ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.03.2018Справа № 910/2226/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Мандриченка О.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Софарма"
про забезпечення позову
у справі № 910/2226/18
за позовом Акціонерного товариства "Софарма"
до Приватного акціонерноготовариства "КОНЦЕРН СТИРОЛ" (відповідач 1);
Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
(Mistral Capital Management Limited) (відповідач 2)
про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг.
без виклику представників учасників процесу,
До Господарського суду міста Києва звернулося Акціонерне товариство "Софарма" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якому просить визнати недійсним свідоцтво України на знак для товарів і послуг № 171032 від 27.05.2013 року повністю.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Акціонерне товариство "Софарма" є власником знаків для товарів і послуг, серед яких, зокрема, KARSIL (міжнародна реєстрація 631628), CARSIL/КАРСИЛ (міжнародна реєстрація 767874).
23.08.2017 року позивачу стало відомо про отримання попередньої відмови в наданні правової охорони на знак для товарів і послуг HEPCARSIL за міжнародною реєстрацією 1176251 на території України для всіх товарів 5 класу МКТП. Відмова обґрунтована тим, що заявлене словесне позначення є схожим із зареєстрованим в Україні знаком для товарів і послуг ГЕПАРСИЛ-HEPARSIL, власником якого є Приватне акціонерне товариство "Концерн Стирол" (свідоцтво на знак для товарів і послуг № 171032 від 27.05.2013 року) настільки, що його можна сплутати.
Позивач вважає, що знак для товарів і послуг № 171032 від 27.05.2013 року є таким, що може ввести в оману щодо товару або особи, яка виробляє товар.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.03.2018 року відкрито провадження у справі № 910/2226/18, слухання справи призначено на 26.04.2018 року.
Разом з позовною заявою від позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову, у якій заявник просить:
- заборонити Міністерству економічного розвитку і торгівлі України провадити дії щодо внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 171032 від 27.05.2013 p., власником якого є приватне акціонерне товариство "КОНЦЕРН СТИРОЛ", а саме: стосовно передачі третім особам повністю або частково права власності (користування) на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 171032 від 27.05.2013 p.; щодо дострокового припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 171032 від 27.05.2013 р. за заявою власника повністю або частково до набрання рішенням Господарського суду міста Києва у справі законної сили.
- заборонити приватному акціонерному товариству "КОНЦЕРН СТИРОЛ" передавати повністю або частково право власності (користування) на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України па знак для товарів і послуг № 171032 від 27.05.2013 p., а також відмовлятися повністю чи частково від знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 171032 від 27.05.2013 р. до набрання рішенням Господарського районного суду міста Києва у справі законної сили.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Як зазначає заявник, необхідність вжиття заходів забезпечення позову, викликана тим, що останній має обґрунтовані побоювання з приводу передачі торгового знаку для товарів і послуг на іншу юридичну особу, а також можливістю відмови відповідача 1 від свідоцтва для товарів і послуг № 171032 від 27.05.2013.
Однак, саме лише посилання заявника на потенційну можливість передачі торгового знаку для товарів і послуг на іншу юридичну особу або можливість відмови від знаку, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обгрунтувати необхідності вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обгрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Здійснивши оцінку обгрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про вжиття, визначених ним заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.
За таких обставин, оскільки, заявником не доведено те, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Софарма" про забезпечення позову відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Мандриченко