336/6868/17-ц
2/336/567/2018
26 березня 2018 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,з участю секретаря судового засідання Брагіної І.В.,розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ,-
В грудні 2017 р.ОСОБА_1звернулася до суду з позовом,в якому зазначає,що 17.12.2010 р.нею був укладений шлюб із відповідачем,зареєстрований Шевченківським відділом РАЦС Запорізького міського управління юстиції ,актовий запис № 644.
Сторони є батьками ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1
Останні п*ять років сторони проживають окремо,через неодноразові сварки,в тому числі у присутності дитини,сім*я фактично розпалася,ведення спільного господарства сторонами припинено, вони не підтримують особистих відносин та не спілкуються, поновлювати сімейні відносини з відповідачем позивач наміру не має, шлюб існує лише формально.
Майновий спір між сторонами на час розгляду справи про розірвання шлюбу відсутній.
Дитина сторін проживає з позивачем та перебуває на її повному утриманні.
Посилаючись на те,що через різні погляді на сімейне життя, втрату особистих почуттів між нею та відповідачем відсутнє взаєморозуміння,подальше спільне проживання сторін як подружжя неможливе,позивач просить суд розірвати шлюб з відповідачем.
Відповідно до пп. 9 п. 1 Перехідних положень чинного ЦПК України справи в судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу(до 15.12.2017 р.), розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Таким чином, при вчинені процесуальних дій та прийнятті процесуальних рішень судом застосовуються положення ЦПК України у редакції,чинній з 15.12.2017 р.
Провадження у справі відкрито ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 12.02.2018 р.
Відповідно до ст.274 ЦПК України,справа розглянута в порядку загального позовного провадження.
Підготовче судове засідання проведено 27.02.2018 р.за участю позивача та її представника адвоката ОСОБА_4,під час підготовчого провадження позивач висловила категоричне небажання примиритися з відповідачем,неможливість поновлення їх спільного проживання,відсутність у їх взаєминах ознак сім*ї та формальний характер існуючого шлюбу,чим порушуються її особисті права.
Розгляд справи призначався в судовому засіданні 13.03.2018 р.,через неявку відповідача з невідомих причин, відповідно до ст.128 ЦПК України викликався шляхом направлення судової повістки,яка повернута до суду за закінченням терміну зберігання,розгляд справи був відкладений на 26.03.2018 р.
В судовому засіданні 26.03.2018 р.справа розглянута без участі позивача,яка подала письмову заяву про проведення розгляду справи за її відсутності та згоду на ухвалення заочного рішення.
В судове засідання 26.03.2018 р.відповідач повторно не з*явився з невідомих причин,викликався шляхом направлення судової повістки на зареєстровану адресу місця проживання.
Також відповідач повідомлявся про розгляд справи через розміщення інформації на офіційному веб-сайті судової влади України.
Враховуючи,що відповідач належним чином повідомлений про дату,час і місце судового засідання,не з*явився в судове засідання без повідомлення причин,не подав відзиву,позивач не заперечує проти вирішення справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалення заочного рішення,суд згідно ст.280-281 ЦПК України розглядає справу без участі відповідача на підставі наявних доказів та ухвалює заочне рішення.
Всебічно вивчивши обставини справи,дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано,підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Відповідно до ст.105,110 СК України за позовом одного із подружжя шлюб припиняється внаслідок його розірвання на підставі рішення суду.
Як передбачено ст.112 ч.2 СК України,суд постановляє рішення про розірвання шлюбу,якщо буде встановлено,що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них,інтересах їхніх дітей,що мають істотне значення.
Судом встановлено та перевірено доказами, що 17.12.2010 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Шевченківським районним відділом РАЦС Запорізького міського управління юстиції був зареєстрований шлюб,актовий запис № 644,після одруження прізвища чоловіка та дружини ОСОБА_2 та ОСОБА_2,про що надана копія свідоцтва про шлюб.
Сторони є батьками ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1,про що надана копія свідоцтва про народження.
На час розгляду справи про розірвання шлюбу спір між сторонами про поділ спільного майна відсутній,дитина сторін проживає з матір*ю.
З 2013 р.сторони проживають окремо,спільного господарства не ведуть,шлюбних відносин не підтримують, взаєморозуміння відсутнє.
Такі висновки суду ґрунтуються на особистих поясненнях в судовому засіданні позивача ОСОБА_1М.в підготовчому провадженні,які відповідач доказами не спростував.
З наведеного суд встановив,що розлад у сім*і сторін триває кілька років,тобто має не короткочасний характер,причиною чого є відсутність взаєморозуміння,різні погляди сторін на спільний побут та виховання дитини.
На переконання суду,шлюб між сторонами не може бути збережений,їх взаємини свідчать про відсутність ознак сім*ї,примирення між ними не відбулося і позивач проти цього категорично заперечує.
Факти,встановлені судом,приводять до висновку,до шлюб між сторонами розпався остаточно,спільне життя сторін як подружжя не поновлено протягом з 2013 р.,оскільки збереження шлюбу можливо на паритетних засадах,почуттях взаємної любові та поваги,взаємодопомоги та підтримки,тобто на тому,що є морально-правовою основою шлюбу і між сторонами втрачено.
Конкретні обставини даної справи,категоричне небажання позивача примиритися з відповідачем вказують на те,що позивач не має наміру відновлювати шлюбні стосунки,а відповідач не використав своє процесуальне право довести суду,що ним докладені зусилля для налагодження стосунків з позивачем та що ці зусилля призвели до примирення і збереження сім*ї можливе.
Формальне існування шлюбу обмежує особисту свободу сторін та порушує їх особисті інтереси, що мають істотне значення,протирічить ч.1 ст.51 Конституції України про добровільну згоду жінки та чоловіка на перебування в шлюбі.
Після розірвання шлюбу позивач виявила бажання залишити прізвище ОСОБА_1.
На підставі ст.105,110,112 СК України,ст. 12,13,76,81,223,258,259,263,265,280,353,355 ЦПК України,суд ЦПК України,суд-
Позов задовольнити.
Шлюб,укладений 17.12.2010 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_5,зареєстрований Шевченківським районним відділом РАЦС Запорізького міського управління юстиції,актовий запис № 644-розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити прізвище ОСОБА_1.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення суду набирає законної сили,якщо протягом строків,встановлених ЦПК України,не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга,або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення,а у разі оголошення вступної та резолютивної части рішення,зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Ю.А.Галущенко