Справа №647/405/16-ц
Провадження № 2/647/137/2018
15.03.2018 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Кириленко М.О.,
за участю секретаря Пелюховської Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Бериславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської сільської ради Бериславського району, третя особа: ОСОБА_2, управління державної казначейської служби України у Бериславському районі Херсонської області про відшкодування шкоди, завданої внаслідок протиправних дій органу місцевого самоврядування, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Львівської сільської ради Бериславського району, третя особа: ОСОБА_2, управління державної казначейської служби України у Бериславському районі Херсонської області про відшкодування шкоди, завданої внаслідок протиправних дій органу місцевого самоврядування.
З урахуванням уточнених позовних вимог просила: 1) стягнути з Львівської сільської ради на її користь збитки, завдані знеціненням земельної ділянки кадастровий номер: 6520683000:02:001:0058, в розмірі 294 875,00 гривень; 2) стягнути з Львівської сільської ради на її користь вартість відновлювальних робіт, необхідних для ліквідації траншеї, що залишилася після демонтажу трубопроводу, враховуючи цільове призначення земельної ділянки за кадастровим номером:6520683000:02:001:0058 сільгоспвиробництво, в розмірі 69 966,00 гривень; 3) стягнути з Львівської сільської ради на її користь збитки (упущену вигоду) в розмірі 15 683,40 гривень; 4) стягнути з Львівської сільської ради на її користь витрати на придбання ліків в розмірі 715,33 гривень; 5) стягнути з Львівської сільської ради на її користь 100 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди; 6) стягнути з Львівської сільської ради на її користь судові витрати, в т.ч. за проведення судової оціночно-земельної та судової будівельно-технічної експертиз в розмірі 5091,10 гривень.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.11.2013 року позивач отримала у спадщину земельну ділянку загальною площею 37,2844 га, що розташована на території Львівської сільської ради, 48/1 Бериславського району Херсонської області та передана їй для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала її померлому батьку - ОСОБА_3, 1949 р. н., на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ХС № 004115 від 17 грудня 2001 року, виданого на підставі рішення Львівської сільської ради народних депутатів за № 94 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 232, кадастровий номер - 6520683000:02:001:0058, про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.11.2013 p., спадкова справа № 14/2013 p., зареєстровано в реєстрі за № 758 та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.11.2013 p., індексний номер витягу № 127452211, виданий приватним нотаріусом ОСОБА_4 Херсонського нотаріального округу, та Державний акт на право приватної власності на землю на ім'я - ОСОБА_3, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 232.
Відповідно до витягу № 0215/13-2752 від 12.11.2013 p., виданого Відділом держземагенства у Бериславському районі Херсонської області - кількість часток (паїв) складає 1,11 (9,2944 га), земля - рілля богарна; а відповідно до витягу № 02-15/13-1414 від 17.04.2013 p., виданого Відділом держземагенства у Бериславському районі Херсонської області - кількість часток (паїв) складає 4,41 (27,99 га),- земля - зрошувальна.
Відповідно до інформації про вартість земельної ділянки (паю) № 31-28-0. 3-2784/2-15 від 24.09.2015 p., виданої Відділом Держгеокадастру уБериславському районі Херсонської області, - вартість земельної ділянки (зрошувальної) становить 1 219 388,81 гривень.
Відповідно до інформації про вартість земельної ділянки (паю) № 31-28-0. 3-2783/2-15 від 24.09.2015 p., виданої Відділом Держгеокадастру у Бериславському районі Херсонської області, - вартість земельної ділянки (багарної) становить 306 921,00 гривень .
12.09.2014 року позивач виявила на вищезазначеній земельній ділянці траншею глибиною більше 1 метра та довжиною 446 м. (що залишилась від того, що трубу викопано), що проходить по місцю знаходження зрошувальної труби діаметром 530 мм, про що свідчить акт обстеження земельної ділянки в контурі № 48/1 від 29.10.2014 р. (акт висновку № 85/215 будівельно- технічного дослідження від 18.11.2015 p.,). З приводу вищевказаних зрошувальних труб до позивача неодноразово звертався та телефонував ОСОБА_2, 22.04.1984 р. н., який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Він постійно просив, а згодом почав вимагати надати дозвіл на проведення робіт на зазначеній вищезазначеній земельній ділянці по демонтажу зрошувальної системи. Коли позивач йому відмовила та порадила звернутись до суду для подальшого вирішення зазначеного питання, оскільки компетентним органом є суд, він почав вимагати у неї дати дозвіл та погрожувати, що останній і без її дозволу викопає ці труби, так як у нього вже є певна домовленість з головою сільради ОСОБА_5 JI. В. В період з 10.09.2014 р. по 11.09.2014 р. вночі громадянин ОСОБА_2 самовільно без дозволу позивача, застосовуючи спеціальну техніку та робітників викопав труби зрошування довжиною 446 м. та діаметром 530 мм, які проходили та знаходились на земельній ділянці, мотивуючи свої дії дозволом від сільради (рішення сільради 46-ї позачергової сесії 6-го скликання № 516 від 09.09.2014 р. ОСОБА_6 зазначені труби зрошувальної системи не знаходяться і ніколи не знаходились на балансі комунальної власності Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, про що свідчить відомість обліку основних засобів по Львівській сільській раді (довідка № 2-26/131 та довідка № 2-26/130 від 26.06.2015 p., видана головою сільради ОСОБА_5 та головним бухгалтером сільради ОСОБА_6 та звіт про експертну оцінку від 2007 року. Це рішення сільради відповідно до постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015 p., справа № 647/696/15-а, було визнано протиправними.
Крім того, з приводу протиправних дій ОСОБА_2 вона 12.09.2014 р. звернулась до РВ Бериславського УМВС Херсонської області з заявою про скоєння злочину, про що свідчить витяг з кримінального провадження № 12014230090001245.
Крім цього, 25.11.2015 р. позивач подала заяву на ОСОБА_5 за ст. 364 КК України до Бериславського ВП ГУ НП в Херсонській області, про що свідчить довідка № 37/1345 від 05.02.2016 р., даний факт зареєстровано до ЄРДР за № 12015230090001500 та справу взято під контроль відділом з економічних питань СБУ у Херсонській області, що станом на теперішній час знаходиться на стадії розгляду.
На вимогу до голови сільради дати пояснення щодо протиправних дій ОСОБА_2 про проведення земельних робіт з демонтажу зрошувальних труб без дозволу, остання послалась на рішення Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 09.09.2014 р. 46-ї сесії 6-го скликання № 516, згідно з яким ОСОБА_2 надано згоду на проведення робіт з демонтажу вищезазначених труб (довжиною в 100 м.), рішення приймалось колегіально депутатами скликання. Крім того, комісія сільради проводила супровід демонтажу зрошувальних труб на земельній ділянці позивача, що означає, співучасть сільради та громадянина ОСОБА_2
Відповідно до акту супроводу демонтажу зрошувальної системи від 11.09.2014 p., виданого сільрадою, було демонтовано в контурі Ме48 - 300 м. труби діаметром 530 мм. Але було демонтовано по факту 446 м. зрошувальної труби діаметром 530 мм, замість 100 м., про що свідчить акт обстеження земельної ділянки в контурі № 48/1 по заяві позивача від 29.10.2014 р. (акт висновку № 85/215 будівельно- технічного дослідження від 18.11.2015 p.,).
Ні позивач ні її померлий батько ОСОБА_3, який помер 12 травня 2013 р.) не укладали з Львівською сільською радою земельного сервітуту.
Крім цього, на ділянці траншеї був порушений плодючий прошарок грунту, який є необхідним для зрощування сільськогосподарських культур, тобто не було проведено рекультивацію земельної ділянки, яка є обов'язковою.
У зв'язку з зазначеним позивачу було завдано матеріальної шкоди, а саме: знецінення вартості земельної ділянки, що обумовлено тим, що земля стала незрошуваною - 295 102,99 гривень, витрати на проведення робіт, необхідних для ліквідації траншеї, що залишилась після демонтажу трубопроводу - 64 389,00 гривень.
Упущена вигода полягає в тому, що у зв'язку з незаконним демонтуванням зрошувальної системи, позивач не могла проводити сільськогосподарські роботи чи оформити договір оренди земельної ділянки. Вважає, що розмір упущеної вигоди складає 15683,40 гривні (згідно розрахунку).
Також протиправними діями Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що позивач зазнавала систематичних образ, приниження честі та гідності, ігнорування під час прийому у голови сільської ради, коли позивач намагалася вирішити вищевикладений спір з досудовому порядку, неправдиві ствердження у суді першої інстанції з приводу того, що позивач має недійсні право установчі документи. Також у душевних, моральних стражданнях позивача, фізичних стражданнях пов'язаних з погіршенням та невідворотними змінами стану здоров'я. Враховуючи тривалість у порушенні прав позивача, негативні наслідки, які стали наслідком протиправних дій відповідача, оцінює завдану йому моральну (немайнову) шкоду в розмірі 100 000,00 (сто тисяч) гривень.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_7 наполягали на своїх позовних вимогах, просили задовольнити їх в повному обсязі.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_8 та її представник адвокат ОСОБА_9 позовні вимоги не визнали, заперечували проти їх задоволення, просили суд відмовити в повному обсязі, так як вважають, що звернення ОСОБА_1 з значеним позовом потрібно було б до ОСОБА_2, який проводив там демонтаж зрощувальної системи.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Від представника третьої особи - управління державної казначейської служби України у Бериславському районі Херсонської області надійшла заява по розгляд справи у їх відсутність.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду (ст.13 ЦПК України).
Відповідно до положеньст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторін (ст. 81 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у справі №647/696/15-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бериславського районного суду Херсонської області від 11 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання протиправними дій та скасування рішення, задоволено частково. Скасовано постанову Бериславського районного суду Херсонської області від 11 серпня 2015 року. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області щодо прийняття рішення Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 09 вересня 2014 року № 516 «Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_2А.». З мотивувальної частини постанови вбачається, що вимоги щодо скасування рішення Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 09 вересня 2014 року № 516 «Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_2А.» є необґрунтованими, оскільки, на момент прийняття судового рішення, рішенням Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 24 липня 2015 року № 665 було скасовано рішення від 09 вересня 2014 року № 516.( т.1 а.с. 23-24)
Як наслідок, в період дії прийнятого рішення Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 09 вересня 2014 року № 516 «Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_2А.» (акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17 вересня 2014 року), на належній позивачу земельній ділянці площею 37,2844 га в контурі 48/1, кадастровий номер: 6520683000:02:001:0058, що розташована на території Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, виконано роботи з демонтажу труб зрошувальної системи діаметром 530 мм, довжиною 446 м, що призвело до зміни виду ріллі зі зрошувальної на богарну.( т.1. 35)
Згідно приписів ч.ч. 2,3 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 16 постанови №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям або забрудненням земельних ділянок та іншими порушеннями земельного законодавства, суди мають виходити з того, що відповідно до статті 156 ЗКУкраїни, статті 1166 ЦК Українитака шкода відшкодовується у повному обсязі.
Під час судового розгляду справи, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області по справі була призначена судова будівельно-технічна та оціночно-земельна експертизи.
Відповідно до висновку оціночно-земельної експертизи, земельна ділянка, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, кадастровий номер: 6520683000:02:001:0058, внаслідок демонтажу труб зрошувальної системи діаметром 530 мм, довжиною 446 м, що призвело до зміни виду ріллі із зрошувальної на богарну, знецінилася на 294 875,00 грн..( т. 1 а.с.172 -239)
Згідно висновку будівельно-технічної експертизи, вартість відновлювальних робіт, необхідних для ліквідації траншеї, що залишилася після демонтажу трубопроводу зовнішнім діаметром 530 мм, довжиною 446 м, враховуючи цільове призначення земельної ділянки за кадастровим номером: 6520683000:02:001:0058 - сільгоспвиробництво, становить 69 966,00 грн.. (т.2. а.с.52- 65)
Враховуючи, що вина відповідача у заподіянні шкоди позивачу є доведена належними і допустимими доказами, при цьому між діями відповідача і шкодою є безпосередній причинний зв'язок, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача - Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області на користь ОСОБА_1 збитків, що завдані знеціненням земельної ділянки, в розмірі 294 875,00 грн., та вартість відновлювальних робіт, необхідних для ліквідації траншеї, що залишилася після демонтажу трубопроводу, враховуючи цільове призначення земельної ділянки - сільгоспвиробництво, в розмірі 69 966,00 грн.
Щодо заявлених позивачем вимог про відшкодування збитків (упущеної вигоди)в розмірі 15 683,40 грн. суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.
Відповідно до положень ч.3 ст.157 ЗК України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється КМ України.
Недотримання позивачем положень Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМ України від 25.07.2007 №963, як підстави для розрахунку розміру збитків, унеможливлює покладення на відповідача обов'язку відшкодовувати збитки у спірних правовідносинах.
Разом з тим, розрахунок наведений в позовній заяві, на думку суду, є абстрактним.
Позивачем також заявлені вимоги про відшкодування відповідачем - Львівською сільською радою Бериславського району Херсонської області моральної шкоди в розмірі 100 000 грн., які суд вважає такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із ч.1 ст.74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
Відповідно до положень ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Частиною 2 ст.1167 ЦК визначено перелік випадків відшкодування моральної шкоди органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою, яка її завдала. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки п.3 статті передбачає наявність інших випадків передбачених законом.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування (ст.1173 ЦК України).
А відтак, оскільки постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у справі №647/696/15-а визнано протиправними дії Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області щодо прийняття рішення Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 09 вересня 2014 року № 516 «Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_2А.», і позивачка посилалася на завдання моральної шкоди, яка полягала в перенесених душевних стражданнях, нервових стресах, суд вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення загального законодавства про моральну шкоду, а саме: ст.56 Конституції України, ст.ст.23, 1167, 1173 ЦК України.
Оскільки позивачці по справі протиправними діями органу місцевого самоврядування завдано душевних страждань, порушено її психоемоційний стан, виходячи з вимог розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди слід встановити в сумі 5000,00 гривень.
При цьому суд не може визнати обґрунтованими вимоги в частині стягнення з відповідача - Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області на користь позивача матеріальних витрат, пов'язаних з придбанням ліків, оскільки необхідність понесення таких витрат не підтверджується листом лікарських призначень.
Крім того, згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача - Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області на користь позивача підлягають стягненню витрати по виготовленню експертизи в розмірі 5091,10 грн.
Також з позивачів підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 3749,32 гривень.
Керуючись ст.ст.12,13,77,81,259,263-265,268 ЦПК України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області на користь ОСОБА_1 збитки, завдані знеціненням земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, кадастровий номер 6520683000:02:001:0058, в розмірі 294875 гривень; вартість відновлювальних робіт в розмірі 69966 гривень; в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 гривень; судові витрати в розмірі 5091 гривні 10 копійок, а всього стягнути 374932 ( триста сімдесят чотири тисячі дев'ятсот тридцять дві) гривні 10 копійок.
Стягнути з Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області на користь держави судовий збір у розмірі 3749 гривень 32 копійки.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 24.03.2018 року.
Суддя М.О.Кириленко