчиненні цього кримінального правопорушення і підлягає покаранню за його вчинення.

Також, в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_10 , що виразилось в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), кваліфікуючою ознакою якого є повторність, мало місце. Зазначене діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України. Обвинувачений ОСОБА_10 , винний у вчиненні цього кримінального правопорушення і підлягає покаранню за його вчинення.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину згідно ст.12 КК України, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 , судом не встановлено.

З врахуванням обставин справи і даних про особу ОСОБА_10 , який раніше не одноразово судимий, офіційно не працює, після звільнення з місць позбавлення волі вчинив ряд умисних злочинів, за місцем по місцю реєстрації характеризується негативно, на обліку лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває, відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 454 від 27.07.2016 року ОСОБА_10 виявляє емоційно-нестійкий розлад особистості, імпульсивний тип, виявляв такий і на період вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, цей розлад не залишав та не залишає його можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, в період вчинення злочину в стані тимчасового розладу душевної діяльності, іншого психічного розладу не знаходився, примусових заходів медичного характеру не потребує, стан його здоров'я, враховуючи думку потерпілих, вимоги ст. 65, ст.66 КК України, призначити ОСОБА_10 , покарання за сокупністю ч.1 ст. 122, ч.1 ст.162, ч.2 ст. 185 КК України у виді максимального строку позбавлення волі, оскільки саме таке покарання гарантуватиме безпеку для суспільства, буде необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

З метою забезпечення виконання вироку, з врахуванням того, що ОСОБА_10 , призначається покарання у виді позбавлення волі, обраний йому запобіжний захід у виді тримання під вартою слід залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Судові витрати по справі в сумі: - 527.76 грн. віднести на рахунок держави, оскільки потерпіла відмовилась від підтримання обвинувачення, - 1407.12 грн. стягнути з винної особи.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_10 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122, ч.1 ст.162, ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки.

- за ч.1 ст. 162 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки.

- за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання остаточно для відбуття ОСОБА_10 призначити покарання у виді п'яти років позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_10 рахувати з 26 березня 2018 року, зарахувати йому в строк відбуття покарання час його знаходження під вартою з 18 липня 2016 року по 20 червня 2017 року в розрахунку, що відповідно до вимог ч.5 ст. 72 КК України (в редакції Закону на 19.06.2017 року) один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, з 20 червня 2017 року по 25 березня 2018 року включно день за день.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_10 - у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.

Судові витрати по справі в сумі 527.76 грн. віднести на рахунок держави, стягнути з ОСОБА_10 на користь держави судові витрати в сумі 1407.12 грн. за проведення експертиз.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Хмельницької області через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження, а обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Головуючий суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду

ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_2

Попередній документ
72967372
Наступний документ
72967374
Інформація про рішення:
№ рішення: 72967373
№ справи: 676/4451/16-к
Дата рішення: 26.03.2018
Дата публікації: 28.02.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство