Справа № 310/9196/17
2-а/310/114/18
Іменем України
13 березня 2018 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Дубровської Н.М.,
при секретарі Гоноболіній О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердянського відділу поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області, третя особа поліцейський СРПП № 3 Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, старший сержант поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ст.122ч.2 КУпАП,-
28 грудня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що постановою серії ДР № 027554 складеною поліцейським СРПП № 3 Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, старшим сержантом поліції ОСОБА_2 від 20 грудня 2017 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. В постанові зазначено, що він 20 грудня 2017 р., о 10 год. 00 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1 на перехресті вул. Волі - пр.-т. Азовський у м. Бердянськ Запорізької області здійснив рух на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.п. 8.7.3. ПДР України.
Просить постанову скасувати через те, що зазначені в ній дані не відповідають дійсності. Постанова складена при відсутності доказів по справі, а також не були з'ясовані обставини, що мають значення для розгляду справи та з порушеннями вимог ст.ст. 268, 280, 283 КУпАП.
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися, відповідно заяви, яка надійшла до суду 13 березня 2018року позивач ОСОБА_1 просив справу слухати у його відсутність, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач та третя особа поліцейський СРПП № 3 Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області старший сержант поліції ОСОБА_2 до суду 13 березня 2018 року не з'явилися, повідомлені належним чином тому, справа розглядається відповідно до п. 1 ч. 3 ст.205 КАС України.
Аналізуючи надані в справі докази та заяву позивача, суд дійшов висновку про наступне.
Як вбачається з постанови серії ДР № 027554 позивач ОСОБА_1 20 грудня 2017 року о 10 год.00 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1 на перехресті вул. Волі - пр.-т. Азовський у м. Бердянськ Запорізької області здійснив рух на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.п. 8.7.3. ПДР України, за що притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та на нього накладено адміністративний штраф в сумі 425,00 грн.
Відповідно до ст. 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції України та Законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідними органами на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та Законами України.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Обставини справи викладені в позовній заяві є послідовними та не спростовані доводами відповідача.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 лютого 2018 року відповідача в особі Бердянського відділу поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області зобов'язано надати суду у строк до 01 березня 2018 року докази, а саме:
-копію маршрутного листа, на підставі якого здійснювалося патрулювання 20 грудня 2017 року у складі поліцейського СРПП №3 Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2;
-дозвільні документи на відеореєстратор, встановлений в патрульному автомобілі, на який здійснювалася відеозйомка події 20 грудня 2017 року, відомості про інвентаризаційний номер цього реєстратора;
-копію DVD диску з відеозаписом події, яка стала підставою для накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.
При цьому відповідачу роз'яснено, що відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Оскільки доказів правопорушення відповідачем не надано, суд вважає, що не можливо встановити наявність правопорушення в діях позивача.
Крім наведеного, суд критично ставиться до позначки у п. 8 постанови серії ДР № 027554 від 20 грудня 2017 року, де зазначено, що до постанови додається відеоархів, оскільки ці відомості внесені пастою іншого кольору і дописувалися значно пізніше, оскільки копія постанови вручена позивачу не містить таких відомостей. (а.с. 24, 34)
Постанову не можна вважати правомірною, також, оскільки під час прийняття оскаржуваної постанови не дотримані вимоги ст.ст. 268, 280, 283 КУпАП, що суперечить також ст. 2 КАС України.
За таких обставин, постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Викладаючи позовні вимоги, позивач просив задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
Згідно ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем при пред'явлені позову до суду був сплачений судовий збір у розмірі 1280,00 грн.(а.с.1), тому він підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в особі Бердянського відділу поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області.
З матеріалів справи також вбачається, що 26 січня 2018 року позивач ОСОБА_1 уклав договір з адвокатом ОСОБА_3 на отримання професійної правничої допомоги. У п. 3.1 наведеного вище договору зазначено, що вартість послуг складає 500 грн. (а.с.20). При цьому не надана квитанція про сплату цих послуг, тому суд не находить законних підстав для задоволення вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оскільки ст. 134 КАС України передбачено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Керуючись ст.ст.2, 7, 132, 139 КАС України, ст. ст. 268,280,283 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бердянського відділу поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області, третя особа поліцейський СРПП № 3 Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, старший сержант поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ст.122ч.2 КУпАП - задовольнити.
Визнати дії поліцейського СРПП №3 Бердянського відділу поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_2 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 протиправними.
Скасувати постанову серії ДР № 027554 від 20 грудня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень на користь держави, провадження по справі закрити.
Стягнути з Бердянського відділу поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень 00 копійок.
Рішення є остаточним та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_4