вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.03.2018м. ДніпроСправа № 904/96/18
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Примак С.А. за участю секретаря судового засідання Борук Ю.В., розглянувши справу
за позовом ОСОБА_1, м. Кривий Ріг
до Публічного акціонерного товариства "ДИЗЕЛЬНИЙ ЗАВОД",50106, м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, 34; код ЄДРПОУ 00190957
про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку
Представники: від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
05.01.18р. ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ДИЗЕЛЬНИЙ ЗАВОД", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за період затримки розрахунку.
12.01.18р. ухвалою господарського суду відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в засіданні на 01.02.2018р.
01.02.18 р. ліквідатор ПАТ "Дизельний завод" подав до господарського суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що визнає позовні вимоги частково.
Ухвалою господарського суду 01.02.18 р. відкладено підготовче засідання на 06.03.18 р. Зобов'язано відповідача надати до суду до 06.03.18 р. обґрунтований розрахунок середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені позивача.
06.03.18 р. ліквідатор ПАТ "Дизельний завод" подав до господарського суду уточнення до відзиву на позовну заяву.
06.03.18 р. ухвалою господарського суду закрито підготовче провадження та призначити справу для судового розгляду по суті на 22.03.2018 р.
20.03.18 р. до господарського суду надійшла відповідь на відзив.
У судове засідання 22.03.18 р. позивач та відповідач не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
У судовому засіданні 22.03.18р. прийнято судове рішення.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2014 р. (суддя Калиниченко Л.М.) порушено провадження у справі № 904/8028/14 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Дизельний завод», м. Кривий Ріг.
Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. (п.1 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
Згідно з частиною четвертою статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про стягнення заробітної плати. Аналогічні положення містяться в пункті 7 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 06.02.1973 р. прийнятий на роботу в ПАТ "Дизельний завод".
02.09.16 р. позивача звільнено на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України, що підтверджується копією трудової книжки позивача у зв'язку з виходом на пенсію.
У своїй позовній заяві ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості по заробітній платі в розмірі 3260,04 грн.; компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 3413,26 грн.; середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, що складає 12325,32 грн.; кошти, які передбачені Колективним Договором "Між адміністрацією та трудовим колективом ПАТ "Дизельний завод" від 04.10.13 р. в розмірі трьохмісячного середнього заробітку за неперервно відпрацьований стаж з 06.02.1973 р. по 01.09.2016 р.; моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.
Частиною 1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені в статті суму мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Як вбачається з матеріалів справи (довідки ПАТ "Дизельний завод" №02-40/141 від 29.01.18 р.) сума заборгованості ПАТ "Дизельний завод" перед ОСОБА_1 по заробітній платі та виплаті компенсації за невикористану відпустку складає 3260,04 грн.
Відповідачем не надано доказів виплати позивачу при звільненні всіх сум, що належить йому від підприємства, з огляду на що, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 3260,04 грн. (заборгованість по заробітній платі та компенсація за невикористану відпустку).
У зв'язку з тим, що позивачеві не було виплачено заробітну плату, останнім нараховано середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 12 325,32 грн.
Так, статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, підприємство повинно виплати працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Обчисленні середньої заробітної плати для нарахування компенсації за час затримки працівникові всіх належних йому сум, проводиться у відповідності до порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100, виходячи з виплати за останній 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Нарахування виплат провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарі) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абз. 1 п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995р.)
Приписами п. 20 постанови пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999р. встановлено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підстава ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доводе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Голови Правління ВАТ "Дизельний завод" від 15.11.2012 року з 14.01.2013 р. на підприємстві було запроваджено неповний робочий тиждень з відпрацюванням одного робочого дня на тиждень тривалістю один час.
Згідно довідки №02-40/140 від 29.01.18 р. середньоденна заробітна плата позивача складає 16,80 грн. Період невиплати заробітної плати з 03.09.16 р. по 25.12.17 р. становить 68 робочих дня.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати задовольняються господарським судом частково у розмірі 1 142,40 грн. (68 * 16,80 грн. = 1 142,40 грн.).
Стосовно стягнення суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 3413,26 грн., господарський суд зазначає наступне.
Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів, у т.ч. заробітної плати, у випадку порушення встановлених строків її виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація провадиться у разі затримки виплати на один і більше календарних місяців. Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових коштів у зв'язку з порушенням термінів її виплати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159. Відповідно до зазначених нормативно-правових актів сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів), на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
У своїй позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 3413,26 грн., яка розрахована за період з вересня 2014 р. по жовтень 2017 р.
Як вбачається з довідки ПАТ "Дизельний завод" № 02-40/141 від 29.01.18 р. заборгованість з виплати заробітної плати перед позивачем обліковується за період з листопада 2014 р. по серпень 2016 р.
Приріст індексу споживчих цін за період з листопада 2014 р. по жовтень 2017 р. дорівнює 86,27% (186,27% - 100% = 86,27%).
Враховуючи наведене, господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовну заяву в частині стягнення з відповідача суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 2 812,43 грн. (3 260,04 грн. * 86,27 / 100 = 2812,43).
Стосовно стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн., господарський суд зазначає наступне.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
За змістом ст. 440-1 ЦК та інших норм законодавства, що регулюють ці правовідносини, заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень
Враховуючи те, що позивачем не подано будь-яких доказів, що підтверджують понесення моральної шкоди, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн. відмовити.
Стосовно вимоги про стягнення з відповідача коштів, які передбачені Колективним Договором "Між адміністрацією та трудовим колективом ПАТ "Дизельний завод" від 04.10.13 р. в розмірі трьохмісячного середнього заробітку за неперервно відпрацьований стаж з 06.02.1973 р. по 01.09.2016 р., господарський суд зазначає наступне.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В порушення наведених норм законодавства, позивач не надав доказів на підтвердження вказаних вимог, а саме розрахунок розміру коштів, які підлягають стягненню, а також докази, які свідчать про призначення пенсії.
Крім того, суд зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до Господарського процесуального кодексу України сплату судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
У відповідності до ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наведені норми законодавства, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в доход бюджету судовий збір у розмірі 438,39 (чотириста тридцять вісім) грн.
Керуючись ст. ст. 47, 95, 115-117, 238 КЗпП, ст.ст. 4, 12, 18, 20, 42, 73-86, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 2, 10 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд, -
Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" (50106, м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, буд. 34; код ЄДРПОУ 00190957) на користь ОСОБА_1 (50081, АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 3 260,04 (три тисячі двісті шістдесят) грн.; середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 1 142,40 (одна тисяча сто сорок дві) грн.; компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 2 812,43 (дві тисячі вісімсот дванадцять) грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" (50106, м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, буд. 34; код ЄДРПОУ 00190957) на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 438,39 (чотириста тридцять вісім) грн.
Видати накази.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22.03.2018 р.
Суддя С.А. Примак