Справа № 336/1909/16-п
Провадження № 3/336/2/2018
20 лютого 2018 року . Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Голубкова Марина Анатоліївна, розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого водієм АТ «Мотор-Січ», мешкає за адресою: АДРЕСА_1, за адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 04.11.2016 року постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.09.2016 року, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасовано, протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 № 310177 від 29.03.2016 року складений, щодо ОСОБА_1, разом з матеріалами справи повернуто на доопрацювання до сектору Ленінського ВП ГУНП в Запорізькій області.
Постановою від 09.03.2017 року протокол у відношенні ОСОБА_1 було повернуто на доопрацювання до органу, який його склав для усунення недоліків.
05.05.2017 року матеріали вказаної вище справи про адміністративне правопорушення повторно надійшли до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя після доопрацювання.
За клопотанням сторін та їх представників постановою від 18.05.2017 року було призначено судово-автотехнічну експертизу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, проведення якої доручено експертам Запорізького НДЕКЦ МВС України.
10.01.2018 року до суду надійшов висновок експерта № 9-388 від 04.08.2017 року за результатами судової інженерно-транспортної експертизи, проведеної у справі № 336/1909/16п складеної відносно ОСОБА_1.
Так згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 310177 29.03.2016 року о 10-15 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 напроти «Олександрівського мисливства», яке розташовано у напрямку м. Оріхів, при зміні напрямку руху (поворот ліворуч) не впевнився в безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, який рухався в попутному напрямку зліва, чим порушив п. 10.1 ПДР України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі пошкоджено, травмованих немає.
При складанні протоколу водієві ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п. 10.1 ПДР України. Відповідно до ПДР України:
Пункт 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що 29.03.2016 року о 15-00 годині він рухався на автомобілі НОМЕР_1 у напрямку м. Оріхів по автодорозі Запоріжжя-Маріуполь. Швидкість його руху була 30-40 км/год.. У попутному напрямку позаду нього рухався автомобіль «Део Ланос» на відстані приблизно 100 метрів. Він, впевнившись у відсутності перешкод в обох напрямках руху, увімкнув сигнал лівого повороту та почав виконувати поворот вліво. У цей час водій автомобіля «Део Ланос» почав виконувати маневр обгону його автомобіля. Вважає, що саме з вини водія ОСОБА_2 відбулась дорожньо-транспортна пригода, оскільки останній здійснив маневр обгону його автомобіля на перехресті.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 заявила клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 29.03.2016 року, приблизно о 15-00 годині, він рухався на автомобілі НОМЕР_2 у напрямку Оріхівського авторинку. Попереду нього дуже повільно рухався вантажний автомобіль «ЗІЛ», приблизно зі швидкістю 30 км/год. Він вирішив обігнати автомобіль «ЗІЛ», увімкнув лівий поворот і почав маневр обгону. В цей час водій автомобіля «ЗІЛ» не увімкнувши сигнал лівого повороту почав різко повертати ліворуч. Уникнути зіткнення не було можливості.
Потерпілий ОСОБА_2 та його представник - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 вважали за можливе закрити провадження у справі на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП з одночасним вирішенням питання, щодо вини ОСОБА_1 у скоєнні ДТП.
Стаття 280 КУпАП вказує, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Всебічно вивчивши матеріали справи, письмові докази, пояснення учасників ДТП, пояснення свідків, суддя встановив, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, свого підтвердження достатніми достовірними доказами не знайшла з огляду на наступне:
Як передбачено статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом були досліджені пояснення ОСОБА_5 викладені письмово (а.с.14), відповідно до яких від 29.03.2016 року знаходився на роботі в приміщенні сторожки ТОВ «Екопост», через вікно побачив вантажний ЗІЛ д.н. НОМЕР_3, котрий з ввімкненим сигналом лівого повороту їхав в напрямку полігону ТОВ «Екопост». ОСОБА_5 направився до шлагбауму з метою впустити ЗІЛ. В цей момент почув звук удару та згодом побачив автомобіль «ЗІЛ» та автомобіль «Ланос» у лісополосі з чого зробив висновок, що трапилось ДТП.
Також судом були досліджені покази свідка ОСОБА_6, що були надані ним в судовому засіданні при розгляді справи суддею Сурковою В.П. (а.с. 50). Свідок пояснив, що 29.03.2016 року, приблизно о 15 год. 16 хв., він в якості пасажира їхав в автомобілі «Ланос» синього кольору. Попереду на відстані 40 метрів від автомобіля «Ланос» на невеликій швидкості рухався вантажний автомобіль «ЗІЛ», його швидкість була приблизно 30 км/год. Водій автомобіля «Ланос» увімкнув сигнал лівого повороту та почав маневр обгону автомобіля «ЗІЛ», коли автомобілі порівнялись, водій автомобіля «ЗІЛ» не увімкнувши сигнал повороту різко почав повертати, в результаті чого відбулось зіткнення.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суд критично ставиться до показів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з тих підстав, що останні не були присутні на місці ДТП 29.03.2016 року при складанні протоколу ОСОБА_1 АП2 № 310177 від 29.03.2016 року інспектором поліції ОСОБА_7, будь-яких пояснень безпосередньо після події ДТП співробітникам поліції не надавали, об'єктивних доказів присутності вказаних осіб на місці ДТП, що сталась між т.з. ЗІЛ - ММЗ д.н. НОМЕР_4 та т.з. Ланос АР 6453 СХ 29.03.2016 року до суду не надано.
Враховуючи, що вказані особи надали свої пояснення через значний проміжок часу, суд не виключає їх обізнаність про подію ДТП від його безпосередніх учасників, а тому не враховує надані свідками покази при розгляді справи.
На вирішення експерта при призначенні судово-технічної експертизи судом були поставлені наступні питання, на які надані відповідні відповіді, а саме:
1.Як в даній дорожній ситуації з технічної точки зору повинен був діяти водій автомобіля 3IЛ ММЗ, номерний знак 05980 HP, ОСОБА_1 для забезпечення безпеки руху?
Відповідь: Згідно з поясненням водія ОСОБА_1 відповісти на дане питання не є можливим по причині, описаній в його дослідницькій частині. За поясненнями водія ОСОБА_2 водій ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно вимогам пп. 10.1, 14.3 Правил дорожнього руху України.
2.Як в даній дорожній ситуації з технічної точки зору повинен був діяти, водій автомобіля ДЕО, номерний знак НОМЕР_5, ОСОБА_2 для забезпечення безпеки руху?
Відповідь: Згідно з поясненням водія ОСОБА_1 відповісти на дане питання не є можливим по причині, описаній в його дослідницькій частині. За поясненнями водія ОСОБА_2 він повинен був діяти відповідно вимогам пп. 12.4, 12.9 б Правил дорожнього руху України, але в повному обсязі відповісти на дане питання не надається можливим по причині, описаній в його дослідницькій частині.
3.Чи є в діях водія ЗІЛ ММЗ, номерний знак 05980 HP, ОСОБА_1 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, якщо так, то які? Чи перебувають вони в причинному зв'язку з подією даної дорожньо- транспортної пригоди?
Відповідь: Відповідно поясненню водія ОСОБА_1 відповісти на дане питання не надається можливим по причині, описаній в його дослідницькій частині. Згідно з поясненнями водія ОСОБА_2 дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам пп. 10.1, 14.3 Правил дорожнього руху України, але встановити, чи знаходиться дана невідповідність в причинному зв'язку з подією ДТП, можливо лише після вирішення питання щодо технічної можливості водія ОСОБА_2 уникнути ДТП та оцінки його дій стосовно виконання вимог Правил дорожнього руху України в повному обсязі.
4.Чи с в діях водія автомобіля ДЕО, номерний знак НОМЕР_5, ОСОБА_2 з урахуванням дорожньої розмітки 1.1, вказаної в схемі організації дорожнього руху на автодорозі Т-08-03 Запоріжжя-Маріуполь, км 12 на дорозі перед поворотом до Запорізького лісництва невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, якщо так, то які? Чи перебувають вони в причинному зв'язку з подією даної дорожньо- транспортної пригоди?
Відповідь: відповідно поясненню водія ОСОБА_1 відповісти на дане питання не надається можливим по причині, описаній в його дослідницькій частині. Згідно з поясненнями водія ОСОБА_2 відповісти на дане питання в повному обсязі не надається можливим по причинам, описаним в його дослідницькій частині; при цьому дії водія ОСОБА_2 за його поясненнями не відповідали вимогам пп. 12.4, 12.9 б Правил дорожнього руху України, але встановити, чи перебуває дана невідповідність в причинному зв'язку з подією ДТП, не є можливим по причині, описаній в дослідницькій частині розглянутого питання.
5.Чи є ділянка дороги, на якій мало місце ДТП за участю водія автомобіля ЗІЛ ММЗ, номерний знак 05980 HP, ОСОБА_1 та водія автомобіля ДЕО, номерний знак НОМЕР_5, ОСОБА_2 перехрестям, враховуючи дорожню розмітки 1.1, 1.7 і дорожній знак 1.23.2 (примикання до другорядної дороги) на ділянці дороги Запоріжжя- Маріуполь, км 12?
Відповідь: якщо на ділянці дороги, на якій сталася розглянута ДТП, перед місцем прилягання другорядної дороги з лівого боку (а саме в'їзду на Олександрівське лісництво) встановлено дорожній знак 1.23.2, а в місці прилягання нанесено дорожню розмітку 1.7, то зазначене місце прилягання в'їзду на Олександрівське лісництво є перехрестям.
6.Виходячи з слідів інформації зафіксованій при огляді місця пригоди ( схема ДТП, фотознімки з місця ДТП) і пошкоджень автомобілю ЗІЛ ММЗ, номерний знак 05980 HP, пояснення кого з учасників ДТП спроможні з технічної точки зору?
Відповідь: Пояснення водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть відповідати дійсності по причинам, описаним в дослідницькій частині розглянутого питання.
Так з наведеного висновку вбачається, що експертом, з урахуванням використання спеціальних знань в області авто техніки, на підставі об'єктивних даних не встановлено наявність в діях водія ОСОБА_1 невідповідності правилам дорожнього руху, що знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з подією ДТП. За таких обставин вказаний висновок не може бути підставою для визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 124 КпАП України.
Пунктом 10.1. ПДР України передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Вказане правило стосується всіх учасників дорожнього руху, в тому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як водіїв транспортних засобів.
Пунктом 10.4 ПДР України визначено, що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.
Як зазначено у п. 16.13. ПДР України перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.
Крайнє положення на проїзній частині - положення транспортного засобу на відстані від краю проїзної частини (середини проїзної частини або розділювальної смуги), яка не дає можливості рухатися попутному транспортному засобу (у тому числі двоколісному) ще ближче до краю проїзної частини (середини проїзної частини або розділювальної смуги);
Як вбачається з додатку до протоколу про адміністративне правопорушення схеми наслідків ДТП від 29.03.2016 року (а.с.3) Оріхівське шосе (автодорога Запоріжжя - Маріуполь) має по одній полосі для руху транспорту в кожному напрямку, ширина полос для руху транспортних засобів складає 3,6 метрів.
Таким чином рухаючись по Оріхівському шосе попереду автомобіля ОСОБА_3, перед здійсненням повороту ліворуч автомобіль ЗІЛ - ММЗ з урахуванням ширини полоси руху, та пояснень учасників ДТП, очевидно знаходився у відповідному крайньому положенні та мав обов'язок відповідно до положено п.п. 10.4, 16.13. також дати дорогу зустрічним транспортним засобам.
В матеріалах адміністративної справи наявний лист № 48/08/03-5/2017 від 28.04.2017 року, з додатковими вимірами та схемою ДТП, що сталась 29.03.2016 року, які були складені та зафіксовані на підставі постанови про доопрацювання матеріалів адміністративної справи. (а.с. 124).
Так згідно вказаного листа подія ДТП сталась на 11 км. 834 м. а/ш Запоріжжя - Маріуполь. Вказана прив'язка до сталевого орієнтиру кілометрового знаку «12», також на схемі ДТП зазначено дорожній знак 2.1. додатку 1 розділу 33 ПДР України, «Надати дорогу», який розташовано при виїзді з прилеглої території. ОСОБА_8 ОСОБА_3 д.н. НОМЕР_5 без вантажу, один пасажир, швидкість руху автомобіля НОМЕР_6 до зіткнення складала 40 км/год., рухався ближче к середині проїзної частини; ОСОБА_9 д.н. НОМЕР_5 - 80 км/год., паралельно руху автомобіля НОМЕР_6 по зустрічній смузі.
Відповідно до ПДР України, перехрестя - це місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території;
Прилегла територія - це територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них;
Знак - 2.1 "Дати дорогу" має таке значення - водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.
У ч.2 п. 2.6 розділу 33 ПДР України вказано, що знаки 2.1-2.3, 2.5 і 2.6 встановлюються безпосередньо перед перехрестям або вузькою ділянкою дороги, крім того, знак 2.3 на початку, а знак 2.4 - в кінці головної дороги. Знак 2.3 - з табличкою 7.8 обов'язково повторюється перед перехрестям, на якому головна дорога змінює свій напрямок.
В судовому засіданні було досліджено копію схеми організації дорожнього руху на автомобільній дорозі Т-08-03 Запоріжжя - Маріуполь, км. 12 (а.с. 24)
Так відповідно до вказаної схеми ділянка дороги Запоріжжя - Маріуполь від 11 км 800 метрів до 11 км. 855 метрів має горизонтальну розмітку 1.1 та 1.7.
Зустрічні потоки транспортних засобів, що рухаються по автодорозі Запоріжжя-Маріуполь на рівні перехрещення дороги «Запоріжжя - Маріуполь» та «дороги на АЗС та Лісництво» розділено горизонтальною розміткою 1.7 (переривчаста лінія з короткими штрихами і рівними їм проміжками) довжиною 20 м.
Розмітці 1.7, що знаходиться на рівні перехрещення дороги «Запоріжжя - Маріуполь» та «дороги на АЗС та Лісництво» передує дорожня розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія), вказане підтверджується матеріалами фото фіксації (а.с. 129-130), додатковою схемою місця ДТП (а.с. 127).
Як визначено ПДР України горизонтальна розмітка має таке значення: 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей; 1.7 (переривчаста лінія з короткими штрихами і рівними їм проміжками) - позначає смуги руху в межах перехрестя;
Враховуючи, що при виїзді з «дороги на АЗС та Лісництво» розміщено дорожній знак Знак - 2.1 "Дати дорогу", який відповідно до ПДР України встановлюються безпосередньо перед перехрестям або вузькою ділянкою дороги, а також той факт, що Зустрічні потоки транспортних засобів, що рухаються по автодорозі Запоріжжя-Маріуполь на рівні перехрещення дороги «Запоріжжя - Маріуполь» та «дороги на АЗС та Лісництво» позначено горизонтальною розміткою 1.7 яка відповідно до ПДР позначає смуги руху в межах перехрестя, суд приходить до висновку, що перехрещення доріг «Запоріжжя - Маріуполь» та «дороги на АЗС та Лісництво» є перехрестям в розумінні ПДР України.
В матеріалах адміністративної справи наявний рапорт інспектора взводу супроводження ОСОБА_7 (а.с.94) відповідно абзацу 3 вказаного рапорту: місце пригоди знаходиться на 11 км. + 800 м. а-д Запоріжжя - Маріуполь, в наявності дорожня розмітка 1.3 та 1.5, дорожні знаки по ходу руху транспортних засобів відсутні.
Відповідно до ПДР України 1.3 - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху; 1.5 - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають дві або три смуги; позначає межі смуг руху за наявності двох і більше смуг, призначених для руху в одному напрямку;
Як встановлено з матеріалів справи дорога «Запоріжжя - Маріуполь» є дорогою із двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку.
При розгляду справи суд не бере до уваги відомості, щодо місця ДТП та дорожньої розмітки, оскільки вони суперечать дослідженим матеріалам справи (лист від 28.04.2017, а.с. 124) та фактичним встановленим даним.
Таким чином на підставі вже досліджених доказів суд приходить до наступних висновків
Так 29.06.2016 року о 10-15 год. в момент події ДТП ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по а-д Запоріжжя - Маріуполь напроти «Олександрівського мисливства», яке розташовано у напрямку м. Оріхів виконував лівий поворот із крайнього лівого положення з забезпеченням дотримання вимог передбачених п. 10.4, 16.13. ПДР України на ділянці дороги, що є перехрестям в розумінні ПДР України.
В той же час автомобіль НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, який рухався в попутному напрямку зліва виконував маневр обгону автомобіля НОМЕР_1 на ділянці дороги, що є перехрестям.
Згідно п 14.6. ПДР України обгін заборонено зокрема на перехресті;
Згідно письмових пояснень водія ОСОБА_2 останній керував автомобілем НОМЕР_2 впевнившись у відсутності небезпеки та не побачивши забороняючих знаків, він почав виконувати обгін, порівнявшись з ЗІЛом він почув сильний удар в праве переднє крило. Почав уходити в ліво за 0.5-1 секунду до зіткнення. Швидкість руху його авто складала 80 км. на годину.
Швидкість 80 кілометрів на годину відповідає швидкості 22,22 метрів за секунду. (із розрахунку 80000 метрів / 3600 сек. = 22,22 м/с. За таких обставин виходячи із швидкості автомобіля ДЕУ ОСОБА_9 та пояснень його водія ОСОБА_2, останній щонайменше декілька секунд рухався по зустрічній смузі виконуючи маневр обгону. За вказаний час автомобіль ДЕУ ОСОБА_9 подолав відстань не менше 44 метрів, враховуючи, що зустрічні потоки транспортних засобів, що рухаються по автодорозі Запоріжжя-Маріуполь на рівні перехрещення дороги «Запоріжжя - Маріуполь» та «дороги на АЗС та Лісництво» розділені горизонтальною розміткою 1.7 довжиною 20 м, а їй передувала дорожня розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія), суд приходить до висновку, що водій ОСОБА_2, почав виконувати маневр обгону перетнувши лінію 1.1 яку відповідно до ПДР України перетинати забороняється.
Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
Відповідно до пояснень водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 швидкість руху автомобіля НОМЕР_1 у напрямку м. Оріхів по автодорозі Запоріжжя-Маріуполь. складала близько 30 км/год., що не давало права ОСОБА_2 перетинати лінію 1.1. для здійснення обгону чи об'їзду.
Згідно п. 9.2. ПДР: Водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Жодними з досліджених у судовому засіданні доказів не підтверджено показання ОСОБА_2 про факт порушення водієм ОСОБА_1 пункту 9.2 ПДР при виконанні повороту, що полягав у не поданні останнім сигналу світловими покажчиками повороту відповідного напрямку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням(проступком) визнається протиправна, винна (умисна, необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 124 КпАП України визначено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Склад правопорушення завжди конкретний і становить сукупність головних, визначальних ознак, які виділені законодавцем як типові, необхідні і водночас достатні для притягнення особи до юридичної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину»,залежно від ступеня їх суспільної небезпеки(рішення у справі «Лутц проти Німеччини»,» Отцюрк проти Німеччини»,» Девеєр проти Бельгії»,»Адольф проти Австрії» та інші),отже,адміністративне обвинувачення має бути доведено державою ,в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов'язана доводити свою невинуватість.
За таких обставин, враховуючи, що водій ОСОБА_1 керуючи т.з. «ЗІЛ» вочевидь не міг передбачити, що водій автомобіля «Део Ланос» ОСОБА_2 в порушення вимог п. 14.6. ПДР почне виконувати обгін та виїде на смугу зустрічного руху, на ділянці дороги, яка відповідно до схеми організації дорожнього руху та дорожньої обстановки не дозволяла виконання цього маневру, навіть за умови ввімкнення останнім світлового сигналу лівого повороту, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 в порушенні вимог 10.1. ПДР України.
Аналізуючи зазначені пояснення учасників ДТП, матеріали адміністративної справи, висновки експертів, показання свідків та правові норми в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Як передбачено ст.247 ч.1 п.1 КпАП України, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Оскільки наявність в діях водія ОСОБА_10 порушень п. 10.1. ПДР належними допустимими достатніми доказами не встановлено, в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.124, п.1 ч.1 ст..247 КпАП України, суддя-
Провадження в адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена або опротестована прокурором до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів після її винесення шляхом подання апеляційної скарги або протесту прокурора.
Суддя Голубкова М.А.
Строк пред'явлення виконавчого документу « »_________________20__рік.
Постанова набрала законної чинності « »________________20__рік.
Дата видачі « »________________20___рік.