Рішення від 26.03.2018 по справі 903/144/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

26 березня 2018 р. Справа № 903/144/18

за позовом Приватного підприємства "Технопостачкомплект", м.Луцьк

до відповідача: Державного підприємства "Цуманське лісове господарство", смт. Цумань Ківерцівського району

про стягнення 150 366,31 грн.

Суддя Войціховський В.А.

Секретар судового засідання Сердюкова А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1-представник (довіреність від 23.03.2018р. №20)

від відповідача: ОСОБА_2-юрисконсульт ДП "Цуманське лісове господарство" (довіреність від 01.11.2017р. №1611)

Суть спору: Приватне підприємство "Технопостачкомплект" звернулось до господарського суду з позовом від 02.03.2018р. №94/01-03 про стягнення з Державного підприємства "Цуманське лісове господарство" 150 366,31грн. заборгованості по оплаті відпущених згідно видаткових накладних №0000000219 від 19.09.2017р. на суму 48 312,00грн. та №0000000230 від 02.10.2017р. на суму 103 179,00грн. нафтопродуктів.

Ухвалою господарського суду від 03.03.2018р. відповідну позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 26.03.2018 року, зобов'язано учасників судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали.

В судовому засіданні представник позивача, надавши на вимогу суду витребувані документи, пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити їх в повному об'ємі поклавши при цьому на боржника обов'язок відшкодування підприємству понесених ним при поданні позову до суду сум судових витрат.

Представник відповідача в судовому засіданні своїми усними поясненнями з приводу пред'явлених до Державного підприємства "Цуманське лісове господарство" позовних вимог не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред'явлений до відповідача позов підставний та підлягає до задоволення. Викладена позиція суду пов'язана з наступними встановленими в судовому засіданні обставинами:

Приватним підприємством "Технопостачкомплект" у проміжок часу з 27 жовтня 2017 року по 01 листопада 2017 року було відпущено Державному підприємству "Цуманське лісове господарство", а останнім прийнято, нафтопродуктів на загальну суму 151 491,00 грн., а саме, згідно видаткової накладної №0000000219 від 19.02.2017р. на суму 48 312,00 грн. та видаткової накладної №0000000230 від 02.10.2017р. на суму 103 179,00 грн. (а.с. 12, 14).

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Судом встановлено, що видаткові накладні №0000000219 від 19.02.2017р. на суму 48 312,00 грн. та №0000000230 від 02.10.2017р. на суму 103 179,00 грн. на відпуск підприємством "Технопостачкомплект" відповідачу товарів містять в собі всі визначені чинним законодавством обов'язкові реквізити, підписані уповноваженими представниками підприємств, в повному об'ємі відображають зміст та обсяги здійснених між ними на підставі накладних господарських операцій.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

10.01.2018р. ПП "Технопостачкомплект" направило на адресу ДП "Цуманське лісове господарство" письмові вимоги №33/01-03 та №36/01-03 про сплату заборгованості в розмірі 151 491,00грн. (а.с. 17-20).

Проте ДП "Цуманське лісове господарство" свої зобов'язання в частині проведення з ПП "Технопостачкомплект" повних розрахунків по оплаті відпущеного палива не виконало, його вартість в повному об'ємі не оплатило, у зв'язку з чим заборгувало ПП "Технопостачкомплект" 150 366,31 грн. Судом встановлено, що відповідачем в рахунок оплати товарів було перераховано ПП "Технопостачкомплект" грошові кошти в розмірі 1 124,69 грн., що стверджується журнал-ордером і відомістю по рахунку позивача за період з 01.09.2016р. по 01.03.2018р. та платіжним дорученням №5040 від 27.12.2017р.

Враховуючи викладені обставини станом на день розгляду справи судом залишок неоплаченої заборгованості склав 150 366,31 грн.

Відповідно до ст. ст. 174, 181 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З положень ст. 509 ЦК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В даному випадку суд вважає, що досягнуті між ПП "Технопостачкомплект" та ДП "Цуманське лісове господарство" і оформлені шляхом підготовки, виписки та підписання відповідних видаткових накладних усні домовленості містять в собі ознаки договорів поставки у відповідності до котрих відповідачем було взято на себе зобов'язання щодо оплати отриманих нафтопродуктів (палива).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між ПП "Технопостачкомплект" та ДП "Цуманське лісове господарство" в усній формі угод, поставку на виконання їх умов відповідачу нафтопродуктів, отримання палива ДП "Цуманське лісове господарство" та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про повну підтвердженість пред'явлених до ДП "Цуманське лісове господарство" позовних вимог належними та допустимими доказами, наявність у ПП "Технопостачкомплект" правових підстав на звернення до суду з позовом про стягнення з боржника існуючої заборгованості.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, суд вважає, що витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України в повному об'ємі за рахунок ДП "Цуманське лісове господарство".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 599, 612, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Цуманське лісове господарство" (Волинська область, Ківерцівський район, смт. Цумань, вул. Незалежності, 124, код ЄДРПОУ 00991491) на користь Приватного підприємства "Технопостачкомплект" (м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4, код ЄДРПОУ 38339731) 150 366,31 грн. заборгованості та 2 255,50 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий господарський суд, протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення

складено

26.03.2018р.

Суддя В. А. Войціховський

Попередній документ
72952412
Наступний документ
72952415
Інформація про рішення:
№ рішення: 72952413
№ справи: 903/144/18
Дата рішення: 26.03.2018
Дата публікації: 29.03.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Волинської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (26.03.2018)
Дата надходження: 03.03.2018
Предмет позову: стягнення 150366,31 грн.