Справа № 310/8573/17
2-а/310/83/18
20 березня 2018 рокум. Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Панченко Л.І., за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити дії,
ОСОБА_2 звернувся з позовом до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити дії в якому зазначив, що він є пенсіонером МВС України з 2002 року та отримує пенсію за вислугу років згідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ. Відповідно до частини шостої статті 22 ЗУ «Про міліцію» від 20.12.1990 року №565-ХІІ за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом. Частина четверта статті 22 цього Закону передбачає надання додаткового соціального захисту працівникам міліції та членам їх сімей у вигляді 50-відсоткової знижки плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо в межах норм, встановлених законодавством. З 18.10.2012 року його дані були внесені до Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків для організацій, що надають житлово-комунальні послуги. 01.07.2015 року він отримав повідомлення з УПСЗН виконкому БМР Запорізької області про припинення дії пільг з причини «недостатності даних для розрахунку доходу», тому 17.08.2017 року звернувся із письмовою заявою до начальника УПСЗН виконкому БМР ОСОБА_3 щодо повернення пільги у вигляді 50-відсоткової знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг палива та електроенергії відповідно з чинним законодавством, на яку йому відповіли, що у наданні пільг відмовлено в зв'язку з втратою чинності Закону України «Про міліцію». Вважає припинення пільг незаконним, оскільки при прийнятті ЗУ «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII було звужено зміст та обсяг існуючих прав і свобод певної категорії громадян та порушено принцип стабільності правового регулювання, як складової верховенства права. Зауважив, що частиною 3 статті 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. З метою відновлення порушених прав колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей Верховною Радою України 23 грудня 2015 року було ухвалено ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» №900-VIII. Зазначеним Законом внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема, пункт 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про Національну поліцію» було доповнено новим абзацом другим такого змісту: «За колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб». Положення статті 22 ЗУ «Про міліцію» № 565-ХІІ у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, давали право особам, на яких поширювалася дія цих Законів, на 50-процентну знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива. Зупинення пільг, компенсацій і гарантій, зокрема, для працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист та членів їхніх сімей. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Просив визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Бердянської міської ради Запорізької області щодо припинення надання пільг у розмірі 50-відсоткової знижки по оплаті житлової площі, комунальних послуг, палива та електроенергії з 01 липня 2015 року - протиправними та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому БМР Запорізької області поновити вищевказані пільги та провести їх перерахунок починаючи з 01 липня 2015 року, встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконкому БМР Запорізької області подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду від 20.03.2018 року позовну заяву ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області в частині позовних вимог про визнання дій управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області щодо припинення надання пільг у розмірі 50-відсоткової знижки по оплаті житлової площі, комунальних послуг, палива та електроенергії з 01 липня 2015 року по 06 червня 2017 року протиправними та зобов'язання управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області поновити пільги та провести перерахунок з урахуванням 50-відсоткової знижки по оплаті житлової площі, комунальних послуг, палива та електроенергії починаючи з 01 липня 2015 року по 06 червня 2017 року залишено без розгляду в зв'язку з пропуском строку на звернення з адміністративним позовом до суду.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, оскільки відповідно до постанови КМУ від 04.06.2017 року права на пільги окремим категоріям громадян визначається з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї. Пільги надаються за умови, якщо середньомісячний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову пільгу, яка становила в 2015 році 1710 грн. Позивачу було надіслано повідомлення 02.09.2015 року та запрошено до управління з необхідними документами для визначення права на пільгу, але він не звернувся до управління з необхідними документами, тому підстави для поновлення пільги відсутні. Крім того, у зв'язку з прийняттям 07.11.2015 року ЗУ «Про національну поліцію» втратив чинність ЗУ «Про міліцію». Пунктом 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного закону передбачено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. При цьому пільги при оплаті житлово-комунальних послуг колишнім поліцейським даним законом не передбачені, тому позивачу було запропоновано скористатися програмою житлових субсидій. З 14.08.2017 року позивач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 і за цією адресою з 01 серпня 2016 року він отримував субсидію на двох членів сім'ї. Згідно чинного законодавства одночасне отримування пільг і субсидій не передбачено. Вважав, що дії управління повністю відповідають чинному законодавству.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.
Відповідно до пенсійного посвідчення ОСОБА_2 є пенсіонером за вислугою років (а.с.10).
18.10.2012 року ОСОБА_2 було включено до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (а.с.12).
Із копії довідки про склад сім'ї ОСББ «Світанок» від 18.08.2016 року (а.с. 40), довідки №412 ОСББ «Орджонікідзе 72А» від 02.09.2017 року (а.с. 40), заяви ОСОБА_4 від 05.09.2017 року (а.с.41), копії сторінки 14-15 паспорта серія СА №000013 (а.с. 9) видно, що ОСОБА_2 проживав і був зареєстрований до 14.08.2017 року АДРЕСА_1.
Із довідки ОСББ «Світанок» вбачається, що за період з травня 2016 року по липень 2017 року по квартирі АДРЕСА_2 проводились нарахування внесків на квартплату (утримання будинку та прибудинкової території) за період з травня 2016 року по липень 2017 року без пільг, мешканці квартири пільгами не користувались, оплата здійснювалась щомісяця в повному обсязі, заборгованості не було (а.с.38).
Статтею 22 ЗУ «Про міліцію» було встановлено, що пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою та шостою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 04.06.2015 року №389 затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, яким передбачено механізм реалізації права на отримання певного виду пільг в залежності від середньомісячного сукупного доходу сім'ї, осіб які мають право на пільги згідно закону. Дія цього Порядку у редакції від 04.06.2015 року поширювалась на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно ЗУ «Про міліцію».
Пунктом 3 цього Порядку було передбачено, що пільги, зазначені у пункті 1 цього порядку, надавались за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
Відповідно до п. 8. Порядку пільговики, до сукупного доходу сім'ї яких входять доходи, визначені пунктом 5 цього Порядку (крім пенсії та соціальної допомоги), або до складу сім'ї яких входять працездатні особи, подають до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення декларацію про доходи сім'ї пільговика за формою згідно з додатком, а також довідки про доходи свої та членів сім'ї (крім довідок про розмір пенсії та соціальної допомоги) за шість місяців, що передують місяцю звернення, або документи, що підтверджують відсутність доходів за такий період.
У разі неподання документів, передбачених абзацом першим цього пункту, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє пільговика про необхідність подання відповідних документів для визначення права на отримання пільг.
Із листа УПСЗН виконавчого комітету Бердянської міської ради вбачається, що ОСОБА_2 не подав в управління необхідних документів для підтвердження права на пільги, а тому був повідомлений, що з 01.07.2015 року дію пільг на житлово-комунальні послуги, паливо, скраплений газ, телефон, установлення телефонів припинено з причини: «Недостатньо даних для розрахунку доходу». Для визначення права на пільги та для проведення розрахунку сукупного доходу запрошено ОСОБА_2 до управління з необхідними документами (а.с.11), але судом встановлено, що ОСОБА_2 до УПСЗН Бердянської міської ради не з'явився, необхідні документи для визначення права на пільги та для проведення розрахунку сукупного доходу не надав, а тому відповідач обґрунтовано не надавав їх.
Крім того, в подальшому ОСОБА_2 переїхав на нове місце проживання, оскільки із копії паспорта серія СА №000013 вбачається, що ОСОБА_2 з 14.08.2017 року зареєстрував своє місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8-9), але заяву про надання пільг за новим місцем проживання не подав.
Також, слід зауважити, що п. 4 «Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. N 848 передбачено, що у разі призначення субсидії пільги з оплати житлово-комунальних послуг та придбання твердого палива і скрапленого газу особам, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні (будинку), у період її отримання не нараховуються.
Із рішень УПСЗН виконавчого комітету Бердянської міської ради вбачається, що ОСОБА_2 з серпня 2016 року по квітень 2017 року, а також з травня 2017 року по квітень 2018 року була призначена субсидія, що за п. 4 «Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» виключає можливість отримання пільг.
Заявою від 17.08.2017 року ОСОБА_2 звернувся до начальника УПСЗН виконкому БМР Запорізької області про поновлення пільг за адресою його реєстрації: АДРЕСА_3 (а.с.15), але листом від 01.09.2017 року йому повідомили про те, що пільги на оплату житлово-комунальних послуг колишнім поліцейським діючим законодавством не передбачено (а.с.14).
Суд вважає, що крім зазначених обґрунтованих підстав ненадання пільг позивачу, останній втратив право на пільги після 07.11.2015 року з наступних підстав.
Правовий і соціальний захист працівників міліції та їх пенсійне забезпечення врегульовано ЗУ «Про міліцію» від 20.12.1990 р. № 565-XII, ч. 1, 2 ст. 22 якого передбачено, що держава гарантує працівникам міліції соціальний захист. Працівники міліції користуються пільгами при розподілі житла, встановленні квартирних телефонів, влаштуванні дітей у дошкільні заклади, вирішенні інших питань соціально-побутового забезпечення у порядку, передбаченому законодавством України.
Чинною на час призначення позивачу спірної пільги редакцією ЗУ «Про міліцію» передбачено, що працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива. За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.
З 7 листопада 2015 року у зв'язку з набуттям чинності ЗУ «Про Національну поліцію» втратив чинність ЗУ «Про міліцію», а стаття 22, відповідно до якої позивач до прийняття ЗУ «Про Національну поліцію» мав право на 50-відсоткову знижку по сплаті за користування житлом та комунальними послугами, за паливо викладена в іншій редакції і не містить посилань на пільги, що були встановлені раніше, а містить основні повноваження керівника поліції.
Таким чином, у період з часу призначення позивачу пільги та до набуття чинності ЗУ «Про Національну поліцію» чинним законодавством встановлювалось право певного кола осіб, в тому числі і позивача, відповідно до Закону України «Про міліцію» на отримання 50-відсоткової знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.
Абзацами 2 та 3 пункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про Національну поліцію» (доповнено згідно із Законом № 900-VІІІ від 23.12.2015 року) встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб, але ЗУ «Про Національну поліцію» не містить норм, які б передбачали таку пільгу, як 50-відсоткова знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг не тільки для колишніх міліціонерів, а й для тих, які виходять на пенсію після вступу цього закону в силу
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового правового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Враховуючи те, що останнім у часі є ЗУ «Про Національну поліцію», в якому у прикінцевих та перехідних положеннях встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, які передбачені ЗУ «Про Національну поліцію», тому пріоритетними в даному випадку є положення саме цього Закону.
Крім того, слід зауважити, що встановлені діючим законодавством пільги не є довічними, як про це зазначає позивач, а залежать від конкретних положень чинного законодавства, яке визначає, чи надаються пільги певній категорії осіб чи ні. Не можна вважати пільги і досягнутою соціальною гарантією, яку забороняється звужувати за нормами Конституції України, оскільки пільги безпосередньо пов'язані із правовим статусом певної особи, а не із досягненням особою певних соціальних гарантій, як, наприклад, набуття права на призначення пенсії чи її перерахунок, яких особу неможливо позбавити наступними змінами в законодавстві. Тобто при зміні правового статусу працівника міліції (поліції) шляхом позбавлення їх певних пільг, такі пільги перестають надаватись всім особам цієї категорії, а не тільки тим, хто стане міліціонером (поліцейським) в майбутньому.
Суд вважає, що за викладений обставин підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-246,255,295,297 КАС України, ЗУ «Про Національну поліцію», «Порядком надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї», затвердженим постановою КМУ від 04.06.2015 року №389, «Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. N 848, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя