копія
26 березня 2018 року Справа № 608/2452/15-к
Номер провадження1-кп/608/6/2018
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чорткова кримінальне провадження № 12015210190000325, внесене у ЄРДР 12.07.2015 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого, не працюючого, не депутата, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України , -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
законного представника потерпілого ОСОБА_6
представника потерпілого адвоката ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_3
його захисника адвоката ОСОБА_8 ,-
12.07.2015 року близько 14 год. 00 хв. водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем, марки «ВАЗ 21099» д.р.н. НОМЕР_1 , рухався автодорогою з двохстороннім рухом, «Звиняч - Косів» в напрямку с. Косів Чортківського району Тернопільської області. Під час руху, водій ОСОБА_3 не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб в разі її зміни своєчасно відреагувати та не створити своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги п.п. 1.10 ПДР «Небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкту, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися», 11.3. ПДР «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Так, в умовах світлої пори доби, ОСОБА_3 рухаючись в напрямку с.Косів Чортківського району, неподалік с. Звиняч Чортківського району виїхав на смугу зустрічного руху по якій попереду нього у попутному з ним напрямку рухався потерпілий ОСОБА_5 . Однак, ОСОБА_3 , в порушення вимог 12.3 ПДР «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди» ПДР України, рухаючись на автомобілі зі швидкістю близько 71-78 км/год, маючи об'єктивну можливість завчасно виявити пішохода, який рухався проїзною частиною та вжити заходів до повної зупинки автомобіля, водій ОСОБА_3 , побачивши пішохода, змінив напрямок руху, а саме скерував автомобіль на праву сторону проїзної частини, та несвоєчасно застосував гальмування, унаслідок чого вчинив наїзд на потерпілого ОСОБА_5 передньою правою частиною керованого ним транспортного засобу. Внаслідок наїзду, потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку та переломом склепіння та основи черепа, закритий перелом правої малогомілкової кістки, садна на шиї, правій руці та обох ногах. Спричинений ОСОБА_5 комплекс ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Порушення ОСОБА_3 пунктів 1.10, 11.3 та 12.3 ПДР України, знаходиться в прямому причинному зв'язку з скоєною ним дорожньо- транспортною пригодою та наслідками які настали, а саме із спричиненням тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 .
Відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 , передбачена ч. 2 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині вину не визнав, суду показав, що ПДР України він не порушував, саме потерпілий допустив порушення цих правил. Він їхав по своїй правій полосі дороги і чому потерпілий почав перебігати дорогу перед його автомобілем, йому не зрозуміло. Ширина дороги допускала вільно роз'їхатись двом автомобілям і якби потерпілий не почав перебігати дорогу, він би його не збив. Не погоджується з висновками експертиз, пунктів ПДР України, які зазначені в експертизах, він не порушував. Дорога була вся у ямах і не було можливості весь час їхати по своїй полосі дороги, якщо і виїзджав на зустрічну полосу, то це були вимушені дії. Всі збитки, які були ним спричинені в результаті ДТП, відшкодував потерпілому в повному обсязі в 2015 році та не розуміє, чому потерпілий та його представники про це не говорять. Просить його виправдати, в задоволенні позовів прокурора відмовити. Проте такі показання обвинуваченого судом оцінюються критично, а тому до уваги не приймаються.
Будучи допитаним раніше, а саме 24.02.2016 року в судовому засіданні вину визнавав частково та суду пояснював, що 12 липня 2015 року близько 14 години він керував автомобілем ВАЗ 21099 та рухався автодорогою з с. Звиняч, віз свою дружину. Побачив за 100 чи 150 метрів двох хлопців, які рухались по лівій стороні ближче до обочини. Їхав із швидкістю 85 км/год, коли їх побачив, скинув швидкість до 75-70 км/год., посигналив. Можливо хлопці не чули його сигналу, але десь за 20 метрів один хлопець повернувся, подивився на нього, ступив ногою назад, а потім стрімко побіг вперед. Він їхав десь в той час посередині дороги, а коли побачив, що хлопець перебігає дорогу, звернув більше вправо, вдарив по тормозах, однак не встиг уникнути зіткнення і збив його. Наїзд стався на правій стороні дороги, але до обочини потерпілий ще не добіг. Одною ногою потерпілий попав на праву фару його автомобіля, а лівою ногою - на бампер. Після події він викликав швидку.
Суд вважає зміну показів обвинуваченого ОСОБА_3 способом його захисту та даних з метою уникнення від відповідальності за вчинений злочин. До такого висновку суд прийшов з врахуванням наступних обставин.
Так, потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що 12 липня 2015 року вони з братом мали їхати до Києва та йшли на автобусну зупинку по лівому узбіччю автодороги Звиняч - Косів назустріч транспорту, щоб сісти на автобус до Тернополя, оскільки виграли « ОСОБА_9 карту» і брат мав пройти медогляд. Вони йшли, розмовляли, не змінюючи траєкторії руху. Було тепло, сонячно, вітряно, був гарний літній день. Час від часу оглядались, чи немає машин. Ніякого сигналу автомобіля він не чув, почув шум автомобіля, та оглянувшись побачив, що позад нього десь за 60 метрів на нього рухається автомобіль і він вирішив, щоб не постраждати та уникнути наїзду, перебігти дорогу. Автомобіль він побачив позаду себе на своїй лівій полосі дороги, можливо праве колесо було посередині дороги і не мав багато часу на роздуми, вирішив негайно перебігати дорогу, щоб уникнути наїзду. Оскільки він займався легкою атлетикою, то щоб перебігти дорогу в нього це б зайняло три кроки, однак він не встиг і автомобіль наїхав на нього. При цьому він не бачив, хто був за кермом, а хто на місці пасажира. В результаті ДТП він отримав перелом, закриту черепно-мозгову травму і був доставлений в Чортківську ЦКРЛ, а пізніше Тернопільську дитячу обласну лікарню, де отримав відповідне лікування. Матеріальну шкоду обвинувачений відшкодував йому повністю. Просить покарати обвинуваченого згідно закону.
Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 при винесенні вироку покладається на розсуд суду.
Вищенаведені показання потерпілого ОСОБА_5 про обставини вчинення злочину суд приймає до уваги при винесенні вироку, оскільки такі показання об'єктивно підтверджуються іншими доказами, що були досліджені в ході судового розгляду.
Так, свідок ОСОБА_10 суду показав, що вони з братом 12 липня 2015 року рухались по дорозі в сторону автобусної зупинки в напрямку с. Косів Чортківського району. Вони йшли зліва, він по лівому узбіччі, а брат біля нього по лівій частині дороги коло узбіччя. Вони розмовляли, час від часу оглядались, сигналу машини він не чув, почув лише шум автомашини прямо позад них. Він відійшов ще більше вліво на узбіччя, а брат почав перебігати дорогу, уникаючи автомобіля, однак шофер його наздогнав і збив. Був сильний вітер, який дув в лице, можливо шофер і сигналив, але вони не чули сигналу. Коли брат почав перебігати дорогу, то і шофер почав повертати автомобіль на свою праву сторону дороги. Чи їхали назустріч інші автомобілі, він не бачив. Машина збила брата тоді, коли він вже майже добіг до правого узбіччя. Стверджує, що машина їхала саме по їх лівій полосі, а потім різко дала вправо. З якою швидкістю рухався автомобіль не пригадує, але швидкість була висока. Точно не може стверджувати за скільки метрів почув шум автомобіля.
Свідок ОСОБА_11 суду показала, що в той день чоловік забрав її з роботи та вони їхали по автодорозі з с. Звиняч Чортківського району. Десь за 60 метрів вони побачили двох хлопців, які рухались по лівій стороні дороги ближче до узбіччя. Потерпілий оглянувся, одною ногою ступив назад, а потім різко почав перебігати дорогу. Вона побачила хлопців десь за 60 м, саме тоді чоловік подав сигнал. Потерпілий повернувся не відразу, може не почув сигнал. Потерпілий йшов з братом, дорогу перебігав саме потерпілий один. Чоловік почав тормозити, намагався зупинити, але не зміг уникнути наїзду. Це все відбулось за секунди. З якою швидкістю рухався чоловік не знає. Збили потерпілого правою частиною автомобіля. Спричинену шкоду відшкодували потерпілому повністю.
Свідок ОСОБА_12 суду показала, що 12.07.2015 року вона з чоловіком їхали в село Озеряни Борщівського району. Проїхали с Звиняч і вона побачила хлопців, які йшли по лівій стороні дороги назустріч автомобілю, яким керував її чоловік. Десь за 80 метрів від зустрічного автомобіля, один з хлопців раптово почав перебігати дорогу. Чому один з них почав перебігати дорогу, їй не відомо. Сигналу іншого автомобіля вона не чула, не бачила, чи водій зустрічного автомобіля зменшував швидкість, чи ні, перед наїздом. За дорогою постійно не спостерігала, а тому стверджувати не може. Шофер збив хлопця на тій частині дороги, по якій він їхав, правій, потім викликав швидку. Дорога ніби була нормальна, в деяких місцях трохи нездала. Аналогічні покази дав і свідок ОСОБА_13 . При цьому суд оцінює покази свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_12 частково критично.
Крім того, в судовому засіданні судом безпосередньо дослідженні докази, які були наданні стороною обвинувачення, які відповідають фактичним обставинам справи щодо обвинувачення ОСОБА_3 за ч.2 ст.286 КК України та не суперечать іншим зібраним у справі доказам, а тому судом в розумінні положень ст.ст.84-86 КПК України визнаються належними і допустимими доказами, а саме:
висновок експерта за результатами проведення судової авто - технічної експертизи № 631/15-22 від 07.12.2015 року, з якого вбачається, що у даній дорожній обстановці, при заданих слідством вихідних даних з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, водій ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п.1.10 (в частині визначення терміну небезпека для руху); 11.3, 12.3 ПДР України, зміст яких наведений у дослідницькій частині даного висновку; показання пішохода ОСОБА_5 про механізм розвитку та обставини пригоди є технічно спроможними; показання водія ОСОБА_3 про механізм та обставини пригоди не є спроможними з технічної точки зору; у даній дорожній обстановці при заданих технічно спроможних вихідних даних, водій автомобіля ВАЗ-21099 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування; у даній дорожній обстановці, при заданих слідством технічно спроможних вихідних даних, в діях водія автомобіля ВАЗ - НОМЕР_2 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 1.10 (в частині визначення терміну небезпека для руху); 11.3, 12.3 ПДР України, зміст яких наведений у п. 1 дослідницької частини даного висновку;
висновок експерта № 933 від 14 липня 2015 року - 20 липня 2015 року судово-медичної експертизи, з якого вбачається, що при газохроматографічному дослідженні взірця крові ОСОБА_3 , відібраної 12 липня 2015 року о 18.00 годині метилового, етилового, пропілового, бутилового, алілового спиртів та їх ізомерів не виявлено;
висновок експерта № 932 від 14 липня 2015 року - 20 липня 2015 року судово-медичної експертизи, з якого вбачається, що при газохроматографічному дослідженні взірця крові ОСОБА_5 , відібраної 12 липня 2015 року о 16 годині 40 хвилин, метилового, етилового, пропілового, бутилового, алілового спиртів та їх ізомерів не виявлено;
висновок експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи № 468/15-22 від 15.09.2015 року, з якого вбачається, що швидкість руху автомобіля ВАЗ - 21099 д.н.з. НОМЕР_1 перед застосуванням екстреного гальмування в умовах даної пригоди, яка визначена виходячи з довжини зафіксованих слідів гальмування складала 71…78 км/год (про вказане підтвердив обвинувачений під час допиту в судовому засіданні 24.02.2016 року коли визнавав вину частково);
висновок експерта за результатами проведення судової транспортно-трасологічної експертизи № 368/15-22 від 03.08.2015 року, та схема до нього, з якого вбачається, що: 1) первинний контакт виступаючих елементів передньої частини автомобіля ВАЗ - 21099 з пішоходом відбувся: у поперечному напрямку в межах смуги руху автомобіля ВАЗ - 21099 ближче до правого узбіччя (орієнтовано на відстані 0, 5…0, 8 м від правого краю проїзної частини), між зафіксованими слідами гальмування; у поздовжньому - на відстані приблизно 9…10 м від базової лінії (схема до висновку); 2) наїзд на пішохода автомобілем ВАЗ - 21099 відбувся в процесі екстреного гальмування. В первинний момент наїзду на пішохода контактували передня частина автомобіля ВАЗ 21099- д.н.з НОМЕР_1 в районі правої передньої блок - фари (ймовірно і ділянка переднього бампера, що конструктивно розташована нижче цієї фари) з тілом пішохода, в місцях, що знаходились на висоті зазначених ділянок в передній частині автомобіля. В подальшому відбулось закидання пішохода на автомобіль та контактування з утворенням руйнувань лобового скла та незначних деформацій елементів рамки прорізу переднього вітрового скла легковика;
висновок експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи № 366/15-22 від 20.07.2015 року, з якого вбачається, що рульове керування автомобіля ВАЗ - 21099 д.р.н. НОМЕР_1 на момент експертного дослідження знаходилось в працездатному стані та вимогам ПДР України відповідало. На момент дослідження гальмова система автомобіля ВАЗ - 21099 д.р.н. НОМЕР_1 знаходилась в працездатному стані та вимогам ПДР України відповідала. На момент експертного дослідження стан шин автомобіля ВАЗ - 21099 д.р.н. НОМЕР_1 вимогам ПДР України відповідав. Кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів автомобіля ВАЗ - 21099 д.р.н. НОМЕР_1 відповідають конструкції даного транспортного засобу в режимах, передбачених зводом виробника, за винятком: зруйновано розсіювач правої передньої блок-фари. Кінематичний та трасологічний аналіз виявлених пошкоджень дає підстави експерту вважати, що вказане пошкодження утворилось одночасно, під час (внаслідок) динамічного удару (зіткнення з перешкодою). Під час проведення експертного дослідження виявлено наступні пошкодження, які сконцентровані в передній правій частині автомобіля (див. п. 5 дослідницької частини висновку). Кінематичний та трасологічний аналіз виявлених пошкоджень дає підстави експерту вважати, що зазначені ушкодження утворились одночасно, під час (внаслідок) динамічного удару (зіткнення з перешкодою). Всі виявлені пошкодження досліджуваного автомобіля ВАЗ - НОМЕР_2 спричинені зіткненням з перешкодою (пішоходом) під час наїзду, а тому звичайно, водій не міг їх виявити до настання пригоди;
висновок експерта № 295 від 16 вересня 2015 року судово - медичної експертизи за медичними документами на ім'я ОСОБА_5 , 1999 року народження, з якого вбачається, що враховуючи повідомлені обставини справи та у відповідності до запропонованих запитань у ОСОБА_5 за час перебування в лікарнях, виявлено слідуючі тілесні ушкодження: закрита черепно-мозгова травма із забоєм головного мозку та переломом склепіння та основи черепа; закритий перелом правої малогомілкової кістки, садна на шиї, лівій руці та обох ногах. Спричинений ОСОБА_5 комплекс ушкоджень (закрита черепно-мозгова травма із забоєм головного мозку та переломом склепіння та основи черепа; закритий перелом правої малогомілкової кістки, садна на шиї, лівій руці та обох ногах), за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, відноситься до категорії тяжких. Дані тілесні ушкодження, враховуючи їх вид та властивості, утворились від дії тупих предметів, можливо в час та при обставинах, викладених в постанові;
протокол огляду місця події від 12.07.2015 року, та фото таблицею до нього, з яких вбачається, що місцем події є ділянка автодороги «Звиняч-Чортків», що неподалік с. Звиняч Чортківського району Тернопільської області. На фото таблицях зображено вигляд місця ДТП, вигляд початку сліду гальмування, позначеного № 1; вигляд початку сліду гальмування позначеного № 2; вигляд місця розташування початку сліду юзу позначеного № 3 та місця знаходження уламка скла фати № 4; вигляді початку юзу позначеного № 3; вигляді місця розташування уламку скла фари; вигляд уламка скла фари автомобіля та вигляд початку сліду юзу позначеного № 5; вигляд місця розташування автомобіля марки ВАЗ 21099 д.р.н. НОМЕР_1 та вигляді автомобіля марки ВАЗ 21099 д.н.з НОМЕР_1 ; вигляді пошкоджень автомобіля марки ВАЗ 21099 д.р.н. НОМЕР_1 та вигляді пошкодження скла фари вказаного автомобіля; вигляд пошкодженого лобового скла автомобіля та вигляді місця ДТП; при цьому в судовому засіданні, в присутності обвинуваченого та його захисника, представника потерпілого та прокурора, в порядку ст. 359 Кримінального процесуального кодексу України, було переглянуто відеозапис проведення цієї слідчої дії.;
протокол проведення слідчого експерименту від 04.11.2015 року з схемою та фото таблицею до протоколу слідчого експерименту, з якого вбачається, що під час слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_5 , в присутності понятих добровільно розповів про обставини ДТП;
протокол проведення слідчого експерименту від 13.11.2015 року з схемою та фото таблицею до протоколу слідчого експерименту, з якого вбачається, що під час слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_3 , в присутності понятих, добровільно розповів про обставини ДТП.
В ході проведення судового розгляду досліджено висновки судових авто - технічних експертиз № 468/15-22 від 15.09.2015 року та № 631/15-22 від 07.12.2015 року та допитано старшого судового експерта сектору криміналістичних та економічних експертиз Тернопільського відділення КНДІСЕ ОСОБА_14 , та враховуючи що останній повідомив, що ним допущено технічні помилки в розрахунках та не дав чіткої відповіді на запитання, які сліди гальмування він брав до уваги при визначенні швидкості автомобіля ВАЗ 21099 д.р.н НОМЕР_1 , а також що під час експертного дослідження ним не встановлено момент виникнення небезпеки для водія ОСОБА_3 та чи міг він уникнути зіткнення з пішоходом ОСОБА_5 коли виникла небезпека, за клопотанням прокурора, судом було винесено ухвалу про призначення додаткової авто - технічної експертизи з вихідними даними та рядом запитань, що запропоновані прокурором.
При цьому, суд зазначає, що стороною захисту не було в повній мірі використано ст. 22 КПК України, згідно якої передбачене самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Захисник обмежився лише неодноразовою подачею пояснень на висновки експерта, однак клопотань з цього приводу щодо збирання та подання суду інших доказів, чи проведення повторних чи додаткових експертиз з іншими вихідними даними, які б підтверджувались належними та допустимими доказами, суду не заявляв.
Суд, же при цьому, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створював необхідні умови обвинуваченому та потерпілому для реалізації його процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно висновку експерта за результатами проведення додаткової судової авто - технічної експертизи № 804/17-22 від 25.10.2017 року вбачається, що в умовах даної пригоди мінімальна швидкість руху автомобіля ВАЗ-21099 д.р.н. НОМЕР_1 перед застосуванням екстреного гальмування, виходячи з довжини зафіксованих слідів гальмування становила 68…74 км/год.
Момент виникнення небезпеки для руху водію ОСОБА_15 , у відповідності до зазначених науково-методичних рекомендацій, настає в момент, коли пішохід вибігає на проїзну частину дороги (ліву її смугу відносно напрямку руху автомобіля ВАЗ), але не пізніше входу пішохода в небезпечну зону.
У даній дорожній обстановці, при заданих вихідних даних та обставинах, встановлених в процесі проведення досліджень, водій ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 1.10 (в частині визначення терміну небезпека для руху); 11.3, 12.3, 12.4 ПДР України, зміст яких наведений у п.2.4 цього висновку.
Показання водія ОСОБА_3 про обставини ДТП не є спроможними з технічної точки зору. Показання пішохода ОСОБА_5 про механізм розвитку ДТП, слід вважати спроможними, з технічної точки зору.
Причиною настання досліджуваної ДТП, з технічної точки зору, слід вважати невідповідність дій водія ОСОБА_3 вимогам п.п. 1.10 (в частині визначення терміну небезпека для руху); 11.3, 12.3, 12.4 ПДР України, зміст яких наведений у п. 1 дослідницької частини цього висновку.
Вказані висновки експерт повністю підтвердив, будучи допитаним в судовому засіданні після дослідження висновку додаткової судової авто технічної експертизи № 804/17-22 від 25.10.2017 року.
Згідно довідки № 10893 від 23.09.2015 року Чортківської центральної комунальної районної лікарні вбачається, що сума коштів, затрачених на лікування ОСОБА_5 , який 12.07.2015 року перебував на стаціонарному лікуванні в реанімаційному відділенні лікарні, складає 415, 89 гривень.
Згідно витрат на проведене лікування від 25.09.2015 року, виданої Комунальною установою Тернопільської обласної ради «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» вбачається, що витрати на лікування потерпілого ОСОБА_5 , який знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділі КУТОР «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» з 12.07.2015 року по 21.07.2015 року становить в загальній сумі 2609, 55 гривень.
Згідно акту № 468 здачі - приймання висновку експерта № 468/15-22 від 154 вересня 2015 року вбачається, що вартість проведеної експертизи становить 1305, 60 гривень.
Згідно акту № 368 здачі - приймання висновку експерта від 20 липня 2015 року вбачається, що вартість проведеної судової транспортно-трасологічної експертизи становить 1996, 80 гривень.
Згідно акту № 366 здачі - приймання висновку експерта № 366/15-22 від 20 липня 2015 року вбачається, що вартість проведеної судової авто технічної експертизи становить 1414, 50 гривень.
Згідно акту № 631 здачі - приймання висновку експерта № 631/15-22 від 07 грудня 2015 року вбачається, що вартість проведеної судової автотехнічної експертизи становить 1920, 00 гривень.
Згідно акту № 804 здачі - приймання висновку експерта № 804/17-22 від 25 жовтня 2017 року вбачається, що вартість проведеної додаткової судової авто технічної експертизи становить 3590,20 гривень.
Дії ОСОБА_3 суд вважає вірно кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України (в редакції від 24.09.2008 року) за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України доведена повністю як показами обвинуваченого, який хоч і вину не визнає, однак на початку судового розгляду визнавав вину частково, так і показами потерпілого, свідків, експерта та дослідженими письмовими доказами.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який вину не визнає, не розкаюється у вчиненому, призначає йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк.
Беручи до уваги позитивну характеристику обвинуваченого ОСОБА_16 , той факт, що він раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, повністю відшкодував спричинену матеріальну шкоду, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування призначеного покарання, вважає за можливе застосувати до нього ст. 75 Кримінального кодексу України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 Кримінального кодексу України вважає покласти на обвинуваченого обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання.
Суд вважає, що дане покарання є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів.
При цьому суд зазначає, що вдповідно до ч.2, ч.4 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ст.25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального право порушення та особи, яка його вчинила.
Крім того, саме на них законом покладається обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст.9 КПК України.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1)подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України покладається на прокурора.
Суд вважає, що прокурором доведено поза усяким сумнівом подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у його вчиненні, вид і розмір шкоди, завданої злочином та процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу, обтяжують чи пом'якшують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання відповідно до вимог ст. 66 КК України суд вважає, повне відшкодування спричиненої матеріальної шкоди, та той факт, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та позитивно характеризується за місцем проживання.
Питання речових доказів суд вважає вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, саме тому речовий доказ - автомобіль марки «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_1 , який переданий під розписку на зберігання власнику - обвинуваченому ОСОБА_3 - залишити у його власності.
Відповідно до вимог ст. 1206 Цивільного Кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
На підставі викладеного суд вважає, що цивільні позови прокурора Чортківської місцевої прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Фінансового управління Чортківської районної державної адміністрації та в інтересах Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 415 гривень 89 копійок та 2609 гривень 55 копійок підлягають до задоволення в повному обсязі.
Питання судових витрат по справі суд вважає, вирішити у відповідності до ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення авто технічної експертизи з визначення технічного стану автомобіля в сумі 1414, 50 гривень; судової транспортно - трасологічної експертизи в сумі 1996,80 гривень, судової авто технічної експертизи з визначення швидкості автомобіля по гальмівному шляху в сумі 1305, 60 гривень, судової авто технічної експертизи обставин ДТП в сумі 1920 гривень та додаткової судової авто технічної експертизи в сумі 3590, 20 гривень, а всього на суму 10227 (десять тисяч двісті двадцять сім) гривень 10 копійок.
З врахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 373-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
Відповідно до вимог ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом основного покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 Кримінального кодексу України вважає покласти на ОСОБА_17 обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання.
Речовий доказ - автомобіль марки «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_1 , який переданий під розписку на зберігання обвинуваченому ОСОБА_3 , залишити у його власності.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8 (розрахунковий рахунок 31414544700001 ГУДКВ у Тернопільській області, МФО 838012, код платежу 37977599) - 2609 (дві тисячі шістсот дев'ять) гривень 55 копійок витрат, пов'язаних з лікуванням потерпілого від злочину ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Фінансового управління Чортківської районної державної адміністрації м. Чортків, вул. Шевченка, 23 р/р 31411544700554 ГУДКС України в Тернопільській області, МФО 838012, код 37938481, одержувач Чортківський районний бюджет, код платежу: 24060300 - 415 (чотириста п'ятнадцять) гривень 89 копійок витрат, пов'язаних з лікуванням потерпілого від злочину ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення авто - технічної експертизи з визначення технічного стану автомобіля в сумі 1414, 50 гривень; судової транспортно - трасологічної експертизи в сумі 1996,80 гривень, судової авто - технічної експертизи з визначення швидкості автомобіля по гальмівному шляху в сумі 1305, 60 гривень, судової авто - технічної експертизи обставин ДТП в сумі 1920 гривень та додаткової судової авто - технічної експертизи в сумі 3590, 20 гривень, а всього на суму 10227 (десять тисяч двісті двадцять сім) гривень 10 копійок.
На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Тернопільської області через Чортківський районний суд протягом 30 днів з часу його оголошення, а для засудженого, що утримується під вартою - в той же строк з часу отримання ним копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя/підпис/
Копія вірна:
Оригінал вироку знаходиться в матеріалах справи № 608/2452/15-к
Вирок набрав законної сили " " __________________ року.
Суддя: ОСОБА_1
Копію вироку видано " " __________________ року.
Секретар: