ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.03.2018Справа № 910/19608/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Логістична Компанія»
до Публічного акціонерного товариства «Українська Залізниця»
про стягнення 93541,50 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Секретар судового засідання Гукун Н.В.
Представники:
від позивача - Клименко А.П. (представник за довіреністю);
від відповідача - Куліковський В.В. (представник за довіреністю).
На розгляд Господарського суду міста Києва передано вимоги указаного позову про стягнення з Відповідача 94399,63 грн. вартості недостачі вантажу у зв'язку з неналежним виконанням залізницею своїх обов'язків щодо збереження вантажу при перевезенні.
Відповідач у поданому відзиві вимоги позову відхиляє, оскільки на його думку розрахунок було зроблено без врахування норм недостачі, а також оскільки Позивачем не надано доказів вартості вантажу (наданий Позивачем лист Відповідач вважає неналежним доказом вартості вантажу).
На виконання вимог ухвал суду Позивачем та ПАТ «Аграрний фонд» були надані, а судом - залучені до матеріалів справи копії витребуваних документів (договорів і платіжних доручень).
У наданій відповіді на відзив Позивач вказав, що при здійсненні розрахунку вартості втрати вантажу ним було допущено арифметичну помилку, тому загальна вартість недостачі вантажу, з урахуванням норми недостачі, складає 93541,50 грн.
Вищенаведена викладена у відповіді на відзив заява Позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом, відтак ціна позову, з якої вирішується спір, становить 93541,50 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
На підставі договору №08-07/16 від 29.09.2016 Позивачем було надано ПАТ «Аграрний фонд» транспортно-експедиторські послуги з перевезення зернових культур залізничним транспортом, для чого в свою чергу Позивачем з Відповідачем, як з перевізником, було укладено договір на організацію перевезень вантажів від 12.02.2016.
Так, 12.05.2017 відповідно до накладної №32856718 зі станції Шепетівка-Подільська П-Зах у вагонах №95390548, 95792107, 95637864 та 95316113 Позивач відвантажив насипом пшеницю, масою 268550 кг на свою адресу, як вантажоодержувача, до станції призначення Київ-Петрівка П-Зах., при цьому у накладній зазначено, що вантаж відправлено насипом, і зважування вантажу при відправці було проведено.
Судом досліджено указану накладну, та встановлено, що вона оформлена належним чином відповідно до Правил оформлення перевізних документів (затв. наказом Мінтрансу України 21.11.2000 N644 у редакції наказу Мінінфраструктури України від 08.06.2011 N138).
Пізніше, 13.05.2017 на станції Бердичів П-Зах був складений акт загальної форми, в якому зазначено, що по прибуттю потягу №3152 у вагоні №95390548 було виявлено висипання вантажу на 31 км, та при зовнішньому огляді вагона виявлено з правого боку по ходу потягу перший розвантажувальний люк без запірно-пломбувального пристрою; в першому люку простукувалася порожнина, доступ до вантажу припинено; на штурвал розвантажувального люка накладено запірно-пломбувальний пристрій.
Враховуючи наведені обставини 16.05.2017 Відповідачем, як залізницею, на підставі ст. 24 Статуту залізниць України було перевірено кількість та масу вантажу, що зазначені у вищевказаній накладній та вагоні, та виявлено невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у цій накладній по вказаному вагону, про що зроблено відповідну відмітку у накладній та про що складено комерційний акт на підставі ст. 129 Статуту Залізниць та п. 2 Правил складання актів (затв. наказом Мінтранспорту України від 28 травня 2002 р. N 334), а саме комерційний акт №342400/3.
Так, на станції Бердичів П-Зах проводилось комісійне переважування вантажу у вагоні №95390545 на справних повірених вагах у присутності відповідно уповноважених осіб, у т.ч. представника поліції. При переважуванні було встановлено, що фактична вага вантажу менша ніж по документам на 23140 кг. При цьому, вагон прибув за 6-ма справними ЗПП відправника, 4 ЗПП на верхніх люках, 2 - на 2,3-му розвантаж. люках, на 1-му нижньому люкові справа по ходу поїзда ЗПП відсутнє, люк частково відкритий (що було описано і у акті загальної форми). Доступ до вантажу усунено, 1-ий люк зачинено на чотири оберти, накладено ЗПП ст. Бердичів № Д7М390; у технічному відношенні вагон справний; при повторному переважуванні описані вище дані нестачі підтвердились.
Судом вказаний комерційний акт досліджено та встановлено, що він оформлений належним чином з дотриманням вимог указаних Правил складення актів.
Новий розрахунок вартості нестачі вантажу у сумі 93541,50 грн., наведений Позивачем у відповіді на відзив, судом перевірено, визнано обґрунтованим та арифметично правильним, зокрема оскільки Позивачем було враховано норми недостачі, передбачені Правилами видачі вантажів (затв. наказом Мінтранспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644), та оскільки розрахована Позивачем вартість нестачі обрахована без перевищення розміру нестачі, який вказаний у комерційних актах.
Усупереч твердженням Відповідача вартість недостачі вантажу є доведеною наступними доказами: біржовий договір поставки зерна від 21.12.2015 №2687Ф, акт від 25.08.2016, докази оплати зерна по акту - платіжні доручення №8280 від 24.12.2015 та №103469 від 30.08.2016.
Також судом відхилено контррозрахунок Відповідача, викладений у доповненні до відзиву, оскільки Відповідачем у розрахунку було використано базову вартість одиниці товару (зерна) за договором поставки зерна від 21.12.2015 №2687Ф, яка не є остаточною та може змінюватись, тоді як Позивач, розрахунок якого судом перевірено та визнано обґрунтованим, виходив з фактичної вартості вантажу (зерна), яка вказана у акті від 25.08.2016, та докази оплати якого (зерна) по фактичній вартості наявні у справі (платіжні доручення №8280 від 24.12.2015 та №103469 від 30.08.2016).
Отже, за новим розрахунком Позивача, перевіреним та визнаним обґрунтованим судом, та який співпадає з розрахунком Відповідача, загальна сума недостачі складає 93541,50 грн.
За приписами ст.ст. 909, 920 та 924 ЦК України перевізник має відповідати за нестачу прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 12 Закону України «Про залізничний транспорт» та ст. 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях і несуть відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з правилами перевезення іншому підприємству.
Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України, за нестачу прийнятого до перевезення вантажу перевізник несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що нестача виникла з незалежних від нього причин.
За приписами п. (б) ст. 130 Статуту залізниць України, право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Документи, які необхідні за вказаними вимогами ст. 130 Статуту залізниць України, описані вище в рішенні суду та залучені до справи. Згідно вищеописаної залізничної накладної одержувач вантажу - Позивач.
За приписами ст.ст. 224, 225 ГК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Вину у недостачі спірного вантажу на суму 93541,50 грн., яка є доведеною з огляду на обставини, встановлені вищеописаним комерційним актом (вагон відправлявся справним, проте за наслідками перевезення було виявлено висипання вантажу через люк без запірно-пломбувального пристрою, яким потім залізницею було замкнено, при цьому після прибуття на станцію перевантаження вантажу проводилось у присутності уповноважених осіб) Відповідач перед судом належними засобами доказування не спростував і також не довів, що нестача вантажу виникла з незалежних від Відповідача причин.
З огляну на все вищенаведене позовні вимоги про стягнення суми вартості нестачі вантажу визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати, у які Позивачем включено витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Логістична Компанія» (81144, Львівська область, Пустомитівський район, село Бережани, вул. Долинівка, 23; ідентифікаційний код 37678031) 93541 (дев'яносто три тисячі п'ятсот сорок одну) грн. 50 коп. вартості нестачі вантажу, а також 1600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 23.03.2018
Суддя Сташків Р.Б.